Журнали

Професійний бухгалтер 07 серпня, 2017
29
К

Кібератака та реєстрація податкових накладних: рішення прийнято!

(коментар до Закону України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 13.07.2017 р. № 2143-VIII)

-A
A+

Проблема Закон, що коментується, врегулював питання реєстрації ПН/РК та акцизних накладних, які складені в період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. — підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено пп. 42−45. Закон набрав чинності 26.07.2017 р. Порушення в реєстрації в зазначений період були пов’язані з кібератакою вірусу Petya.A, який вразив державні і приватні комп’ютерні системи України. Тому багато суб’єктів господарювання «запізнилися» зі своєчасною реєстрацією ПН/РК та акцизних накладних. А це, зокрема, загрожувало продавцям штрафами за несвоєчасну реєстрацію ПН, а покупцям — перенесенням ПК до дати фактичної реєстрації. Розглянемо основні зміни, які були внесені Законом.

Реєстрація ПН/РК З цього приводу до підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ додалося два важливих положення:

  1. штрафні санкції за п. 120 1.1 ПКУ за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, які були складені в період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р, не накладаються за умови, що такі ПН/РК були зареєстровані не пізніше 31.07.2017 р.;
  2. такі ПН/РК вважаються своєчасно зареєстрованими в ЄРПН. Прояснимо окремі нюанси.

По-перше, відстрочка реєстрації ПН/РК стосується всіх суб’єктів господарювання, а не тільки тих, хто постраждав від здирника-Petya.A напряму. Закон прив’язується до дати складання ПН/РК, тому підтверджувати «форс-мажор» в ТПП1не потрібно. Це досить ліберальний та справедливий підхід. Адже багато хто постраждав від кібератаки опосередковано — їх бази даних вціліли, але через проблеми з програмним забезпеченням та відсутність «вхідного» ПДВ можливості реєструвати ПН/РК не було.

Торгово-промислова палата України.

По-друге, те, що такі ПН/РК вважаються своєчасно зареєстрованими, відкриває шлях до червневого ПК усім ПН з датою складання від 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р., які зареєстровані в ЄРПН не пізніше 31.07.2017 р.

Коментований Закон, як уже зазначалось, набрав чинності з 26.07.2017 р., тобто вже після сплину граничного строку подання декларації з ПДВ. До цього законодавчих підстав для формування червневого ПК за такими ПН не було.

ЦЕ ЦІКАВО. Податківці «анонсували» ще до набрання чинності Законом можливість застосування його норм (див. лист ДФСУ від 20.07.2017 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17). Але й на момент оприлюднення цього листа (21.07.2017 р.) декларацію з ПДВ за червень вже слід було подати. Зараз цей лист відкликано, але у новому листі ДФСУ від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17  продубльовано більшість норм відкликаного листа. Враховуючи це, свій ПК за рахунок таких «проблемних» ПН, не зареєстрованих в ЄРПН своєчасно, сформували лише сміливі платники ПДВ2.

В окремих галузях суми ПДВ до сплати без «вхідного» ПДВ за червень виявилися непомірними для суб’єктів господарювання.

В таблиці нижче наведемо можливі наслідки такого поспіху за двох умов:

  1. ПН/РК встигли зареєструвати в ЄРПН до 31.07.2017 р. включно та
  2. ПН/РК станом на 31.07.2017 р. не зареєстровані, а ПК було сформовано «наперед».

Червневий ПК та кібератака

Ситуація

Коментар

ПК відобразили у декларації за червень 2017 року. При цьому:

  Ситуація 1.
ПН зареєстрували в ЄРПН станом на 31.07.2017 р.

Подавати УР та зменшувати свій ПК вам не потрібно. Претензії з боку фіскалів малоймовірні, так як є законодавче обґрунтування для відображення ПК вже у червні.

  Ситуація 2.
ПН не зареєстрували в ЄРПН станом на 31.07.2017 р.

А ось тут ситуація гірша. Ви поклалися на своїх контрагентів, але станом на 31.07.2017 р. ПН залишилася без реєстрації. І вже неважливо, чому так сталося: ПН заблокували, не вистачило ліміту тощо, а більш нагальне питання — що робити.

Тут без УР обійтися буде важко. Вам доведеться виключити з червневої декларації ПК, який не підтверджений ПН, зареєстрованою в ЄРПН, та в разі недоплати ПДВ нарахувати собі штраф у розмірі 3 % від суми недоплати.

А що робити тим платникам, які не показали в декларації за червень ПК за «проблемними» ПН? Тут є два варіанта виходу з цієї ситуації:

  1. подати УР к декларації за червень 2017 року;
  2. включити такий ПК в декларацію за липень, або інший наступний період в межах 365 к. дн. з дати складання відповідної ПН3.

«Компенсуючі» ПЗ Клопоту може додатися також тим, хто не захотів нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ «наперед» та відображати їх у червневій декларації. Пояснимо. Раніше нараховувати «компенсуючі» ПЗ податківці дозволяли в періоді, коли у платника ПДВ з’явилося право на відображення ПК за такою операцією (листи ДФСУ від 10.06.2016 р. № 10065/5/99-99-15-03-02-16, від 23.05.2016 р. № 11168/6/99-99-15-03-02-15). Останнім часом риторика податківців змінилася. Так, є роз’яснення, в яких зазначено, що обов’язок щодо нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ виникає у платника ПДВ незалежно від того, чи включалися суми ПДВ до складу ПК при придбанні таких товарів4. Проте є й свіжі консультації, в яких «по-старому» компенсуючі ПЗ прив’язуються до ПК5.

Див. листи ДФСУ від 12.01.2017 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15 та від 14.04.2017 р. № 661/2/99-99-15-03-02-10, а також ІПК ДФСУ від 12.06.2017 р. № 581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, консультацію з категорії 101.06 ЗІР.

Якщо постачальник зареєстрував такі ПН до 31.07.2017 р. включно, то виходить, що право на ПК у вас виникло в червні (ПН вважаються своєчасно зареєстрованими). Отже, обов’язок нарахувати компенсуючі ПЗ за 198.5 ПКУ теж виникає у червні. Хоча на момент подання декларації за червень ви про такий ПК ще не здогадувалися і фактично нарахувати компенсуючі ПЗ не могли.

Розуміють це й офіційні органи, тому Законом надана змога зареєструвати без штрафів зведену ПН на компенсуючі ПЗ за червень в строк до 31.07.2017 р. включно. А для того, щоб у декларації за червень виправити ці помилки, необхідно подати УР. При цьому, щоб уникнути штрафів, у такому УР слід показати і «запізнілий» ПК, і «компенсуючі» ПЗ. Детальніше про це у консультації «"Забули" нарахувати "компенсуючі" податкові зобов’язання: наслідки» цього номера.

Акцизні накладні З акцизними накладними така сама історія. Усі акцизні накладні, складені в період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) станом на 31.07.2017 р. включно вважаються своєчасно зареєстрованими. Відповідно, штрафні санкції за п. 120 2.1 ПКУ не накладаються.

В консультації з категорії 116.05 ЗІР  податківці зазначають, що акцизні накладні та розрахунки коригування до них, зареєстровані в ЄРАН, відображаються в декларації акцизного податку у тому звітному періоді, за який вона подається. Причому, на їх думку, стосується це і своєчасно зареєстрованих акцизних накладних!

У свою чергу, в листі від 20.07.2017 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17 ДФСУ зазначила, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з акцизного податку за червень 2017 року акцизні накладні з датою складання «червень 2017 року», які зареєстровані в ЄРАН після 20.07.2017 р., але до 31.07.2017 р. (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань через УР за червень 2017 року. Як сказано вище, цей лист відкликано листом ДФСУ від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17, а у «нових» роз’ясненнях про це ані слова. Тож незрозуміло, як до таких акцизних накладних в червневій декларації будуть ставитися податківці. Можливо, замовчування цього питання означає зміну «пряника» на «батіг»....

Штрафи за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання За новими нормами п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 126.1 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017 р. Нагадаємо, що вказаною нормою передбачено накладання штрафу при затримці до 30 к. дн. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу. Зокрема, такий строк сплати припадав на ПДВ за травень 2016 року та інші податки, за якими встановлено помісячну звітність.

Отже, якщо ви прострочили сплату таких зобов’язань, але сплатили їх не пізніше 30.07.2017 р., штрафи накладатися не будуть. Причому для цього не потрібно підтверджувати наявність форс-мажорних підстав документально. Ця норма стосується всіх платників незалежно від того, з яких причин сталася несвоєчасна сплата зобов’язань.

З цього приводу ДФСУ у листі від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17 наголосила, що у тому випадку, коли до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному ст. 55 ПКУ, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Відновлення інформації Окремим пунктом в Законі прописали також порядок відновлення пошкодженої або втраченої інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків.

Зокрема, за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 к. дн. з дня набрання чинності цього Закону (тобто не пізніше 05.08.2017 р.), зобов’язаний:

  • письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку про це;
  • відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.

ДО ВІДОМА. У Законі не зазначається, які документи мають підтвердити несанкціоноване втручання до баз даних суб’єкта господарювання. Проте податківці не забарилися з роз’ясненнями. На офіційному веб-сайті ДФСУ зазначається, що документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є заява до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, тощо.

Крім того, податківці можуть вимагати надання підтвердження ТПП України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

А для чого потрібно повідомляти податківців?

По-перше, у разі своєчасного повідомлення можуть бути перенесені строки проведення перевірок контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.2017 р.

По-друге, якщо платник податків не повідомить в зазначений строк про втрату документів і не відновить їх, то угоду з контрагентом контролюючі органи можуть визнати такою, що не має реального характеру, на підставі чого позбавити платника податків права на витрати і на ПК з ПДВ.

До того ж, може бути накладено штраф у розмірі 510 грн згідно з п. 121.1 ПКУ за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових і інших регістрів, бухгалтерської і статистичної звітності, інших документів з питань числення і сплати податків і зборів протягом встановлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання і/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (окрім документів, отриманих з ЄРПН) або їх копій при здійсненні податкового контролю.

Уникнути цього можна тільки у разі своєчасного повідомлення податкового органу про знищення документації і відновлення облікових даних.

Строк подання декларації Ще один момент, який залишився поза увагою Закону — перенесення строків подання податкових декларацій. Роз’яснення з цього приводу було надано в листі ДФСУ від 20.07.2017 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17, який тепер відкликано. Оскільки фіскали посилалися на норми Порядку № 1044, то вважаємо, що їх рекомендації платник податку може взяти на озброєння і зараз.

Так, продовження граничних строків для подання податкової декларації чи сплати податкових зобов’язань здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений ПКУ строк виконати грошове зобов’язання та/або скористатися податковими правами (п. 4 Порядку № 1044).

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження ТПП України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Згідно з п. 7 Порядку № 1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до податкового органу з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Вимоги до змісту такої заяви та особливості її подання і написання юридичними та фізичними особами зазначено у п. 8 Порядку № 1044.

При цьому штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ПКУ.

Враховуючи це, якщо внаслідок кібератаки ви не змогли своєчасно подати податкову звітність, вам варто виконати ці вимоги и подовжити граничні строки подання декларацій.

Анна Хомюк, бухгалтер-експерт
Влада Карпова, к.е.н., консультант

№ 29, 2017  (с. 5)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку