Журнали

Професійний бухгалтер 05 листопада, 2018
41
П

Помилкова сплата ПДВ на бюджетний рахунок: як виправити ситуацію та уникнути неприємностей?

Підприємству для реєстрації ПН від 23.10.2018 р. не вистачало суми реєстраційного ліміту. З метою його збільшення ми перерахували відповідну суму коштів, однак припустилися помилки: відправили кошти не на ПДВ-рахунок1, а на бюджетний рахунок. Наразі реєстраційний ліміт не збільшився, а отже, і ПН залишилась незареєстрованою.
Що нам робити, щоб помилково сплачені кошти були зараховані на ПДВ-рахунок та ми мали змогу не пропустити термін реєстрації ПН?

Електронний рахунок платника податку в СЕА ПДВ.

-A
A+

Одразу зазначимо: промах виправити можна, але не так швидко, як хотілося б. Тому, щоб встигнути вчасно зареєструвати ПН, доведеться шукати оперативніші способи збільшення реєстраційного ліміту.

Давайте спочатку. Повернути помилково або надміру перераховані до бюджету кошти можна у порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, про що ми докладно розповідали у матеріалі «Повернення переплати з бюджету: місія здійсненна» // «ПБ», № 14/2018, с. 14. Стисло нагадаємо, що для цього платнику податків необхідно написати заяву до контролюючого органу за місцем обліку переплати, в якій вказати бажаний напрямок повернення коштів: на поточний рахунок в установі банку або готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів.

Однак що стосується повернення переплати з ПДВ, то тут є певний нюанс, визначений п. 43.41 ПКУ. Так, кошти, зараховані до бюджету з ПДВ-рахунку, повертатися мають теж на ПДВ-рахунок.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У п. 43.41 ПКУ не йдеться про кошти, які потрапили до бюджету з поточного рахунку платника ПДВ. Отже, повертати такі кошти доведеться на загальних підставах, а це, у свою чергу, виключає їх зарахування на ПДВ-рахунок. Про це, до речі, зазначили й податківці у листі ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17.

Крім того, у п. 2001.4 ПКУ перелічені джерела зарахування коштів на ПДВ-рахунок платника податків, серед яких також є й зарахування з бюджету сум помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, але тільки тих, що повертаються у порядку, визначеному п. 43.41 ПКУ. Це також підтверджує той факт, що шлях до повернення на ПДВ-рахунок коштів, сплачених до бюджету з поточного рахунку, закритий.

Проте у реальності все може бути інакше. До нас зверталися читачі, яким податківці йшли назустріч та повертали на ПДВ-рахунок кошти, раніше сплачені з поточного рахунку. І ось тут на платника податку чекає справжня халепа. Зараховані таким чином на ПДВ-рахунок кошти не вплинуть на показник ПопРах, оскільки цей показник відображає суму поповнення ПДВ-рахунку з поточного рахунку платника податку (п. 2001.3 ПКУ), а отже, реєстраційний ліміт при цьому не збільшиться. Тож складається дивна ситуація: кошти на ПДВ-рахунку є і ними навіть можна буде скористатися для погашення визначених у деклараціях з ПДВ податкових зобов’язань, проте для реєстрації ПН реєстраційного ліміту буде замало. Тож доведеться знову перераховувати кошти на ПДВ-рахунок. Ба більше, якщо спробувати забрати «заблукалі» кошти з ПДВ-рахунку на поточний, це призведе до зменшення реєстраційного ліміту (п. 2001.6 ПКУ, п. 21 Порядку № 5692), а отже, реєстрація ПН знов опиниться під загрозою. Так можна нескінченно ходити по колу, але здається, що у цій ситуації остаточно повернути гроші можна буде виключно при ліквідації платника ПДВ. Тоді усі «зайві» кошти з ПДВ-рахунку будуть автоматично перераховані до бюджету (п. 2001.8 ПКУ), а звідти їх можна буде повернути за загальною процедурою.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Отже, будьте пильними та не дозвольте загнати себе у кут: повертайте кошти на поточний рахунок, а вже звідти перераховуйте туди, куди й було потрібно спочатку, тобто на свій ПДВ-рахунок. Так все стане на свої місця: і реєстраційний ліміт збільшиться (а значить, буде змога зареєструвати ПН), і гроші з ПДВ-рахунку знов потраплять до бюджету за встановленою процедурою в автоматичному порядку, коли настане час погашати самостійно визначені податкові зобов’язання з ПДВ.

Псує цю ідилічну картину лише один нюанс. Річ у тому, що за найсприятливіших умов гроші з бюджету на поточний рахунок платника мають бути зараховані впродовж двадцятиденного строку (п. 43.5 ПКУ) від дати отримання фіскалами відповідної заяви. А реєстрація ПН не може чекати так довго. Як зазначено у запитанні, підприємство бореться за збільшення реєстраційного ліміту для того, щоб мати змогу зареєструвати ПН від 23.10.2018 р. Отже, ця ПН має потрапити до ЄРПН не пізніше 15.11.2018 р. Навіть якщо підприємство вже сьогодні напише податківцям заяву про повернення помилково перерахованих коштів на його поточний рахунок, шансів встигнути отримати свої гроші до 15.11.2018 р. практично немає.

Отже, доведеться шукати альтернативні способи швидкого збільшення реєстраційного ліміту. І якщо ви не очікуєте, що найближчим часом на вас зареєструють «вхідні» ПН з достатньою сумою ПДВ, то маєте небагатий вибір. Доведеться знайти вільні кошти та перерахувати їх на ПДВ-рахунок для того, щоб уникнути штрафних неприємностей, які загрожують за порушення термінів реєстрації ПН.

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт

№ 41, 2018  (с. 27)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку