Чи можна в період воєнного стану не проводити щорічну інвентаризацію?

Ні, не можна. Попри війну перед складанням річної фінзвітності проведення інвентаризації активів та зобов’язань є обов’язком підприємства. Перевірка та документальне підтвердження наявності, стану та оцінки активів та зобов’язань за вимогами ст. 10 Закону про бухоблік має забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості ухилення від проведення інвентаризації під час війни.

ВИНЯТОК. Підприємства, які мають місцезнаходження та/або структурні підрозділи (відокремлене майно) на тимчасово окупованій території та/або на території ведення бойових дій, у період дії воєнного стану проводять інвентаризацію за умови відновлення можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств (п. 8 розд. І Положення № 879).

Чи може директор самостійно провести інвентаризацію в разі, якщо через воєнний стан інші працівники підприємства працюють дистанційно або перебувають у відпустці?

Такий варіант можливий лише в разі, якщо директор є єдиним працівником у штаті підприємства. За таких обставин у розпорядчому документі керівник має ухвалити склад інвентаризаційної комісії з однієї особи (схожу думку висловлював Мінфін у листі від 27.05.2014 № 31-08410-07-29/12918).

У загальних випадках норми п. 1 розд. ІІ Положення № 879 вимагають проведення інвентаризації комісією з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризація має проводитися повним складом інвентаризаційної комісії (або робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Якщо через військовий стан неможливо забезпечити присутність матеріально відповідальних осіб та членів комісії, доведеться відкласти інвентаризацію до того моменту, коли це стане можливим, але в межах встановлених строків її проведення (див. рис. 2 вище).

Як в обліку підприємства слід відображати необоротні активи та запаси, які знаходяться на окупованих територіях або територіях бойових дій і доступу до яких немає? Чи можна їх списати?

Активи та запаси, які відображалися в бухобліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінзвітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, мають продовжувати обліковуватись у складі активів підприємства до того моменту, поки не відновиться можливість безпечного доступу до них членів комісії для проведення інвентаризації, адже факт відсутності доступу до активів не є підставою для їх списання в бухобліку. Водночас підприємство має оцінити негативні наслідки та здійснити: щодо необоротних активів — процедуру зменшення корисності активів, спираючись на положення НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», щодо запасів — процедуру уцінки запасів до чистої вартості реалізації, керуючись положеннями НП(С)БО 9 «Запаси». В річній фінзвітності інформацію про такі активи відображають за даними бухобліку (абз. 11 п. 12 Порядку № 419). Схожу думку висловлював Мінфін у листі від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

Чи слід відображати у складі активів підприємства транспортні засоби, передані ЗСУ на виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації?

Транспортні засоби (далі — ТЗ), передані за актами приймання-передання на виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, відповідно ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ на підставі рішень місцевих держадміністрацій продовжують обліковувати у складі ОЗ підприємства. Відповідно до законодавства «мобілізовані» ТЗ залучаються військовими у тимчасове користування на умовах їх повернення та компенсації власнику вартості нанесеної їм шкоди. Причому нарахування амортизації на такі активи не припиняється. Інвентаризацію таких активів проводять згідно з вимогами, передбаченими для проведення інвентаризації майна, переданого на відповідальне зберігання (див. лист МФУ від 11.06.2015 № 31-11420-07-10/19544).

ВАЖЛИВО! Інша річ — випадки примусового відчуження майна на підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 12.05.2012 № 4765-VI або добровільна передача майна військовим. В цих ситуаціях підприємство втрачає право власності на таке майно, а отже, на підставі первинних документів (актів), які підтверджують факт передання майна, має списати його з балансу.

Які критерії визнання під час воєнного стану дебіторської заборгованості сумнівною?

Чітких критеріїв визначення заборгованості сумнівною нацстандарти не містять ані для мирних часів, ані для воєнного часу. Підприємство має визначити власні правила щодо визначення критеріїв сумнівності заборгованості. Нагадаємо, що сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує невпевненість щодо її погашення боржником (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). В умовах війни такими критеріями можуть бути, зокрема, перебування контрагента на територіях, де ведуться (велися) бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, відсутність будь-якого зворотного зв’язку з контрагентом тощо. Зауважимо, що під сумнівну заборгованість підприємство має створити резерв сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається одним із методів, наведених у п. 8 НП(С)БО 10. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, якою є сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Право не створювати резерв сумнівних боргів, тобто включати до підсумку балансу дебіторську заборгованість за її фактичною сумою, мають лише мікропідприємства та непідприємницькі товариства (п.п. 2 п. 2 розд. І і п. 7 розд. І НП(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»).

Чи можна під час воєнного стану списати дебіторську заборгованість, строк виникнення якої на дату балансу більший ніж 1095 днів?

Під час воєнного стану визнати безнадійною через сплив строку позовної давності можна лише ту дебіторську заборгованість, з дати виникнення якої минуло 1095 днів (або більше) до 02.04.2020, адже перебіг загального строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦКУ, було продовжено:

• на період COVID-карантину — з 02.04.2020 до 30.06.2023 (п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ);
• на період дії воєнного стану — з 17.03.2022 до припинення воєнного стану (п. 19 «Прикінцевих та перехідних положеннь» ЦКУ).

Водночас у бухобліку заборгованість може бути визнана безнадійною та списана на витрати в тому періоді, коли вона перестала відповідати критеріям активу, зокрема, в разі якщо існує впевненість щодо її неповернення.

Водночас платники податку на прибуток, які здійснюють коригування фінрезультату на податкові різниці, мають керуватись вимогами п.п. 14.1.11 ПКУ. Таким підприємствам варто розглянути інші ознаки, окрім терміну позовної давності, для визнання дебіторської заборгованості безнадійною (див. матеріал «Дебіторська заборгованість, з дати виникнення якої минуло 1095 днів: чи можна списати під час воєнного стану?» // «ПБ», № 41/2023, с. 5). Зокрема, в ІПК ДПС України від 16.06.2023 № 1410/ІПК/99-00-21-02-02-06 податківці зазначали, що для цілей оподаткування заборгованість підпадає під визначення безнадійної в разі, якщо стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.