Не всім відрядженим працівникам однаково щастить. У той час, як одні прямують у відрядження до великих міст або й за кордон, іншим випадає мандрувати путівцями до сусіднього містечка, користуючись попутними міжміськими чи приміськими автобусами. Або ж вирушати у відрядження з таких населених пунктів, що взагалі не мають автостанцій (вокзалів). За таких обставин доводиться придбавати квиток у водіїв. А вони частенько видають квитки довільної форми, а навіть якщо й типової форми, то із зазначеною від руки вартістю проїзду. Та чи буде такий квиток для відрядженого працівника підтвердженням витрат на проїзд? Поглянемо, які вимоги щодо цього висуває чинне законодавство.