Версія для друку

Роботи з техобслуговування Технічне обслуговування (далі — ТО) і ремонт транспортних засобів виконують з метою підтримання їх у належному стані, дотримання технічних характеристик, установлених виробником, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації (ст. 22 Закону про дорожній рух1).

Звісно, умови експлуатації автомобілів у літній та зимовий періоди відрізняються, тобто потрібно провести ТО, щоб підготувати транспортний засіб до зимового або літнього періоду.

Так, у п.п. 13 п. 6 розд. І Правил № 5502визначено, що літнім сезоном вважається період часу протягом календарного року в проміжку між датами кінця та початку зимового сезону. Зимовий сезон — період часу, який розпочинається датою досягнення природних умов, за яких впродовж 7 діб утримується температура навколишнього природного середовища нижче ніж + 5 °С, але не пізніше 31 листопада, а закінчується датою досягнення природних умов, за яких впродовж 7 діб утримується температура навколишнього природного середовища вище ніж + 5 °С, але не пізніше 31 березня.

У п. 3.11 Положення № 1023сказано, що сезонне ТО проводиться двічі на рік — навесні й восени. У цілому осінньо-зимове ТО згідно з п. 6 додатка 7 до Правил № 550 й переліком додатка В до Положення № 102 передбачає роботи, що включають не лише перевірку технічного стану та готовності до зими окремих агрегатів, а й заміну або додавання окремих матеріалів у потрібній номенклатурі та кількості, а саме:

• моторних і трансмісійних мастил;
• літніх або всесезонних пневматичних шин (пневматичних коліс);
• електролітів і дистильованої води;
• холодагентів для систем кондиціонування пасажирських салонів та (або) спеціальних кузовів з терморегулюванням.

ДО ВІДОМА. Цей перелік є приблизним, і ніщо не заважає доповнити його видами робіт, які рекомендує виробник транспортного засобу. Заходи матеріально-технічного забезпечення містяться в експлуатаційній документації виробника.

Крім того, у зимовий період водіїв треба забезпечити спеціальними експлуатаційними матеріалами:

• засобами полегшення пуску двигуна;
• рідинами для протиобмерзних і склозмивних пристроїв;
• засобами обробки замків проти замерзання.

Документування і бухоблік Підприємство може підготувати автомобіль до нового сезону самостійно. Але цей варіант підійде тільки в разі, коли у розпорядженні підприємства є необхідне устаткування та кваліфіковані фахівці. Інакше вдаємося до іншого варіанта — звертаємося на СТО. На практиці більшість підприємств так і роблять, тому надалі будемо розглядати бухоблік саме цього варіанта.

Але перш ніж відобразити операції в обліку, слід потурбуватися про наявність первинних документів. Відповідно до п. 7 розд. V Правил № 6154документами, що підтверджують надання послуги, є:

• акт передачі-приймання автомобіля (його складників (систем)) після надання послуг з ТО;
• наряд-замовлення, підписане контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником;
• рахунок-фактура;
• документ, що підтверджує оплату послуг;
• податкова накладна, належним чином зареєстрована в ЄРПН.

Відповідно до Положення № 102 ТО — це комплекс операцій або операція з підтримання роботоздатності або справності виробу при використанні за призначенням, зберіганні та транспортуванні. При цьому в п. 3.8 Положення № 102 прямо сказано: сезонне ТО транспортних засобів не належить до їх реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшень. Звідси висновок: витрати на ТО відразу відносять на витрати періоду (рахунок обліку вибирайте залежно від напрямку використання автомобіля).

ПК з ПДВ формують за загальними правилами п. 198.1 ПКУ. Дату віднесення сум податку до ПК визначають за правилом «першої події» (п. 198.2 ПКУ). І зрозуміло, що податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН.

Зауважимо, що матеріали (моторні оливи, антифриз тощо), які використовуються в процесі ТО, можуть надаватися СТО і включатися до собівартості робіт (послуг) або закуповуватися підприємством окремо. Вважаємо, що в першому випадку окремо відображати їх вартість на рахунках обліку матеріалів (палива) не потрібно, вона буде списана на витрати у межах здійснених робіт (послуг).

У другому випадку, якщо підприємство самостійно закуповує ці продукти «автохімії», виникає запитання, на яких субрахунках бухгалтерського обліку їх краще відображати. Номенклатури, що використовуються при ТО, за своїми характеристиками можуть бути показані на субрахунку 203 «Паливо» або 209 «Інші матеріали».

На субрахунку 203 відображають нафтопродукти, зокрема, паливо (пальне), мастильні матеріали тощо. Такі продукти прийнято називати паливно-мастильними матеріалами (далі — ПММ). В УКТ ЗЕД такі товари «розкидані» по різних групах:

• 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні»;
• 29 «Органічні хімічні сполуки»;
• 38 «Різноманітна хімічна продукція».

Водночас, на наш погляд, на субрахунку 203 логічно відображати номенклатури, що належать до групи 27 УКТ ЗЕД, а інші — на субрахунку 209.

Таблиця 1. Класифікація «автохімії» за УКТ ЗЕД

Як бачите, згідно з цією класифікацією на рахунок 209 буде віднесено такий спірний автокомпонент, як антифриз (охолоджувальна рідина). Рідина для обмивання лобового скла транспортних засобів на підставі етилового спирту може належати до груп 2207, 3402, 3820 УКТ ЗЕД (лист від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17). Керуючись рекомендаціями цього листа, підприємства, як правило, закуповуватимуть омивні рідини групи 3820. Так, виробники виготовляють два види розчинів для омивання лобового скла транспортних засобів, що експлуатуються в умовах мінусових температур повітря:

1. готові до використання розчини, які не потрібно розводити водою перед їх застосуванням;
2. концентрати рідин для омивання лобового скла транспортних засобів.

Спиртовмісні розчини, що призначені для омивання лобового скла транспортних засобів узимку, класифікуються у товарній позиції 3820 за умови, що ці розчини:

1. розфасовані виробником для роздрібної торгівлі та імпортуються на митну територію України у тарі (пластикові, пляшки, каністри тощо), об'єм якої не перевищує 10 літрів;
2. ввозяться в Україну без виконання перед роздрібною торгівлею таких операцій, як зміна цільового призначення, зміна компонентного складу та фасування цих розчинів у іншу споживчу тару (перепакування);
3. поміщені в упаковку, яка містить установлене чинним законодавством України маркування, а саме етикетки, на яких зазначено інформацію про назву, склад розчину, його призначення, інструкції про використання/застосування або таблиці для розведення перед застосуванням тощо;
4. складаються з таких компонентів (хімічних речовин):

• денатурований етиловий спирт (основний компонент);
• барвник;
• ароматизатор;
• денатуруючі добавки;
• поверхнево-активні речовини (допоміжний компонент).

Відповідно, такі рідини також варто обліковувати на рахунку інших запасів — 209.

Далі наведемо приклад відображення в обліку операції з проведення сезонного ТО.

Приклад. ТОВ «Радість» провело на СТО роботи із сезонного ТО автомобіля, який використовують працівники відділу збуту. Вартість обслуговування склала 1800,00 грн, у тому числі ПДВ — 300,00 грн. Після ТО була здійснена оплата послуг з поточного рахунку підприємства.

Таблиця 2. Операції ТО у бухобліку