Головні тези

• Працю внутрішнього сумісника оплачуйте окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом (суму доплати до МЗП також визначайте окремо).

• При обчисленні ЄСВ з МЗП та максимальною базою нарахування ЄСВ порівнюйте загальну суму зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом.

• Із зарплати внутрішнього сумісника утримуйте ПДФО і ВЗ. Для ПСП з граничним доходом порівнюйте загальну суму зарплати.

• Як у формі № Д4, так і у формі № 1ДФ відображають загальну суму нарахованої зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Зарплата внутрішнього сумісника

З працівником за місцем роботи за сумісництвом укладають окремий трудовий договір. Тому й оплата роботи за сумісництвом здійснюється окремо. Для внутрішнього сумісника в штатному розписі має бути встановлено свій оклад (тарифну ставку) або відрядні розцінки за посадою (професією), на яку таку особу прийнято за сумісництвом.

У загальному випадку сумісництво є різновидом роботи в умовах неповного робочого часу, адже, як правило, сумісник виконує свою роботу до або після основної роботи в режимі неповного робочого дня та/або неповного робочого тижня. Якщо так, то працю сумісників оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Це прямо передбачено ст. 102 1 КЗпП.

При цьому повний оклад (тарифна ставка) за обійманою сумісником посадою має бути не меншим за ПМПО на 1 січня (у 2017 році — 1600,00 грн). А якщо встановлена погодинна оплата праці, то мінімальна годинна тарифна ставка при 40-годинному робочому тижні (п’ятиденка з двома вихідними в суботу й неділю) у 2017 році становить 9,67 грн (1600,00 грн × 12 міс. : 1986 год), де 1986 год — норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні.

Але якщо працівник за основним місцем роботи працює на умовах неповного робочого часу, то не виключено, що за сумісництвом він працюватиме на умовах повної зайнятості. І тоді він отримуватиме зарплату за повністю виконану норму праці.

На місці роботи за сумісництвом працівник має право на встановлення премій, доплат, надбавок, інших виплат, гарантованих КЗпП і нормами чинного законодавства. Уражати працівника в належних йому правах за обійманою посадою за сумісництвом категорично не можна.

ВАЖЛИВО! Зарплату внутрішнього сумісника розраховують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом. Окремо ведуть і облік робочого часу за кожним трудовим договором (лист Мінсоцполітики від 22.06.2012 р. № 93/06/187-12).

І ще один нюанс. Якщо сумісник працює в умовах неповного робочого часу, то при оплаті його праці слід ураховувати абз. 2 п. 16 постанови № 131. Тому якщо сумісник виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається надурочною та оплачується в одинарному розмірі.

Мінімальні гарантії в оплаті праці У разі якщо за сумісництвом працівник працює на умовах повного робочого часу, то за повністю виконану місячну норму праці він має отримати не менше МЗП в місячному розмірі (у 2017 році — 3200,00 грн). Якщо сумісник працює на умовах неповного робочого часу, то за місяць він повинен отримати не менше МЗП у розмірі, пропорційному виконаній нормі праці (ст. 3 1 Закону про оплату праці2). При погодинній оплаті праці все простіше — за кожну відпрацьовану годину працівник має отримати не менше МЗП у погодинному розмірі (у 2017 році — 19,34 грн).

ВАЖЛИВО! Для внутрішнього сумісника порівняння з МЗП (або МЗП в пропорційному розмірі) проводять окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Якщо фактична зарплата за основним місцем роботи та/або за сумісництвом виявилася менша за МЗП (МЗП у розмірі, пропорційному виконаній нормі праці), то роботодавець нараховує доплату до МЗП. За необхідності доплату нараховують за кожним місцем роботи.

Індексують в першу чергу зарплату за основним місцем роботи в межах ПМПО. Індексація зарплати за сумісництвом можлива лише в тому випадку, якщо за основним місцем роботи працівник зайнятий на умовах неповного робочого часу. Базовий місяць визначають окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Приклад 1. За основним місцем роботи працівник працює на 0,5 ставки, а за сумісництвом — на 0,25 ставки. Базовий місяць для індексації і за основним місцем роботи, і за сумісництвом — жовтень 2016 року. У березні настало право на індексацію на 3,8 %.

Сума індексації складе:

1. за основним місцем роботи: 1600,00 × 3,8 % × 0,5 = 30,40 (грн);
2. за сумісництвом: 1600,00 × 3,8 % × 0,25 = 15,20 (грн).

Оподаткування зарплати внутрішнього сумісника

ЄСВ Для цілей нарахування ЄСВ з мінімальною (МЗП) та максимальною (25 ПМПО) базами порівнюють загальну суму зарплати, нараховану працівнику одним роботодавцем за основним місцем роботи і за сумісництвом.

ДО ВІДОМА. Для порівняльних цілей відпускні й лікарняні розподіляють за місяцями, за які вони нараховані. А якщо з внутрішнім сумісником ще й уклали договір ЦПХ, то в порівнянні з максимальною та мінімальною базами нарахування ЄСВ бере участь винагорода за договором ЦПХ. Причому якщо роботи виконувалися (послуги надавалися) більше місяця, то суму винагороди ділите на кількість місяців виконання робіт (надання послуг).

На загальну суму зарплати ЄСВ нараховуйте за ставкою 22 %, а якщо працівник підприємства — інвалід, то за ставкою 8,41 %. Якщо загальна сума зарплати працівника підприємства (не інваліда) чи будь-якого працівника ФОП менше МЗП, то ЄСВ нараховуйте на МЗП (3200,00 × 22 % = 704,00 грн) (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Роботодавець-юрособа має право нараховувати ЄСВ за пільговою ставкою — 8,41 % тільки в разі, якщо працівник підтвердив статус інваліда, надавши копію з акта огляду у МСЕК. Підприємство завіряє копію такої довідки. ЄСВ за ставкою 8,41 % починають нараховувати з дати встановлення інвалідності, але не раніше отримання завіреної копії з акта огляду у МСЕК. Тож орієнтуйтеся на дату отримання зазначеного документа. Щоб уникнути проблем з контролерами, зафіксуйте цю дату (можна це зробити безпосередньо на копії).

У формі № Д4 загальну зарплату за основним місцем роботи та за сумісництвом відображайте в таблиці 1 у відповідних «зарплатних» рядках. У таблиці 6 на працівника заповнюйте один рядок із загальною сумою зарплати, нарахованої за основним місцем роботи і за сумісництвом. При цьому в реквізиті 22 проставляйте «1» (адже трудова книжка працівника знаходиться на вашому підприємстві).

ДО ВІДОМА. При заповненні реквізитів шапки таблиці 1 «Середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний період, осіб», «Кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у звітному періоді» пам’ятайте, що працівники, які працюють на підприємстві і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, ураховуються як одна фізособа.

ПДФО і ВЗ Для оподаткування також беремо загальну суму зарплати. Із зарплати сумісника (у тому числі з лікарняних) утримуйте ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

У випадку з внутрішнім сумісником виходить, що в нього два місця роботи, але один роботодавець — податковий агент. Тож для цілей застосування ПСП вважається, що працівник отримує зарплату від одного роботодавця. Тому якщо ви отримали від працівника заяву про застосування ПСП (а за необхідності — і підтвердні документи), то з граничним розміром доходу порівнюйте загальну суму зарплати, нараховану такій особі як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Пам’ятайте, що виплати за періоди збереження середнього заробітку (зокрема, лікарняні й відпускні) для порівняльних цілей розподіляють за місяцями, за які вони нараховані.

Загальна сума зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом менше граничного розміру доходу? У такому разі застосовуйте ПСП до зарплати працівника.

У розділі I форми № 1ДФ загальну суму зарплати, нарахованої за основним місцем роботи і за сумісництвом, відображайте з ознакою доходу «101». У розділі II форми № 1ДФ зарплату і утриманий ВЗ показують у складі загальних сум.

У показнику «Працювало за трудовими договорами» внутрішнього сумісника враховуйте як одиницю, хоча з ним укладено два трудові договори.

Практична ситуація

Приклад 2. З працівником, який уже працює на підприємстві за основним місцем роботи на посаді бухгалтера (оклад — 3000,00 грн), у лютому укладено окремий трудовий договір за сумісництвом за посадою «інспектор з кадрів» (працівника прийнято на 0,5 окладу з режимом роботи — неповний робочий час; оклад — 2000,00 грн). Зарплата працівника за лютий за основним місцем роботи — 3000,00 грн, за сумісництвом — 1000,00 грн. До лютого працівник користувався ПСП на підставі п.п. 169.1.2 ПКУ (утримує двох дітей віком до 18 років; мати дітей не користується правом на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей).

Крок 1. Оплачуємо працю працівника окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

 Основне місце роботи.  Оскільки фактична зарплата працівника за лютий за основним місцем роботи (3000,00 грн) менша за МЗП у місячному розмірі (3200,00 грн), визначимо розмір доплати до МЗП: 3200,00 – 3000,00 = 200,00 (грн).

Загальна сума зарплати за лютий за основним місцем роботи становить: 3000,00 + 200,00 = 3200,00 (грн).

 Сумісництво.  Фактична зарплата працівника за лютий за сумісництвом (1000,00 грн) менша за МЗП у пропорційному розмірі (3200,00 × 0,5 = 1600,00 грн), тому визначимо розмір доплати до МЗП: 1600,00 – 1000,00 = 600,00 (грн).

Загальна сума зарплати за лютий за сумісництвом становить: 1000,00 + 600,00 = 1600,00 (грн).

Крок 2. Тепер визначаємо суму ЄСВ. Для порівняння з мінімальною (3200,00 грн) та максимальною (40000,00 грн) базами беремо загальну суму зарплати, нарахованої працівникові, який працює в одного роботодавця і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.

Загальна сума зарплати дорівнює: 3200,00 + 1600,00 = 4800,00 (грн).

Оскільки загальна сума зарплати більша за мінімальну й менша від максимальної бази, то ЄСВ нараховуємо на фактично нараховану зарплату: 4800,00 × 22 % = 1056,00 (грн).

Крок 3. Визначаємо ПДФО і ВЗ. Для цілей застосування ПСП з граничним розміром доходу порівнюємо загальну суму зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом. Граничний розмір доходу в цьому випадку визначаємо кратно кількості дітей: 2240,00 × 2 = 4480,00 (грн). Оскільки загальна сума зарплати (4800,00 грн) перевищує граничний розмір доходу (4480,00 грн), ПСП не застосовуємо.

Розрахуємо суми утриманого:

• ПДФО : 4800,00 × 18 % = 864,00 (грн);
• ВЗ : 4800,00 × 1,5 % = 72,00 (грн).

Крок 4. Сума зарплати до виплати «на руки» складе: 4800,00 – 864,00 – 72,00 = 3864,00 (грн).

На цьому ми не зупиняємося. В одному з найближчих номерів розглянемо особливості надання й розрахунку лікарняних і декретних для працівників, які працюють в одного роботодавця і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Тож далі буде...