1. Доходи від відчуження (продажу, міни) нерухомого майна
(ряд. 10.3)

Згідно з п. 179.2 ПКУ обов’язок з декларування вважається виконаним за доходами від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких сплачено податок при нотаріальному посвідченні договору.

Згідно з п. 172.5 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується особою, яка продає чи обмінює з іншою фізособою нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу/міни. Контроль за сплатою податку в цьому випадку покладено на нотаріуса. Якщо ж стороною угоди (покупцем) є юрособа, то вона за такою операцією зобов’язана виконати всі функції податкового агента.

Це означає, що в загальному випадку при продажу протягом року нерухомого майна подавати декларацію не потрібно, але враховуйте такі моменти:

• порядок оподаткування таких операцій залежить від черговості продажу протягом року, яку фізособа визначає самостійно при укладанні угоди. Тому якщо тут допущена помилка, потрібно подати декларацію;
• до обов’язків нотаріуса входить контроль тільки за сплатою ПДФО, тому якщо до нотаріального оформлення угоди (якщо такий дохід не звільнений від оподаткування) сплачено тільки ПДФО (а не ПДФО + ВЗ), за підсумками року потрібно подати декларацію;
• у разі відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно податок сплачується самостійно на підставі річної декларації (п.п. «б» п. 172.5 ПКУ). Відповідно, якщо такий дохід підлягає оподаткуванню, потрібно подати декларацію;

1. Доходи від відчуження (продажу, міни) нерухомого майна
(ряд. 10.3)

• якщо податки до нотаріального посвідчення були сплачені, а правочин не відбувся, платник може повернути надміру сплачені платежі на підставі річної декларації згідно з п. 172.6 ПКУ (див. далі підрозділ «Добровільне подання»).

ДО ВІДОМА. Правила оподаткування доходів від продажу нерухомого майна у 2021 році наведені в табл. 1 на с. 29 цього номера.

2. Доходи від відчуження (продажу, міни) рухомого майна
(ряд. 10.3)

Згідно з п. 179.2 ПКУ не потрібно декларувати доходи від продажу рухомого майна за операціями, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких податок був сплачений при нотаріальному посвідченні договору.

Тут ситуація з поданням декларації аналогічна з декларуванням доходів від продажу нерухомого майна: у загальному випадку податок сплачується при оформленні угоди (контроль за сплатою податку при проведенні операції покладено на нотаріусів, органи, що здійснюють оформлення договору, покупців — податкових агентів), тому подавати декларацію за підсумками не потрібно. Але! Врахуйте нюанси, наведені в ряд. 1 цієї таблиці, які актуальні й для операцій з рухомим майном. Вимога про подання декларації при відчужені об’єкта за рішенням суду, третейського суду про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно встановлена і для рухомого майна в п. 173.4 ПКУ.

ДО ВІДОМА. Правила оподаткування доходів від продажу рухомого майна у 2021 році наведені в табл. 2 на с. 30 цього номера.

3. Доходи у вигляді спадщини (подарунків)
(ряд. 10.6)

Згідно з п. 179.2 ПКУ не потрібно декларувати доходи у вигляді отриманих об’єктів спадщини/подарунку, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок при оформленні спадщини (подарунка).

На відміну від продажу нерухомого та рухомого майна, нотаріус (а в сільських населених пунктах — нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування) зобов’язаний контролювати сплату податку при оформленні, тільки якщо спадкоємцем (обдаровуваним) є нерезидент (абз. 3 п. 174.4 ПКУ ). Фізособи — резиденти України при отриманні спадщини/подарунка, який підпадає під оподаткування, зобов’язані за підсумками року подати Декларацію та самостійно сплатити податки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Від імені малолітніх/неповнолітніх дітей їх батьки (усиновлювачі, опікуни, піклувальники) подають декларацію та сплачують податки. Також врахуйте, що на спадкоємців (розпорядників майна) покладається обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені померлого платника податків, якщо такі доходи необхідно декларувати згідно з вимогами ПКУ (п. 179.6 ПКУ).

ДО ВІДОМА. Правила оподаткування доходів у вигляді спадщини / подарунка наведені в табл. 3 на с. 30 цього номера.

4. Здача майна в оренду (суборенду) особам, які не є податковими агентами 1:

• нерухомість, крім земельної ділянки (частини, паю)
  (ряд. 10.4, розд. VIII)

За підсумками року фізособа-орендодавець зобов’язана задекларувати такі доходи з проведенням остаточного розрахунку за зобов’язаннями з ПДФО та ВЗ. При цьому сплачувати ПДФО та ВЗ із таких доходів орендодавець зобов’язаний самостійно протягом року поквартально протягом 40 к. дн. після закінчення звітного кварталу (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ) 2.

Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленого місцевими органами влади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначають виходячи з суми орендної плати, зазначеної в договорі оренди (п.п. 170.1.2 ПКУ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Незалежно від того, має фізособа-нерезидент постійне місце проживання в Україні чи ні, здача в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог п.п. 170.1.3 ПКУ, тобто через ФОП або юрособу-резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

• земельні ділянки (частини, паї), виділені або не виділені в натурі
  (ряд. 10.4, а якщо земельна ділянка розташована за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника,
  додатково ряд. 10.4.1 і ряд. 17;
  розд. VIII)

Так само як і при оренді інших об’єктів нерухомого майна, фізособа-орендодавець зобов’язана подати за підсумками року декларацію за своєю податковою адресою, де проводить остаточний розрахунок ПДФО та ВЗ. Сплачує такі платежі фізособа протягом року поквартально протягом 40 к. дн. після закінчення звітного кварталу 3.

При цьому:

• об’єкт оподаткування визначають, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі (п.п. 170.1.1 ПКУ);
• ПДФО з таких доходів платять за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки (частини, паю) (п.п. 168.4.9 ПКУ). ВЗ платять за податковою адресою орендодавця

• рухоме майно
  (ряд. 10.4, розд. VIII)

За підсумками року орендодавець зобов’язаний задекларувати такі доходи і самостійно сплатити з них ПДФО та ВЗ. Вимоги про сплату ПДФО та ВЗ протягом року немає, такі платежі фізособа робить за підсумками року на підставі декларації

5. Доходи від операцій з інвестиційними активами
(ряд. 10.5, додаток Ф1)

Якщо протягом року платник здійснював будь-які операції з інвестиційними активами (ЦП, корпоративні права, деривативи), у тому числі й через торговців цінними паперами, він в обов’язковому порядку має подати декларацію, у якій визначити фінрезультат (прибуток або збиток) від таких операцій.

Докладніше див. «Операції з інвестактивами: декларуємо правильно» цього номера

6. Списання боргу після закінчення строку позовної давності (СПД)
(ряд. 10.10)

Якщо фізособі протягом року була списана сума заборгованості у зв’язку із закінченням СПД (у загальному випадку — 3 роки) і ця сума перевищує пільгову межу — 50 % ПМТЛ на 1 січня звітного року (у 2021 році — 1135,00 грн), вона зобов’язана подати декларацію за підсумками року і сплатити ПДФО та ВЗ із суми перевищення пільгової суми (п.п. 164.2.7 ПКУ). Зверніть увагу, що тут враховується як основна сума боргу, так і сума нарахованих відсотків (категорія 103.02 ЗІР).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ під час дії карантину, встановленого Кабміном, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ (а тут у тому числі й СПД), продовжуються на строк дії такого карантину. Це означає, що якщо цей строк не закінчився до 12.03.2020 р., то тепер він «заморожений». Продовжиться відлік часу після завершення карантину.

7. Прощення боргу до закінчення СПД
(ряд. 10.10), у тому числі:

Сума прощеного (анульованого) боргу, якщо вона не перевищує пільгову межу — 25 % МЗП на 1 січня звітного року (у 2021 році — 1500,00 грн), не включається до оподатковуваного доходу на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 та п.п. 165.1.55 ПКУ.

Якщо є перевищення, фізособа зобов’язана задекларувати такий дохід та сплатити із суми перевищення ПДФО та ВЗ 4. Але! Щоб такий обов’язок виник у фізичної особи — боржника, кредитор має повідомити її про прощення (анулювання) боргу одним із таких способів: направленням рекомендованого листа з повідомленням про вручення; шляхом укладення відповідного договору; надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Сума відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення СПД, не включається до оподатковуваного доходу платника (абз. 2 п.п. 165.1.55 ПКУ).

• боргу за кредитом на придбання житла (ІЖК)
  (ряд. 10.10 і 10.10.1)

Відповідно до абз. 2 і 3 п.п. 165.1.55 та п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу:

• основна сума боргу (кредиту) платника податків за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення СПД;
• сума відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення СПД.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.59 ПКУ не підлягають оподаткуванню суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, згідно з яким кредитором був наданий позичальнику-фізособі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена згідно з порядком та на умовах, встановлених розд. IV Закону № 1734 або п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КзПБ.

Якщо під звільнення від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу не потрапляє, то вона включається до оподатковуваного доходу платника (ряд. 10.10 і 10.10.1). При цьому фізособа має право розстрочити сплату суми зобов’язань з ПДФО, нарахованих на основну суму боргу за прощеним іпотечним кредитом, на 3 роки починаючи з року, у якому задекларована така сума (абз. 2 і 3 п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Для цього вона подає до контролюючого органу заяву в довільній формі з підтвердженням суми прощеного боргу і коротким описом обставин, які призвели до виникнення необхідності розстрочки

8. Отримання НБД
(ряд. 10.10)

Неоподатковуваний розмір НБД у 2021 році становить 3180,00 грн сукупно з розрахунку на рік (п.п. 170.7.3 ПКУ).

На наш погляд, якщо фізособа отримувала НБД тільки від одного податкового агента в сумі понад 3180,00 грн, подавати декларацію немає необхідності (обов’язок з утримання та сплати податку понад 3180,00 грн лежить на податковому агенті). Хоча заради справедливості відзначимо, що з формулювання п.п. 170.7.3 ПКУ  випливає, що фізособа звільняється від подання декларації, тільки якщо отримана нею протягом року сума НБД не перевищила зазначеної межі.

Якщо фізособа протягом року отримувала НБД від більш ніж одного благодійника і загальна сума перевищила 3180,00 грн з розрахунку на рік, подати декларацію необхідно

9. Отримання цільової благодійної допомоги (ЦБД)
(ряд. 10.10)

Тут ціла низка податкових звільнень, і в загальному випадку отримання ЦБД виведено з-під оподаткування. Але є випадки, коли потрібно задекларувати й такі доходи:

1. у п.п. 170.7.4 ПКУ наведений перелік напрямів, на які може бути надана ЦБД без оподаткування (причому без обмеження щодо суми): на лікування 5, протезування, реабілітацію, на навчання (певним категоріям дітей), на наукові дослідження і розробки, спортсменам-аматорам тощо. На використання такої ЦБД відводиться 12 місяців. Якщо фізособа не використовує ЦБД протягом 12 календарних місяців (а в разі отримання допомоги на лікування — 24 календарних місяці), наступних за місяцем отримання, і не поверне її благодійнику до закінчення цього строку, за винятком отриманої благодійної допомоги у вигляді ендавменту, потрібно подати декларацію (п.п. 170.7.5 ПКУ). Такі строки можна продовжити (за наявності на те підстав, звернувшись із заявою до податкового органу) (п.п. 170.7.6 ПКУ);
2. у п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ передбачена пільга з ЦБД учасникам АТО і внутрішньо переміщеним особам на відновлення втраченого житла та на інші потреби (перелік таких потреб затверджений постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653). Якщо загальна сума такої допомоги перевищить за рік пільговану межу — 500 МЗП (у 2021 році — 3 млн грн), потрібно подати декларацію;
3. п.п. 170.71.4 ПКУ передбачений обов’язок подання платником декларації в разі порушення умов використання бюджетного гранту (якщо особа, що надала бюджетний грант, повідомила податковий орган про таке порушення, і якщо така сума не повернута фізособою повністю або частково)

10. Продаж власно вирощеної сільгосппродукції, крім продукції тваринництва
(ряд. 10.10) 6

У загальному випадку дохід від продажу вирощеної власними силами сільгосппродукції в разі відповідності вимогам до земельних ділянок не включається до оподатковуваного доходу без обмеження щодо суми (п.п. 165.1.24 ПКУ, в редакції до 01.01.2022 р.).

Якщо розмір земельних ділянок (для особистого селянського господарства та/або земельні частини (паї), виділені в натурі (на місцевості)), перевищує 2 га, дохід від продажу с/г продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Наявність земельних ділянок підтверджується копією відповідної довідки, виданої місцевою радою або радою об’єднаних тергромад.

ДО ВІДОМА. При продажу такої продукції юрособам або ФОП (якщо доходи потрапляють під оподаткування) такі особи-покупці зобов’язані виконати функції податкового агента і утримати ПДФО та ВЗ у джерела виплати.

11. Продаж власновирощеної продукції тваринництва
(ряд. 10.10)

Такі доходи необхідно декларувати за підсумками року, якщо їх сума за рік перевищить розмір 50 МЗП (у 2021 році — 300 тис. грн). При цьому фізособі потрібно отримати в місцевій раді або раді об’єднаних тергромад довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва (п.п. 165.1.24 ПКУ).

При цьому:

• якщо фізособа підтверджує самостійне вирощування такої продукції, вона сплачує ПДФО та ВЗ із суми, що перевищує 300 тис. грн;
• якщо не підтверджує, вона сплачує ПДФО та ВЗ із усієї суми отриманого доходу

12. Іноземні доходи
(ряд. 10.7 і ряд. 16)

Які доходи є доходами з джерелом походження за межами України (іноземні доходи), наведено в п.п. 14.1.55 ПКУ 7.

При отриманні іноземних доходів фізособа зобов’язана подати декларацію. Такі доходи відображають за офіційним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Іноземні доходи згідно з п.п. 170.11.1 ПКУ обкладають ПДФО за ставкою 18 %, для дивідендів від нерезидента — 9 %, із доходів від продажу інвестактивів — за правилами п. 170.2 ПКУ (див. «Операції з інвестактивами: декларуємо правильно» на с. 22). Крім того, такі доходи оподатковують ВЗ за ставкою 1,5 %.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Правила оподаткування КІК починають працювати з 2022 року. За 2021 рік декларувати такі доходи не потрібно. Платникам надано право без сплати ПДФО (але зі сплатою ВЗ) ліквідувати КІК з дотриманням певних умов (див. також пояснення до додатка КІК у матеріалі «Правила заповнення декларації та додатків до неї» цього номера).

За наявності документів, що підтверджують сплату податку за кордоном, платник може на їх суму зменшити податкові зобов’язання з ПДФО (ряд. 16 декларації). Це правило діє за наявності міжнародного договору з відповідною країною, ратифікованого Україною, та в межах сум зобов’язань, обчислених за правилами ПКУ  (тобто в межах суми, відображеної в ряд. 13 декларації).

Не зараховуються до зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків (п.п. 170.11.3 ПКУ): а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав

13. Відновлення права на ПСП
(ряд. 10.10)

Якщо фізособа порушила правила користування ПСП (користувалася ПСП за декількома місцями роботи або, наприклад, при одночасному отриманні стипендії з бюджету), то вона втрачає право на її отримання з місяця, у якому було допущено таке порушення. Якщо роботодавці за всіма місцями роботи не утримали з фізособи недоплату і 100 % штраф, то для відновлення права на ПСП вона подає декларацію і сплачує такі суми самостійно (п.п. 169.2.4 ПКУ). Право на ПСП відновлюється з місяця, у якому повністю погашена сума недоплати та 100 % штрафу

14. Хабар, вкрадене або знайдене майно
(ряд. 10.10)

Згідно з п.п. 164.2.12 ПКУ доходи у вигляді коштів або майна (нематеріальних активів), отриманих як хабар, викрадених чи знайдених як скарб, який не був зданий державі згідно із законом, у сумах, визначених обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання, включається до оподатковуваного доходу фізособи. Для цього вона за підсумками року подає декларацію

15. Отримання статусу резидента України
(відповідні рядки Декларації)

Згідно з п.п. 170.10.4 ПКУ за результатами звітного податкового року, у якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну декларацію, у якій зазначає доходи із джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи

16. Якщо після звільнення залишилася нестягнутою сума ПДФО та/або ВЗ
(ряд. 10.10)

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податків за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податків за наслідками звітного податкового року і сплачується самим платником (абз. 2 п.п. 169.4.4 ПКУ)

17. У разі виявленні помилки з заниження зобов’язань з ПДФО та/або ВЗ
(розд. VI)

Декларацію необхідно подати в разі виявлення помилки у відображенні оподатковуваного доходу (прибутку), не включеного до розрахунку загального оподатковуваного доходу минулих податкових періодів та самостійно виявленого у звітному періоді (п.п. 164.2.6 ПКУ)

18. Нерезидент у разі отримання доходів із джерелом походження з України

Перелік доходів, які віднесені до доходів із джерелом походження з України, наведено в п.п. 14.1.54 ПКУ.

Обов’язок з подання декларації виникає тільки в тому випадку, якщо доходи отримані не від податкових агентів та/або якщо з них не був утриманий податок у джерела виплати