Загальні правила

При заповненні декларації потрібно враховувати, що (розд. ІІ Інструкції № 859):

1. Декларація складається з восьми розділів, які в паперовому вигляді подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та семи додатків до неї, які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4, що містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) та сум нарахованого ЄСВ.
2. Додатки є складовою частиною декларації й без декларації недійсні.
3. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься в цих додатках.
4. Показники в розд. II–VII декларації та додатках наводяться в гривнях з копійками.
5. У декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), у разі заповнення декларації в паперовій формі такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках.
6. Декларація та додатки заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
7. У декларації та додатках не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.
8. Достовірність даних декларації та додатків підтверджується підписом фізособи — платника податків або уповноваженої нею на її заповнення особи.
9. Платник податків має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультаційну допомогу з питань заповнення його декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Шапка (розд. І «Загальні відомості») декларації

Тип декларації Навпроти відповідного типу декларації потрібно поставити позначку «×». Встановлені такі типи декларації:

• «Звітна» — якщо декларація за звітний період подається вперше1;
• «Звітна нова» — якщо платник подав декларацію за звітний рік, але виявив помилку до закінчення граничних строків подання;
• «Уточнююча» — якщо платник подав декларацію за звітний період, але виявив помилку після закінчення граничних строків подання 2 ;
• «Довідкова» — декларацію з таким типом (позначка «×» одночасно проставляється і в полі «Довідкова», і в полі «Звітна» або «Звітна нова») подають у разі заповнення додатка ЄСВ 1 з відмітками «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат», або додатка ЄСВ2, або додатка ЄСВ 3 3 .

Таким чином, з поданням довідкової декларації можуть зіткнутися 4:

1) ФОП/НП/ЧФГ, тобто особи, які сплачують ЄСВ «за себе»:

• за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку (відкриття листка непрацездатності через хворобу або вагітність та пологи, отримання статусу безробітного);
• якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з ЄСВ таких платників;

2) особи, які сплачують ЄСВ на добровільних засадах.

Звітний (податковий) період При поданні фізособою декларації за підсумками року з типом «Звітна» або «Звітна нова» (в обов’язковому або добровільному порядку) у ряд. 2 заповнюється тільки «Звітний (податковий) період», де вказують звітний період рік («2021»).

Поле «Звітний (податковий) період, що уточнюється» заповнюють у разі подання декларації з типом «Уточнююча», де проставляється відповідний рік, дані декларації за який виправляються. Крім того, це поле заповнюється в разі виправлення помилки минулих років через поточну декларацію з типом «Звітна» або «Звітна нова» із заповненням розд. VI декларації.

Що стосується полів «місяць» і «квартал», то їх заповнюють лише в окремих випадках:

1) «місяць» (арабськими цифрами від 1 до 12) — вказують відповідний місяць, у якому:

• відбулася реєстрація припинення діяльності ФОП/НП;
• втрачено статус ЧФГ (подано заяву про зняття з обліку платника ЄСВ);
• закінчився строк дії договору про добровільну сплату ЄСВ;
• якщо за результатами перевірки ФОП/НП/ЧФГ збільшуються або зменшуються зобов’язання з ЄСВ (тут вказують номер місяця, у якому подається декларація).

Крім того, поле «місяць» заповнюють у разі подання довідкової декларації, у додатку ЄСВ1 до якої заповнено поле «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат»;

2) «квартал» (арабськими цифрами від 1 до 3) — у разі подання ФОП уточнюючої декларації за минулі періоди, коли звітним періодом був квартал.

Інформація про платника У відповідних полях платник вносить дані про себе: ПІБ згідно з паспортними даними, РНОКПП (або серія та номер паспорта, якщо з релігійних міркувань фізособа відмовилася від отримання РНОКПП 5), податкова адреса (місце проживання) 6, за бажанням вказується контактний номер телефону та електронна адреса, резидентський статус (резидент або нерезидент). У ряд. 6 ставиться позначка «×» у відповідному полі, залежно від того, сама фізособа подає декларацію чи через уповноважену особу. У разі подання декларації через уповноважену особу в ряд. 9 наводять дані про таку особу.

Категорія платника Формою декларації передбачено такі категорії платників (у відповідному полі ставиться позначка «×»):

• «громадянин» — для звичайних фізосіб, які заповнюють декларацію в обов’язковому або добровільному порядку (крім випадку, коли декларація подається виключно для декларування ПЗ);
• «особа, яка заявляє право на податкову знижку» — у разі подання декларації для декларування ПЗ (зробити це можна, нагадаємо, до 31 грудня);
• «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/члени ФГ» — якщо декларацію подає НП або ЧФГ (крім випадку припинення протягом року НП, зняття ЧФГ з обліку платником ЄСВ);
• «підприємець» — для ФОП на загальній системі (крім випадку припинення);
• «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної професійної діяльності/втрачено статус члена ФГ або закінчено термін дії договору про добровільну участь протягом звітного року» — у разі подання декларації в зазначених випадках.

Відомості про додатки з ЄСВ У рядку 8 «Відомості про суми нарахованого єдиного внеску у додатках ЄСВ1, ЄСВ , ЄСВ3» ставиться позначка «×», яка свідчить про те, що декларація містить відомості про суми нарахованого ЄСВ і передбачає наявність заповнених додатків ЄСВ1, або ЄС 2, або ЄСВ 3.

Майте на увазі: звичайні фізособи (які не є ФОП/НП/ЧФГ), якщо вони не є добровільними платниками ЄСВ, додатки з ЄСВ не заповнюють, відповідно, відмітку в ряд. 8 не ставлять.

Розділи декларації

Розділ ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» З назви розділу випливає, що тут фізособа відображає всі доходи, які підлягають оподаткуванню. На підставі цього розділу виводиться загальна сума зобов’язань з ПДФО та ВЗ за підсумками звітного року.

Відповідні доходи (залежно від їх виду) відображають у ряд. 10.1–10.10.1 7.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Звичайні фізособи (не ФОП/НП) ряд. 10.8 і 10.9 не заповнюють. Рядок 10.11 декларації за 2021 рік не заповнюють (правила КІК починають працювати з 2022 року).

Загальні правила заповнення розд. ІІ такі:

• у гр. 3 (сума доходу) наводять загальну суму оподатковуваного доходу за видами виплат. Якщо доходи отримані в іноземній валюті, їх суму визначають у гривнях за курсом НБУ на дату їх отримання. Якщо для будь-якого виду доходу немає окремого рядка, то його суму наводять у ряд. 10.10 (інші доходи);
• у гр. 4 (сума ПДФО) і гр. 5 (сума ВЗ) наводять, відповідно, суми ПДФО та ВЗ, які були утримані з доходів фізособи податковим агентом або які фізособа сплатила самостійно протягом року;
• у гр. 6 (сума ПДФО) і гр. 7 (сума ВЗ) відображають суми зобов’язань, які залишилися несплаченими з відповідних доходів і які фізособа зобов’язана сплатити на підставі поданої декларації.

За роз’ясненнями, наведеними в п.п. 3 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 589, у ряд. 10.2 (винагороди та інші виплати відповідно до умов договору ЦПХ) відображають у тому числі доходи від фізосіб — платників ЄП групи 4, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків згідно з п.п. 164.2.2 ПКУ. Відповідно, ЧФГ у разі отримання доходів від трудового внеску в діяльність фермерського господарства від ФОП групи 4 наводить їх суму в ряд. 10.2 декларації. При цьому зауважимо, що ФОП є податковим агентом щодо таких доходів, тобто самостійно ЧФГ сплачувати податки за підсумками року не потрібно (заповнюються гр. 4 і гр. 5 на суми утриманих ПДФО та ВЗ, гр. 6 і 7 заповнювати не потрібно). У разі отримання таких доходів від фермерського господарства, що є юрособою, такі доходи за своєю суттю є дивідендами (окремого рядка щодо таких доходів немає, тому їх наводять у ряд. 10.10 декларації).

Одвічне питання: якщо у фізособи є підстави для декларування будь-якого доходу (наприклад, доходів від продажу нерухомості або спадщини), чи потрібно їй заповнювати всі інші дані про доходи, отримані від податкових агентів (зарплата, винагороди за договорами ЦПХ, орендна плата тощо)? Так, потрібно. Інша справа, що якщо фізособа не задекларує будь-які доходи, щодо яких у неї немає зобов’язань зі сплати ПДФО та ВЗ за підсумками року, то максимум, що їй може загрожувати, — це адмінштраф у розмірі від 51,00 до 136,00 грн на підставі ч. 1 ст. 1641 КпАП. Все ж закликаємо вас відображати всі отримані протягом року доходи, аби не було проблем з поданням декларації (пам’ятайте, що всі дані про ваші доходи, отримані від податкових агентів, у податківців є).

Також враховуйте, що у відповідних рядках декларації потрібно відображати нарахований дохід (у вигляді зарплати, орендної плати, дивідендів тощо) податковим агентом незалежно від того, виплачений він у повному обсязі у звітному році чи ні (категорія 103.24 ЗІР). Це не стосується окремих видів доходів (наприклад, від операцій з інвестактивами).

Розділ ІІІ «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Тут наводять довідково(!) ті доходи, які не підлягають оподаткуванню:

• ряд. 11.1 — доходи від підприємницької діяльності в статусі платника ЄП;
• ряд. 11.2 — доходи від продажу (міни) рухомого та нерухомого майна, які не обкладаються ПДФО та ВЗ (див. табл. 1 і 2 довідкового матеріалу на с. 28 цього номера);
• ряд. 11.3 — інші доходи, які не підлягають оподаткуванню. Перелік доходів, які не включаються до оподатковуваного доходу, наведено в ст. 165 ПКУ, а також в окремих нормах (підрозд. 1 і підрозд. 10) розд. ХХ ПКУ. Зокрема, сюди потрапляє неоподатковувана ЦБД, прощені (анульовані) суми іпотечних кредитів в іноземній валюті, неоподатковувана одноразова «коронавірусна» допомога від держави тощо.

Доходи у вигляді спадщини (подарунку), що оподатковуються за ставкою 0 %, слід відображати в розд. ІІ декларації (ряд. 10.6 декларації з проставленням у гр. 4, 5, 6 і 7 нулів), а не в розд. ІІІ, оскільки такі доходи оподатковуються, але за ставкою 0 %.

Що стосується доходів від так званої «безподаткової» ліквідації КІК, то такі доходи в ряд. 11.3 відображати не можна, адже такі доходи звільняються від обкладення ПДФО (у гр. 6 потрібно проставити нулі), але оподатковуються ВЗ (у гр. 7 потрібно відобразити зобов’язання за ставкою 1,5 %). Місце таким доходам, на наш погляд, у ряд. 10.7 (іноземні доходи).

Якщо фізособа отримувала, наприклад, НБД від декількох податкових агентів, загальна сума якої перевищила 3180,00 грн, ці дані, на нашу думку, потрібно розбити:

• у ряд. 11.3 розд. ІІІ зазначити неоподатковувану суму (3180,00 грн);
• у ряд. 10.10 розд. ІІ — оподатковувану суму (понад 3180,00 грн). Відповідно, у гр. 6 і 7 потрібно відобразити суму ПДФО та ВЗ, яку фізособа має доплатити за підсумками декларації (якщо пільга при виплаті такої допомоги була застосована більш ніж одним податковим агентом).

Що стосується сум отриманої протягом року поворотної фінансової допомоги (позик), то, на наше переконання, такі суми наводити в декларації (та, зокрема, у розд. ІІІ) не потрібно, адже такі виплати за своєю суттю не є доходом фізособи.

Розділ ІV «Загальна сума річного доходу» Тут все просто: за формулою виводять загальну суму доходу фізособи за звітний рік (ряд. 10 по гр. 3 + ряд. 11).

Розділ V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» У цьому розділі виводиться остаточна сума зобов’язань з ПДФО та ВЗ, яку фізособа зобов’язана сплатити за підсумками звітного року. У кожному рядку цього розділу надані чіткі інструкції щодо їх заповнення.

Сума річних зобов’язань з ПДФО, відображена в гр. 6 ряд. 10, переноситься до ряд 13. Далі наводять суми, на які зменшуються зобов’язання з ПДФО:

• ряд. 14 — ПДФО із суми ПЗ (переноситься з ряд. 7 додатка Ф3);
• ряд. 15 — сума ПДФО, сплачена до нотаріального посвідчення правочину щодо нерухомого та рухомого майна, якщо правочин так і не відбувся;
• ряд. 16 — суми податків, сплачені за кордоном (але не більше загальної суми зобов’язань з ПДФО за рік) 8. У Інструкції № 859 сказано, що значення ряд. 16 не може перевищувати значення ряд. 13 декларації.

У ряд. 17 відображається сума ПДФО з доходів від оренди земельних ділянок (часток, паїв), отриманих від іншої фізособи, якщо така земельна ділянка (частка, пай) знаходиться за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податків. Ця сума переноситься з ряд. 10.4.1 по гр. 6. На цю суму не зменшується зобов’язання фізособи перед бюджетом, але зважаючи на те, що суму ПДФО з цих доходів сплачують до бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки (частки, паю), її «знімають» із зобов’язань платника за основною податковою адресою. Зауважимо, що ані в ПКУ, ані в Інструкції № 859 немає вимоги, що в цьому випадку фізособа зобов’язана подавати декларацію ще й до податкового органу за місцезнаходженням земділянки (частки, паю), з чим згодні й податківці (категорія 103.07 ЗІР).

Далі виводиться остаточна сума за розрахунками з бюджетом з ПДФО:

• ряд. 18.1 — сума, яку платник повинен сплатити за підсумками декларації;
• ряд. 18.2 — сума, яка підлягає поверненню платнику за підсумками декларації (наводять без знаку «–»).

У ряд. 19 відображають зобов’язання з ВЗ, які платник зобов’язаний сплатити за підсумками декларації (переноситься з ряд. 10 по гр. 7).

Що стосується ряд. 20.1 і 20.2, то:

• звичайні фізособи (не ФОП/НП/ЧФГ), якщо вони не сплачують ЄСВ на добровільних засадах, ці рядки не заповнюють;
• у разі добровільної сплати ЄСВ фізособа переносить до ряд. 20.2 декларації значення з гр. 3 рядка «Усього» додатка ЄСВ2;
• ФОП/НП/ЧФГ переносять до ряд. 20.1 значення з гр. 6 рядка «Усього» додатка ЄСВ1.

Розділ VІ «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Якщо платник допустив помилку в поданій раніше декларації і виправляє її через декларацію з типом «Уточнююча», він заповнює цей розділ. При цьому він заповнює всі рядки уточнюючої декларації та додатків до неї з правильними даними і виведену правильну суму зобов’язань з ПДФО, ВЗ та ЄСВ відображає в ряд. 22 уточнюючої декларації. Дані попередньої поданої декларації наводить у ряд. 21 декларації. Різницю, що виникла, фізособа відображає, відповідно, у ряд. 23.1 (якщо сума до донарахування) або в ряд. 23.2 без знаку «–» (якщо сума до зменшення).

Крім того, у платника є можливість виправити помилку минулих років через поточну декларацію з типом «Звітна» або «Звітна нова» із заповненням розд. VІ декларації.

Що стосується штрафа при самовиправленні, то його розмір становить 3 % (при виправленні через уточнюючу декларацію) і 5 % (при виправленні через поточну декларацію) від донарахованої суми зобов’язань з ПДФО та ВЗ. По ЄСВ діють свої штрафні санкції, встановлені Законом про ЄСВ. Так, згідно з п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 % від зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ.

НАГАДАЄМО. У період карантину діє мораторій на нарахування штрафних санкцій за ПКУ, який поширюється і на штрафні санкції за донарахування зобов’язань з ПДФО та ВЗ (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Відповідно, при виправленні помилок, допущених у деклараціях за 2019 і 2020 рр., граничний строк подання яких припадає на період карантину, 3 % (5 %) штраф при самовиправленні не застосовується 9. Щодо ЄСВ аналогічного звільнення немає (мораторій на штрафи встановлений п. 911.1 Закону про ЄСВ тільки за порушення щодо несвоєчасної плати ЄСВ та несвоєчасного подання звітності). І тут знову ж зауважимо, що питання сплати ЄСВ не стосуються звичайних фізичних осіб, які не є добровільними платниками ЄСВ.

Що стосується заповнення ряд. 25 декларації (сума пені), то вона нараховується за кожний календарний день прострочення сплати, починаючи з 91-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день (п.п. 129.1.3, абз. 3 п. 129.4 ПКУ). У період карантину (з 18.03.2020 р. по останній день місяця (включно), у якому закінчується карантин) діє звільнення від нарахування пені на підставі п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Щодо ЄСВ також встановлено звільнення від нарахування пені в період карантину на підставі п. 911.2 Закону про ЄСВ.

ВИСНОВОК. Якщо випадок самовиправлення вписується в «штрафний» карантинний мораторій, то ні декларувати, ні платити самоштраф і пеню не потрібно.

При виправленні помилки звітного року через декларацію з типом «Звітна нова» потрібно заново заповнити декларацію з вірними даними, яка обнулить дані раніше поданої декларації. Розділ VІ декларації в цьому випадку заповнювати не потрібно.

Розділ VII «Реквізити банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку під час застосування права на податкову знижку» Тут фізособа вказує реквізити рахунку, на який їй буде перерахована сума ПДФО та ВЗ, що належить до повернення на підставі декларації (якщо платник бажає отримати повернення на рахунок).

Розділ VІІІ «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» Тут зазначають відомості про нерухоме (рухоме) майно, яке перебуває у власності платника податків станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна 10.

У гр. 5 вказують загальну площу нерухомого майна (у кв. м ), а в гр. 6 — значення власної частини в загальній площі нерухомого майна (1, 1/2, 1/3 тощо).

У гр. 7 ставиться відмітка («×») напроти відомостей про майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), жилий найм (піднайм). При цьому має бути заповнений ряд. 10.4 декларації.

Якщо платник протягом року надавав майно в найм (оренду, суборенду, емфітевзис), але протягом звітного року таке майно було продано, то і в цьому випадку таке майно потрібно вказати в розд. VІІІ із відміткою «×» у гр. 7.

Доповнення до декларації Тут, по-перше, платник може разом із декларацією подати заяву про розстрочку на 3 роки суми сплати ПДФО за прощеною (анульованою) сумою доходу за іпотечним кредитом (якщо такий дохід підлягає оподаткуванню).

По-друге, платник може подати будь-які пояснення до декларації про відображену ним суму доходів і задекларовану суму зобов’язання з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. В обов’язковому порядку потрібно подати заяву та документи в разі декларування «безподаткової» ліквідації КІК.

Післятаблична частина Тут в обов’язковому порядку проставляють відмітку «х» у полі відповідних додатків, які додаються до декларації.

Далі платник ставить дату подання декларації і свій підпис (а якщо декларація подається через уповноважену особу, то її підписує така особа).

Додаток Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»

Фізична особа заповнює цей додаток у разі отримання протягом звітного року доходів від операцій з інвестиційними активами 11.

Додаток 2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою»

Цей додаток заповнюють самозайняті особи (ФОП та НП). Він призначений для розрахунку зобов’язань з ПДФО та ВЗ від відповідної самозайнятої діяльності 12.

Звичайні громадяни, а також ЧФГ цей додаток не заповнюють.

Додаток Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку»

Цей додаток заповнюють всі фізособи, якщо вони бажають задекларувати видатки, які включаються до ПЗ 13.

Додаток ЄСВ1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»

Цей додаток заповнюють самозайняті особи (ФОП/НП), а також ЧФГ, якщо вони зобов’язані сплачувати ЄСВ «за себе» 14. Якщо в таких осіб протягом звітного року не було доходів від відповідного («підприємницького») виду діяльності, але в них є обов’язок з подання декларації з інших підстав, то вони не подають додаток ЄСВ1 у складі декларації (категорія 201.06 ЗІР).

Звичайні громадяни цей додаток не заповнюють.

Для ЧФГ зазначимо, що код категорії застрахованої особи в гр. 2 для них — «4». У гр. 3 додатка ЄСВ1 вони вказують розподілений дохід (прибуток), отриманий від чистого прибутку ФГ у звітному періоді за відповідний місяць. У разі відсутності в платника чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу в звітному періоді або в окремому місяці звітного періоду рядок прокреслюється. У гр. 4 відображається дохід, зазначений у гр. 3, проте в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 МЗП), але не нижче мінімальної бази (1 МЗП). Ставка ЄСВ становить 22 %.

Додаток ЄСВ2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті»

Подають особи, які сплачують ЄСВ у добровільному порядку відповідно до ст. 10 Закону про ЄСВ на підставі укладеного договору з податковим органом про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір). Укласти такий договір можуть:

• члени особистого селянського господарства, особи, які досягли 16-річного віку і не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до ФОП/НП/ЧФГ, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ;
• ФОП/НП/ЧФГ, якщо вони звільнені від сплати ЄСВ на підставі ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ (пенсіонери за віком або за вислугу років, особи з інвалідністю). У такому випадку вони можуть сплачувати ЄСВ на добровільних засадах.

Є два варіанти добровільної сплати ЄСВ (у обох випадках укладається договір з податковим органом):

1. протягом періоду, визначеного договором 15;
2. одноразова сплата ЄСВ. Договір про одноразову сплату ЄСВ передбачає сплату ЄСВ за попередні періоди, у яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соцстрахуванню (у тому числі за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р.). Сума сплаченого ЄСВ за кожний місяць такого періоду не може бути менше мінімального страхового внеску на дату укладення договору, помноженого на коефіцієнт 2 16.

Довідкову декларацію з Додатком ЄСВ2 подають протягом 30 к. дн. після закінчення строку дії договору про добровільне соцстрахування (як про одноразову сплату, так і про сплату протягом певного періоду). Якщо розрахунок подається за декілька років одночасно, подається одна декларація і окремо за кожний рік розрахунок. У зв’язку з цим до однієї декларації може бути подано декілька додатків ЄСВ2 (номер розрахунку до декларації зазначають у ряд. 5 додатка ЄСВ2). Крім того, додаток ЄСВ2 заповнюють у розрізі кожного договору, що також обумовлює заповнення окремого додатка ЄСВ2 за кожним договором.

У ряд. 4 ставиться позначка «×» у полі «Звітна» («Звітна нова» 17) і одночасно в полі «Довідкова», а також рік і номер календарного місяця (числове значення), у якому подається декларація. У ряд. 6 наводять реквізити договору та дати початку/закінчення його дії. Дату розірвання договору зазначають тільки в разі дострокового розірвання договору 18. У ряд. 7 роблять відмітку «×» (тип форми «добровільна участь»). У ряд. 8 зазначається відмітка «×» залежно від обраного виду страхування. У ряд. 9 проставляється відмітка «×», тільки в разі якщо особа здійснює одноразову сплату ЄСВ. У ряд. 10 наводять загальну суму ЄСВ, яка була добровільно сплачена фізособою за договором.

Всі графи таблиці розрахунку заповнюються в розрізі календарних місяців. При цьому в гр. 2 ставлять код «16» — якщо ЄСВ сплачувався протягом строку дії договору, «65» — при одноразовій сплаті ЄСВ. У гр. 5 ставлять кількість к. дн. згідно з даними дії договору у звітному році.

Додаток ЄСВ3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки»

Цей додаток заповнюють ФОП/НП/ЧФГ у випадку, якщо їм на підставі документальної перевірки були донараховані або зменшені зобов’язання з ЄСВ «за себе».

Звичайні громадяни додаток ЄСВ 3 не заповнюють.

Згідно з п.п. 4 п. 6 розд. І Інструкції № 859 у цьому випадку декларацію подають протягом 30 к. дн. з дати узгодження збільшення/зменшення сум ЄСВ.

Якщо розрахунок подається за декілька років одночасно, то подається одна декларація і окремо за кожний рік формується додаток ЄСВ3, у якому в розрізі місяців року, за який подається додаток ЄСВ3, зазначаються результати проведеної документальної перевірки.

У ряд. 4 додатка ЄСВ3 одночасно ставиться позначка «×» у полі «Звітна» («Звітна нова» 19) і в полі «Довідкова». Тут же наводять рік і номер календарного місяця (числове значення), у якому подається декларація. У ряд. 5 відображають звітний період (рік), за який подається декларація. До ряд. 6 вносять відомості про акт документальної перевірки, дату та номер акта. У ряд. 7 ставлять позначку «×» (тип форми «після документальної перевірки»).

У таблиці розрахунку в розрізі календарних місяців зазначаються:

• у гр. 1 — місяць, за який особа доплачує суми або сторнує надміру сплачені суми ЄСВ;
• у гр. 2 — необхідний код категорії застрахованої особи: 4 — ЧФГ, 5 — ФОП-загальносистемник, 9 — НП;
• у гр. 3 — сума, з якої були розраховані зобов’язання з ЄСВ, а в гр. 4 — сума зобов’язань з ЄСВ, що підлягає сплаті або поверненню 20 .

Додаток КІК

З 01.01.2022 р. починають працювати правила оподаткування КІК відповідно до ст. 392, пп. 170.13 і 170.131 ПКУ.

НАГАДАЄМО. КІК визнається будь-яка юридична особа або утворення без статусу юридичної особи 21, зареєстроване в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України (п.п. 392.1.1 ПКУ).

Правила оподаткування КІК не можна назвати простими. Якщо говорити узагальнено, то фізособа, що підпадає під критерії контролюючої особи 22іноземної компанії, має задекларувати прибуток такої компанії пропорційно її участі в такій компанії та сплатити з нього ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %. Доходи, отримані у вигляді дивідендів від такої іноземної компанії, у загальному випадку оподатковуються за своїми «дивідендними» правилами 23і віднімаються від доходів фізосіб від КІК (з урахуванням нюансів, прописаних у п.п. 170.13.2 ПКУ). При цьому фізособа має право зменшити свої зобов’язання на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується відповідно до законодавства іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, утримані в джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК (пропорційно частці участі фізособи в КІК і за наявності підтвердних документів про сплату). Умови, за яких прибуток КІК звільняється від оподаткування, наведено в пп. 392.4.1 і 392.4.2 ПКУ24.

ВАЖЛИВО! Вперше декларувати доходи КІК фізособі потрібно буде за підсумками 2022 року. При складанні декларації за 2021 рік подавати додаток(ки) КІК не потрібно (категорія 103.24 ЗІР).

Також звернемо увагу, що згідно з перехідними положеннями ПКУ (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 392 ПКУ  при визначенні та обчисленні прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років. Не застосовується за результатами цих періодів до платника податків також адміністративна і кримінальна відповідальність за такі порушення.

Далі зазначимо, що потрібно врахувати платнику при поданні декларації за 2021 рік.

Доходи від ліквідації КІК Вище вже було сказано, що оподаткування доходів КІК стартувало з 01.01.2022 р. При цьому перехідними положеннями ПКУ фізособам надано право «безподаткової» ліквідації КІК у 2020–2021 рр. Беремо слово «безподаткової» в лапки, тому що звільнення за такими доходами встановлено тільки в частині ПДФО, а от від обкладення ВЗ такі доходи не звільнені, як до 01.01.2022 р., так і після 01.01.2022 р. (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Умови «безподаткової» ліквідації до 01.01.2022 р. були врегульовані п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, а з 01.01.2022 р. — п. 170.131 ПКУ. Роз’яснення з цього приводу були надані МФУ спочатку в УПК № 265 25, а потім в УПК № 2, що прийшла їй на зміну.

Згідно з розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ однією з умов «безподаткової» ліквідації КІК така процедура має бути розпочата не раніше 01.01.2020 р. і завершена не пізніше 31.12.2021 р. За правилами, які почали діяти з 2022 року, завершення ліквідації може припадати й на період після 31.12.2021 р. (умови такого продовження прописані в п.п. «а» п. 3 п. 170.131 ПКУ).

Перелік документів, обов’язкових до подання в разі «безподаткової» ліквідації КІК (п.п. «б» п.п. 3 п. 170.131 ПКУ, УПК № 2, категорія 103.04 ЗІР):

• декларація за звітний рік, у якому фактично отриманий дохід;
• заява в довільній формі із зазначенням характеристик отриманого майна ліквідованої (припиненої) КІК;
• документи, що містять відомості про вартість отриманого майна згідно з фінансовою звітністю КІК, складеною відповідно до МСФЗ на дату прийняття рішення про розподіл майна як виплату доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) КІК;
• документи, що підтверджують права платника податків на отримання відповідного майна (наприклад, договір номінального змісту, трастовий договір, договір, що регулює права бенефіціарів у приватному фонді (статут) тощо). Зазначені документи слід подавати тільки в разі отримання «ліквідаційного» доходу через номінального утримувача (номінального власника).

Також МФУ в УПК № 2 наводить орієнтовний перелік документів, які платники податків можуть подати за власною ініціативою або за запитом контролюючих органів для доведення фактів, які є умовами застосування податкового звільнення (свідоцтво про реєстрацію іноземної компанії, витяг з реєстру компаній, статут, протокол про початок процедури ліквідації тощо).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За загальним правилом доходи внаслідок ліквідації (припинення) КІК включаються до доходу того податкового (звітного) періоду (року), у якому він був фактично отриманий платником податків від джерела виплати.

Доходи від ліквідації КІК (через їх звільнення від сплати ПДФО, але незвільнення від сплати ВЗ) слід відобразити в ряд. 10.7 (доходи із джерелом походження за межами України) декларації. При цьому в гр. 6 проставляють нулі, а в гр. 7 — суму ВЗ за ставкою 1,5 %.

Подання Повідомлення про КІК На платника покладено обов’язок з подання Повідомлення про КІК 26, форма та порядок подання якого встановлені наказом МФУ від 27 22.09.2021 р. № 512 (набув чинності з 01.01.2022 р.).

Згідно з п.п. 392.5.5 ПКУ фізособа — резидент України чи юрособа — резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про кожне придбання чи відчуження частки в іноземній компанії (частки в активах без статусу юрособи), які підпадають під КІК, протягом 60 днів з дня такого придбання/відчуження 27. Відповідно, щодо наявних у фізособи КІК станом на 01.01.2022 р. (у тому числі й з ким йде процедура ліквідації) потрібно подати Повідомлення. Штраф за неподання Повідомлення про КІК у встановлений строк досить значний — 300 МЗП (п. 120.7 ПКУ).

Жанна Семенченко, заступниця головної редакторки