Версія для друку
Чи можливо (і як саме) уникнути подвійного оподаткування?
Так, в певних випадках уникнути подвійного оподаткування можливо шляхом:
- зарахування податків, сплачених в країні, що є джерелом доходу, в країні резиденції відповідно до положень конвенції про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція);
- зміни роботодавця (розірвати трудовий договір з українським роботодавцем та укласти трудовий договір з роботодавцем, зареєстрованим в країні резиденції);
- структурування виплати доходів з урахуванням правил розподілу прав оподаткування певних доходів між країною резиденції та країною, що є джерелом доходу, відповідно до норм Конвенції;
- обрання країни-перебування з лояльним режимом оподаткування (наприклад, податкове законодавство передбачає надання податкових пільг / звільнень для певних видів доходів) з метою набуття статусу податкового резидента в цій країні.
Які саме доходи підлягають оподаткуванню? Чи оподатковуються соціальні виплати?
Види доходів українських біженців, що підлягають оподаткуванню в країні їх перебування, залежать від податкового статусу таких біженців.
Якщо біженець набув статусу податкового резидента країни перебування у звітному періоді, то всі доходи, отримані біженцем незалежно від джерела (країни) походження, підлягають оподаткуванню в країні перебування, навіть якщо з таких доходів були утримані податки в країні, з якої був виплачений дохід.
Якщо біженець не набув статусу податкового резидента країни-перебування і залишається податковим резидентом України у звітному періоді, то в країні-перебування підлягають оподаткуванню виключно доходи біженця, джерелом походження яких є країна перебування.
Режим оподаткування соціальних виплат встановлюється окремо кожною країною. Наприклад, у Польщі соціальні виплати, отримані від Польщі та міжнародних організацій, що не перевищують законодавчо встановленого ліміту, не підлягають оподаткуванню.
Як український біженець має дізнатися, що він зобов’язаний сплатити податки в країні перебування?
Щоб дізнатися, чи зобов’язаний український біженець сплачувати податки в країні перебування, він має провести аналіз свого податкового статусу з метою визначення країни, в якій підлягає оподаткуванню його дохід, отриманий у відповідному звітному періоді. Для цього він має:
- ознайомитися з положеннями місцевого законодавства, які визначають податковий статус фізичної особи, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів, проведених у країні перебування, тощо з метою визначення свого податкового статусу для податкових цілей країни перебування;
- ознайомитися зі ст. 14.1.213 ПКУ, яка встановлює критерії для визначення податкової резидентності в Україні, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів, проведених в Україні, з метою визначення свого статусу податкового резидента в Україні.
Якщо за результатами аналізу фізична особа є податковим резидентом двох країн, то така особа має проаналізувати положення відповідної Конвенції.
Якщо за результатами проведеного аналізу український біженець вважатиметься податковим резидентом країни перебування, то надалі йому треба з’ясувати таке:
- дату набуття статусу податкового резидента країни перебування, оскільки саме з цієї дати дохід українського біженця підлягатиме оподаткуванню в країні перебування;
- податки (розрахунок їх бази) та ставки податків, які підлягають сплаті;
- можливість подання сімейної декларації (як правило, подання такої декларації має переваги для подружжя, якщо рівень доходу партнерів є різним або один з подружжя не отримує доходу);
- список відрахувань, які можна вирахувати з отриманих доходів (наприклад, в Польщі можна вирахувати плату за користування інтернетом);
- наявність пільгових умов зі сплати податків для українських біженців (наприклад, в Ірландії, Туреччині, на Кіпрі);
- граничні строки для подання декларації;
- граничні строки для сплати податків;
- місце розташування / електронну адресу податкових органів за місцем проживання.
У будь-якому разі українському біженцю слід самостійно вивчити це питання з метою визначення своїх податкових обов’язків у відповідній країні, оскільки в більшості країн ЄС передбачено обов’язок самостійного декларування доходів незалежно від того, чи утримувалися податкові зобов’язання під час виплати доходу (наприклад, роботодавцем), а також передбачене прогресивне оподаткування (різні ставки податку) залежно від обсягу отриманих доходів, що може передбачати самостійну доплату податкових зобов’язань за вищою ставкою податку в разі отримання доходу понад установлені ліміти.
Якою є процедура сплати податків (який має бути порядок дій)?
Залежно від виду доходу, отриманого українським біженцем, податки в країні перебування мають бути сплачені ним особисто або особою, що здійснює нарахування та виплату доходу (наприклад, роботодавцем у разі отримання заробітної плати, банком у разі отримання відсотків за депозитом тощо).
Як правило, для цілей самостійного декларування та сплати податків або для отримання виплати доходу український біженець буде зобов’язаний отримати податковий номер у відповідній країні.
Якщо має місце особисте декларування, то в більшості країн світу податки мають бути сплачені після завершення граничного терміну, відведеного для декларування доходів за відповідний звітний період. Однак існують країни, в яких потрібно сплачувати податки з отриманих доходів щомісяця (наприклад, Польща).
Як правило, податки можуть бути сплачені:
- у готівковій формі в приміщенні податкового органу в країні перебування; або
- шляхом банківського переказу за реквізитами та з призначенням платежу, які завчасно необхідно отримати або звірити з податковим органом за місцем проживання українського біженця в країні перебування.
Банківський переказ може бути здійснений як з рахунку біженця, відкритого в місцевому банку країни перебування, так і з іноземного рахунку. В разі здійснення переказу з іноземного банківського рахунку варто враховувати, що датою зарахування платежу, як правило, вважається дата надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок податкового органу країни перебування.
Які можливі наслідки несплати податків у країні перебування українського біженця?
Залежно від розміру суми податків, яка не була сплачена, законодавством більшості країн передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу та/або позбавлення волі. Водночас за неподання / неправильне подання податкової декларації або подання декларації з порушенням термінів, несплату авансових внесків або їх неправильний розрахунок (за наявності) законодавство більшості країн також передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Як мають сплачувати податки різні категорії біженців?
Ті, які офіційно працюють на українські підприємства Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни перебування, то вони мають задекларувати доходи, отримані від українського роботодавця, у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, що встановлені в країні перебування, та сплатити податки в країні перебування незважаючи на те, що з їхньої заробітної плати вже були утримані податки в Україні.
Якщо український біженець набув статусу податкового резидента країни перебування, то, як правило, податки, сплачені в Україні, за дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та місцевим податковим законодавством, можуть бути зараховані в країні перебування.
Якщо ж такий український біженець не набув статусу податкового резидента країни перебування, то доходи, отримані від українського роботодавця, можуть звільнятися від оподаткування в країні перебування в разі виконання умов, передбачених відповідною Конвенцією.
Ті, які працюють у країні перебування Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни перебування, то вони мають задекларувати доходи, отримані у відповідному звітному періоді, з дотриманням термінів, що встановлені в країні перебування, та сплатити там податки.
Якщо ж біженці не набули статусу податкового резидента країни перебування, вони мають задекларувати отримані доходи та сплатити податки в Україні. При цьому в разі дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та податковим законодавством України, такі біженці мають право зарахувати податки, сплачені в країні перебування, проти податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в Україні.
Ті, які мають неофіційні доходи в Україні Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни перебування, то вони мають задекларувати доходи у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, що встановлені в країні перебування, та сплатити податки в країні перебування. Якщо ж такі українські біженці не набули статусу податкового резидента країни перебування, то неофіційні доходи потрібно задекларувати в Україні та сплатити з них податки в Україні.
ФОП (в Україні) Українські біженці, зареєстровані в Україні як ФОП, є податковими резидентами України в розумінні податкового законодавства України. Однак у разі набуття такими українськими біженцями статусу податкового резидента країни перебування податкова резидентність такої особи має визначатися з урахуванням положень Конвенції. Якщо відповідно до положень Конвенції фізична особа вважатиметься податковим резидентом країни перебування, то доходи, отримані такою особою, мають декларуватися та оподатковуватися в країні перебування. При цьому податки, сплачені в Україні як ФОП, такий український біженець не зможе зарахувати в країні перебування.
Ті, які мають інші види доходів (роялті, дивіденди, проценти за депозитами чи облігаціями, доходи від здавання в оренду майна тощо) Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни перебування, то вони мають задекларувати такі доходи, отримані у відповідному звітному періоді, з дотриманням термінів, що встановлені в країні перебування. Однак режим оподаткування таких доходів буде визначатися на підставі Конвенції, яка у випадку отримання таких видів доходів розмежовує права оподаткування між країною резиденції та країною, що є джерелом доходу.
Як іноземна Податкова отримає і перевірить інформацію про доходи (офіційні та неофіційні) українських біженців в Україні? А також як українські податківці дізнаються про отримані біженцями кошти (зарплати, соцвиплати тощо) за кордоном?
Сьогодні податковим органам України та країн перебування українських біженців доступний двосторонній обмін податковою інформацією відповідно до положень Конвенції. Такий обмін здійснюється в односторонньому порядку у відповідь на направлений запит (якщо запит направляє Україна — країна перебування має надати відповіді на питання, поставлені в запиті). На практиці податкові органи країн рідко використовують зазначений механізм щодо фізичних осіб. Однак починаючи з 1 липня 2023 року в Україні запрацює автоматичний обмін інформацією в рамках Багатосторонньої угоди (СRS), в результаті чого в 2024 році податкові органи України та країн перебування українських біженців, якщо країна перебування є учасником Багатосторонньої конвенції, отримають інформацію щодо балансу та залишку станом на 2023 рік на рахунку фізичної особи. Ймовірно, якщо отримана інформація не збігатиметься з інформацією, вказаною українським біженцем в податковій декларації, податкові органи захочуть провести перевірку / звірку даних чи щонайменше отримати пояснення від фізичних осіб щодо причин розходжень.
В умовах, коли зберігається певна невизначеність щодо перспектив подвійного оподаткування в різних країнах, що робити українським біженцям?
З метою уникнення подвійного оподаткування українським біженцям самостійно або за допомогою податкових консультантів варто проаналізувати можливість застосування до свого випадку одного з вище зазначених методів уникнення подвійного оподаткування.
Катерина Гамрецька, менеджерка, група міжнародного оподаткування, KPMG в Україні
