Версія для друку
Суть проблеми Платникам ПДВ доволі часто доводиться складати РК до раніше складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних. Підстав для цього дуже багато: повернення товару або передоплати, перегляд цін, зміна інших умов договору тощо. Найбільш прикрою причиною для складання РК є банальна помилка, якої припустилися при складанні ПН. Ще більш прикро, коли помилка закралась до самого РК, і тоді потрібно визначатись, як виправити те, що було відкориговане з помилкою. Певно, у таку ситуацію потрапив платник ПДВ, у зв’язку з чим йому й довелося звернутися по допомогу у вигляді ІПК. У випадку, що розглядається, РК було складено неправильно.
Помилку було допущено у гр. 1 розд. Б РК «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується», у якому постачальник помилково зазначив не порядкові номери рядків ПН, що коригуються, а номери за порядком рядків такого РК. Тож вийшла така собі «пересортиця»: фактично відкоригували те, що коригувань не потребувало, водночас те, що мало бути виправлено, або зовсім не відкоригували, або відкоригували помилково. Як бути?
Що радять фіскали? Податківці констатують, що згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум ПЗ, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН. У разі складання РК з метою виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у РК зазначаються виправлені дані.
Пов’язуючи між собою наведені вище норми, фіскали доходять висновку, що з метою виправлення помилки, допущеної у гр. 1 розд. Б РК, платнику податку — постачальнику доцільно скласти другий РК до тієї самої ПН, в якому вказати правильні показники. При цьому податківці зазначають, що РК до ПН, до якої вже складався РК, складається з урахуванням показників попереднього РК.
Вважаємо, що вихід, запропонований в ІПК, може бути доречним тільки у випадку, коли перший «невдалий» РК було також складено з метою виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із вартісними показниками, — таких як «код пільги» (гр. 9 розд. Б ПН) або «одиниця виміру товару/послуги» (гр. 4 та гр. 5 розд. Б ПН). Наприклад, при виправленні реквізиту «код пільги» у гр. 12 розд. Б РК вказуються тільки правильні дані (тобто ставиться правильний код пільги), а інші графи не заповнюються (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.04.2016 р. № 8684/10/26-15-12-01-18, консультацію в категорії 101.16 ЗІР). У такому разі дійсно, якщо у гр. 1 розд. Б РК помилково вказали неправильні рядки ПН, доречно скласти другий РК, у гр. 12 розд. Б якого вказати правильний код пільги, але не тільки для тих рядків ПН, що потребували коригувань із самого початку, а й для тих, які «зіпсувались» невдалим РК. Зареєструвати такий РК має постачальник.
Варіант редакції А от як діяти, коли «зрадливий» РК все-таки мав виправити помилки, пов’язані з вартісними показниками? У такому випадку плутанина з номерами рядків ПН, що коригуються, може набирати «дивовижних» форм. Наприклад, рядок ПН, у якому йшлося про «груші», РК відкоригувало «яблуками». Як у такому разі можна при складанні другого РК виправити показники ПН з урахуванням показників попереднього РК? Що тепер коригувати: груші чи яблука?
Вважаємо, що в такому випадку доцільно «нівелювати» хибний РК. Щоб це зробити, постачальник має скласти інший РК, який був би «дзеркальним» хибному, тобто містив ті самі рядки, але з протилежними знаками — «+» чи «–». Зареєструвати такий РК повинен буде постачальник — якщо у підсумку він виявиться «нульовим» чи збільшувальним, або покупець — якщо РК буде зменшувальним. Після того, як у запропонований спосіб вдасться «позбутися» непотрібних коригувань, можна наново виправляти ПН так, нібито нічого й не трапилося.
Проте іноді складання двох нових РК може бути неприйнятним, адже не завжди для цього є «вільний» регліміт. У такому разі можна обійтись і одним РК, однак при його складанні важливо не заплутатись, адже при коригуванні доведеться одночасно усувати і помилки ПН, і помилки, які були «додані» РК. Розглянемо ситуацію на прикладі.
Приклад. Підприємство здійснило продаж товарів (яблука, груші, сливи). Перша подія — постачання. ПН (див. рис. 1) своєчасно складена та зареєстрована в ЄРПН. Згодом у ПН виявлено помилки, а саме: ціну постачання груш та слив зазначено неправильно. Щоб виправитися, постачальник склав та зареєстрував у ЄРПН РК (див. рис. 2), у якому помилково зазначив не порядкові номери рядків ПН, що коригується, а номери за порядком рядків такого РК. Виправитись можна, склавши ще один РК. Для цього доведеться виправляти всі «постраждалі» рядки (див. рис. 3). Реєструвати такий РК в ЄРПН має постачальник. У цьому випадку реєстрація РК не вплине на регліміт.
Отже, вийшло так, що під час коригування до вартості яблук додали вартість груш, а від вартості груш відняли вартість слив.
