Професійний бухгалтер 06.04.2020

У попередньому номері нашої газети ми надали рекомендації, як може діяти бізнес стосовно своїх працівників у період карантину (див. «Всеукраїнський карантин: варіанти дій для працівника й роботодавця» // «ПБ», № 14/2020, с. 7). Останніми днями ситуація розвивається нестримно. Як ви знаєте, 17 березня ВРУ прийняла низку «антикоронавірусних» законів, які того ж дня були підписані Президентом України та опубліковані в офіційному виданні1.
Деякі моменти ми встигли висвітлити у вказаній вище статті, але зараз розглянемо їх трохи докладніше.

Окрім жорстких карантинних заходів, суб’єкти господарювання також отримали певні податкові преференції.
Звісно, багато пільг стосується передачі лікарських засобів та медичних виробів.
Проте окремі послаблення торкнулися і «простих смертних». Почнемо аналіз.

Звісно, проводити перевірки в умовах карантину як мінімум важко, а як максимум — дивно. Тож цілком логічно, що держава вирішила поставити на паузу перевірочні заходи. Крім цього, суб’єктів господарювання, які стикнулися із фінансовою скрутою, цікавить загроза застосування до них штрафних санкцій. До того ж, відкритим є питання, що буде за недотримання умов карантину.

Закони, ухвалені Верховною Радою 17 березня, також відтермінували тотальну фіскалізацію розрахунків та привнесли інші зміни.
Про це поговоримо в пропонованому матеріалі.

Ніщо так не радує суб’єкта господарювання, як належним чином виконаний договір. Але часто-густо одна із сторін договору (а інколи й обидві), порушують свої зобов’язання, за що їх чекає відповідальність у вигляді штрафу, пені, відшкодування збитків тощо. Але інколи трапляється так, що контрагент порушив зобов’язання, але його вини в цьому немає, оскільки винні в цьому обставини непереборної сили, найбільш відомі як форс-мажорні обставини. У такому разі порушник звільняється від відповідальності, але, щоб мати право на таке «помилування», треба врахувати певні нюанси, адже сам по собі форс-мажор не є універсальним захисним щитом.
Особливо актуальним це питання стало в період всесвітньої загрози — COVID-19, тож детально розповімо про договірні перспективи та можливі наслідки, пов'язані з цим.

Зі статті «Форс-мажор в умовах коронавірусу: бути чи не бути відповідальності?» цього номера ви дізналися, про те, що таке форс-мажорні обставини, який порядок їх засвідчення, чи можна посилатися на форс-мажор в умовах карантину, що введений у зв’язку з епідемією COVID-19.
У цьому матеріалі ми вирішили розглянути інші варіанти дій, окрім засвідчення форс-мажору та перенесення строків виконання зобов’язань. Звісно, кожен договір є індивідуальним, а отже, і вибір оптимального способу вирішення ситуації в кожному випадку буде свій.

Зі статі «Форс-мажор в умовах коронавірусу: бути чи не бути відповідальності?» цього номера ви дізналися, що сторони можуть використовувати карантин як форс-мажорну обставину для звільнення від відповідальності за невиконання обов’язків за договором.
А зараз розглянемо можливі варіанти дій орендарів та орендодавців у період карантину, оскільки одними із найболючіших для багатьох суб’єктів господарювання зараз є саме орендні питання1.