Будемо відверті: далеко не в усіх господарюючих суб’єктів налагоджено належний електронний документообіг, який відповідає законодавству про електронні документи. Натомість зручне електронне спілкування за допомогою месенджерів, електронної пошти, хмарних сервісів тощо вже давно стало звичаєм ділового обороту 1. Однак докази електронної взаємодії далеко не завжди приймаються судом. Водночас дедалі прихильнішим стає Верховний Суд до тих доказів (документів), що не мають електронного підпису, і чергове рішення, якому ми присвятили цей матеріал, підтверджує це.