Версія для друку

Оргпитання Правила направлення зареєстрованих у центрі зайнятості безробітних або осіб, які шукають роботу, встановлені Порядком № 1751.

Згідно з п. 9 цього документа організація та проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію громадських робіт і фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом центру зайнятості та роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади.

Для того щоб правильно оформити таких осіб, оплатити їх працю і здійснити щодо їх доходу всі необхідні нарахування та утримання, потрібно розібратися в природі правовідносин підприємства з такими особами. Тут керуватимемося п. 5 Порядку № 175, згідно з яким з особами, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строковий трудовий договір на строк, який сумарно протягом року не може перевищувати 180 к. дн. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю.

ВАЖЛИВО! З направленими центром зайнятості тимчасовими працівниками для виконання громадських робіт укладається строковий трудовий договір, тобто на такі правовідносини поширюється чинне законодавство про працю.

Далі зупинимося на моментах, які потрібно враховувати підприємству, що приймає таких працівників.

Оформлення працівника Факт прийняття таких працівників роботодавець оформляє наказом (розпорядженням) приблизно такого змісту:

«Прийняти _____ (П. І. Б. працівника) за строковим трудовим договором для виконання громадських робіт за направленням ______ (назва центру зайнятості) згідно з договором _____ (реквізити договору з центром зайнятості) на період з 13.03.2017 р. по 28.03.2017 р. включно.

Установити _____ (П. І. Б. працівника) такий режим роботи: 4 години на день з вихідними у суботу та неділю, з виплатою 0,5 окладу. Оклад — 1600,00 грн на місяць».

На підставі цього наказу працівнику виконують запис у трудовій книжці. Нагадаємо, що згідно з п. 1.1 Інструкцій № 582трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації всіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. Про те, що запис у трудовій книжці тимчасових працівників, направлених для виконання громадських робіт центром зайнятості, виконувати потрібно, Мінсоцполітики підтвердило в листі від 05.06.2013 р. № 6058/0/14-13/026.

Останнім днем роботи таких осіб (у нашому випадку — 28.03.2017 р.) потрібно оформити їх звільнення. Підстава — п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку дії трудового договору). Пам’ятайте, що згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення.

Визначення місця роботи Для оформлення відносин, оподаткування і нарахування деяких виплат важливо, чи вважається для такого тимчасового працівника це місце роботи основним. У п.п. 2.1.8 Інструкції № 53вказано, що такі особи не перебувають у штаті підприємства. У п. 5 Порядку № 175 прямо зазначається, що громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях. Відповідно, такі посади (види робіт) за визначенням не можуть бути у штатному розписі. На цій підставі Мінсоцполітики в листі від 05.06.2013 р. № 6058/0/14-13/026 підкреслило, що дія Порядку № 175 не поширюється на випадок працевлаштування для заміщення тимчасово відсутнього основного працівника.

Однак чи свідчать наведені вище норми на користь того, що це місце роботи не є для тимчасового працівника основним? Визначення основного місця роботи наведене в Законі про ЄСВ.

ЦИТАТА. «12) основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу».
(п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ)

Як бачимо, тут усе залежить від того, чи знаходиться в роботодавця трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис. Здебільшого центр зайнятості направляє на тимчасові громадські роботи зареєстрованих безробітних. Відповідно, через відсутність іншої роботи, це місце (хоча й тимчасове) є для них основним. Трудові книжки перебувають на руках у безробітних, а не зберігаються в центрі зайнятості, як зауважило Мінсоцполітики у вищезгаданому листі.

Водночас згідно з п. 3 Порядку № 175 на громадські роботи можуть направлятися й працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 % передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції. Такі особи, як і раніше, перебувають у трудових відносинах з іншим роботодавцем, у якого знаходиться їх трудова книжка, тому місце виконання громадських робіт не може вважатися для них основним.

Від цього й варто відштовхуватися при вирішенні питання, є для вас тимчасово прийнятий працівник основним чи ні.

Повідомлення про прийняття на роботу Вимога про подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі — Повідомлення)4поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Для тимчасових працівників винятків не зроблено, тому до фактичного допуску таких осіб до роботи на них потрібно подати Повідомлення до органу фіскальної служби. При цьому в гр. 4 ставимо цифру «1» — наймані працівники з трудовою книжкою або «2» — наймані робітники без трудової книжки.

Оплата праці При оплаті праці таких осіб потрібно враховувати встановлені чинним законодавством вимоги. Так, оклад (ставку) не може бути встановлено нижче за 1600,00 грн на місяць, а суму нарахованої зарплати за повністю відпрацьований робочий час — нижче за 3200,00 грн. Той факт, що такі особи лише тимчасово працюють на підприємстві, для дотримання цих вимог трудового законодавства не має значення — за необхідності потрібно нарахувати доплату до рівня МЗП.

ВАЖЛИВО! Якщо направлена центром зайнятості особа працює лише частину місяця та/або неповний робочий день (тиждень), вимогу про оплату праці не нижче мінімального розміру потрібно виконувати пропорційно відпрацьованому часу.

В описаній у запитанні ситуації за період з 13 по 28 березня з вихідними в суботу й неділю працівник фактично відпрацює 12 р. дн. з 22 р. дн. березня. Відповідно, за цей період роботи працівникові має бути нараховано зарплату не нижче за 872,73 грн (3200,00 грн × 0,5 ставки : 22 р. дн. × 12 р. дн).

Крім того, не забудьте нарахувати такому працівнику компенсацію за невикористану відпустку (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки5).

Припустимо, оклад установлено на рівні 1600,00 грн, тоді сума компенсації становитиме: 12 міс. × 1600,00 грн × 0,5 : 355 к. дн. × 1 к. дн. = 27,04 грн, де:

• 355 к. дн. — кількість к. дн. у розрахунковому періоді (березень 2016 року – лютий 2017 року) за мінусом святкових і неробочих днів у цьому періоді (365 к. дн. — 10 к. дн.6);
• 1 к. дн. — кількість к. дн. відпустки, на яку працівник має право за відпрацьований час. Цей показник розраховуємо так:
• 12 к. дн. :  (365 к. дн. – 11 к. дн.) × 24 к. дн. = 0,81 к. дн ≈ 1 к. дн., де 365 к. дн. і 11 к. дн. — кількість календарних днів у робочому році (відлічується з дня укладення трудового договору) і кількість святкових та неробочих днів у робочому році, відповідно;
• 24 к. дн. — тривалість щорічної основної відпустки працівника за повністю відпрацьований робочий рік.

ВАЖЛИВО! Компенсація за невикористану відпустку не пов’язана з виконанням норми часу й виплачується не за відпрацьований час. Тому її не враховують при порівнянні зарплати з МЗП.

І ще один момент. Якщо так станеться, що під час роботи тимчасовий працівник захворіє, то чи потрібно оплачувати наданий ним листок непрацездатності? Так, потрібно, адже хвороба настала під час перебування особи у трудових відносинах. Інша справа, як його оплачувати.

Тут варто знати, що згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці.

ДО ВІДОМА. Звільнення на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП відбудеться у випадку неявки на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Проте звільнення у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору не належить до випадків звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Тому навіть якщо на момент закінчення трудового договору працівник продовжує хворіти, ви все одно звільняєте його цим днем. Лікарняні за цим листком непрацездатності нараховують у такому порядку (за весь(!) період непрацездатності, включаючи й період після звільнення):

• за перші 5 к. дн. хвороби, що припадають на період дії трудового договору, — за свій рахунок. Якщо, приміром, хвороба настала 27.03.2017 р. і тривала по 03.04.2017 р. включно, а звільнено працівника 28.03.2017 р., то за свій рахунок ви повинні нарахувати лікарняні за 2 к. дн. (27 і 28 березня). Три к. дн. хвороби (29, 30 і 31 березня) оплаті не підлягають;
• починаючи з 6-го к. дн. хвороби — за рахунок коштів Фонду соцстрахування. У цьому випадку за рахунок соцстраху буде оплачено 3 к. дн. (1, 2 і 3 квітня).

Оподаткування Нарахований тимчасовому працівникові заробіток для цілей оподаткування є його доходом у вигляді зарплати з відповідним оподаткуванням.

Чи можна до зарплати такого працівника застосовувати ПСП? Так, можна, за умови, що він подасть вам заяву про надання йому ПСП. Нагадаємо випадки, коли ПСП не застосовується. До таких доходів належать (п.п. 169.2.3 ПКУ):

• доходи платника податку інші, ніж заробітна плата;
• заробітна плата, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходи самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Як бачимо, серед перелічених заборон нашого випадку немає, тому за наявності заяви та неперевищення граничного обсягу доходу (2240,00 грн, а при ПСП «на дітей» — 2240,00 × кількість дітей) такому працівникові може бути надано ПСП. Обов’язково попередьте працівника, що він має право користуватися ПСП протягом місяця тільки за одним місцем роботи, тому якщо він у цьому місяці вже працював десь за трудовим договором і користувався правом на ПСП, то за цим місцем роботи він таким правом скористатися не може.

Нарахована працівникові зарплата оподатковується ПДФО за ставкою 18 %, ВЗ за ставкою 1,5 %, а також ЄСВ за ставкою 22 % (а якщо працівник має документи, що підтверджують його інвалідність, — 8,41 %).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо це місце роботи для тимчасового працівника є основним і він не є інвалідом, то стежте, щоб база оподаткування ЄСВ була не менш як 3200,00 грн на місяць (навіть за умови роботи в режимі неповного робочого часу). Це підтверджує і ДФСУ в листі від 09.04.2015 р. № 12525/7/99-99-17-03-01-17. Визначати додаткову базу з ЄСВ до рівня 3200,00 грн не потрібно (ЄСВ сплачується з фактично нарахованої працівникові суми зарплати), якщо:

• це місце роботи не є для працівника основним (направлено працівника, який втратив частину зарплати у зв’язку зі скороченням обсягу виробництва);
• працівник має статус інваліда;
• працівник відпрацював не повний календарний місяць (прийнятий та/або звільнений протягом місяця).

Звітність У формі № 1ДФ заробіток цього працівника наводиться в розд. І з ознакою доходу «101» (зарплата і з проставлянням у гр. 6 дати прийняття на роботу (13.03.2017 р.), а у гр. 7 — дати звільнення (28.03.2017 р.). Якщо працівникові надавалася ПСП, ставте відповідну ознаку ПСП у гр. 8.

Дані про доходи тимчасового працівника потрапляють і в розд. ІІ форми № 1ДФ у рядок «Військовий збір».

У звіті з ЄСВ (форма № Д4) за березень дані про такого працівника потрібно навести в таблиці 5. При цьому:

• у гр. 7 (категорія особи) ставимо цифру «1» — наймані працівники з трудовою книжкою або «2» — наймані працівники без трудової книжки;
• у гр. 11 у відповідних підграфах ставимо дату початку трудових відносин («13») і дату їх закінчення («28»);
• у гр. 13 (підстава припинення трудових відносин) пишемо: «п. 2 ст. 36 КЗпП».

У таблиці 6 дані про зарплату такого працівника наводимо в загальноприйнятому порядку. При цьому не забудьте у гр. 22 (ознака наявності трудової книжки) поставити «1» — так або «0» — ні, а в гр. 24 (ознака неповного робочого часу) «1» — так. Кількість к. дн. перебування в трудових відносинах (гр. 15) визначаємо як 16 к. дн.

Ось такі нюанси потрібно враховувати, приймаючи на тимчасову роботу осіб за направленням центру зайнятості.