Податкові ризики, пов’язані з основними засобами
Тут слід пам’ятати про підхід контролюючих органів щодо перевірки амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), які визначаються за вартісним критерієм, встановленим ПКУ (20 тис. грн з 23 травня 2020 року).
Висновки, викладені в останніх індивідуальних податкових консультаціях, свідчать, що позиція податкових органів залишається сталою: МНМА не належать до основних засобів у розумінні ПКУ. Відповідно, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають під час нарахування амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації МНМА.
Також під час перевірки амортизації основних засобів експерти звертають увагу на «тимчасове невикористання» таких об’єктів. Відповідно до ПКУ амортизація не розраховується за період невикористання (неексплуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. У деяких роз’ясненнях можна знайти ширше пояснення: «амортизація не нараховується (і) за період простою (у т. ч. вимушеного); (іі) у разі призупинення господарської діяльності на період карантину». Детальніше про це див. у матеріалі «Податкова амортизація: від основ до нюансів» // «ПБ», № 51/2020, с. 19.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Водночас судова практика свідчить, що використання основного засобу має бути підтверджене відповідними первинними документами. Саме такі документи серед іншого перевіряються під час податкової діагностики.
Концепція ділової мети
Часто увага контролюючих органів прикута до витрат, які не обґрунтовані розумною економічною причиною (діловою метою). На практиці, збиткова діяльність, «фіктивні» контрагенти та відрядження за кордон (ділові зустрічі, участь у конференціях та форумах) не можуть беззаперечно свідчити про відсутність ділової мети, а наявність достатнього документального підтвердження операцій, навпаки, може свідчити про обґрунтованість таких витрат.
ВАЖЛИВО! Законом № 466 1було розширено перелік критеріїв, за якими операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), та з 23 травня 2020 року було введено в дію п.п. 140.5.15 ПКУ, який передбачав збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків під час здійснення операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.
З 1 січня 2021 року цей підпункт був видалений з ПКУ Законом № 1117 2, проте був доданий новий пункт 140.5.21 стосовно ділової мети саме за контрольованими операціями з нерезидентами. Відповідні зміни набрали чинності з 1 січня 2021 року.
Запаси — операції підвищеного податкового ризику
Платникам податків також слід бути уважними в разі знецінення запасів.
Так, у разі прямої уцінки право на витрати виникає в періоді такої уцінки. Водночас контролюючі органи наполягають на нарахуванні ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, якщо вартість запасів, на яку вони були уцінені, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів / послуг, а також коли знецінення запасів відбувається до нульової вартості.
Також у разі списання запасів через брак або псування платникам податку варто брати до уваги Закон про відходи 3, де встановлені визначення відходів, утилізації тощо. Контролюючі органи у власних роз’ясненнях підтверджують, що в разі коли списані запаси відповідають визначенню поняття «відходи», утилізуються та включаються до собівартості готової продукції, то ПДВ-зобов’язання не нараховуються.
ВАЖЛИВО! У разі знецінення запасів через відображення резерву в бухгалтерському обліку виникає зобов’язання коригувати таку операцію відповідно до п. 139.1 ПКУ. Тому під час податкової діагностики консультанти аналізують облікову політику та інші внутрішні документи, які регулюють та якими оформлюються бухгалтерські операції.
Оксана Панченко, старша менеджерка, відділ корпоративного оподаткування KPMG в Україні
Лілія Таран, менеджерка, відділ корпоративного оподаткування KPMG в Україні