Версія для друку
З 9 травня 2021 року завдяки Закону № 1401 1набрали чинності зміни до КЗпП і Закону про відпустки 2, згідно з якими, зокрема, було запроваджено нову одноразову соціальну оплачувану відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 к. дн. Ці нововведення ми вже розглядали на сторінках нашого видання 3. Там само ми говорили, що Кабмін повинен затвердити порядок надання відпустки при народженні дитини, що і було зроблено документом, що коментується сьогодні (далі — Порядок № 693).
Кому надають відпустку Нагадаємо, що цю відпустку надають одній із перелічених нижче осіб (ч. 1 і 2 ст. 191 Закону про відпустки):
- чоловіку, дружина якого народила дитину;
- батьку дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
- бабі або діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Отже, право на таку відпустку апріорі є у батька дитини (незалежно від того, перебуває він в офіційному шлюбі з матір’ю дитини чи ні). Якщо мати дитини є одинокою, тоді цю відпустку можуть узяти інші родичі з наведених вище. Якщо одиноким є батько дитини, то він може або сам скористатися правом на таку відпустку, або надати це право іншому родичеві (із зазначених вище), який фактично доглядає за дитиною.
У Порядку № 693 визначено, хто вважається одинокою матір’ю (одиноким батьком), іншим повнолітнім родичем дитини, у зв’язку з народженням якої надається ця відпустка.
ЦИТАТА. «<...> одинока мати — мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком;
одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою;
інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра».
(витяг із п. 2 Порядку № 693)
Документальне оформлення У Порядку № 693 прописано, які документи потрібно надати кожній з перелічених вище категорій осіб під час подання заяви про надання такої відпустки (див. таблицю).
|
Кому надають відпустку |
Підтверджувальні документи |
|
Чоловіку, дружина якого народила дитину |
|
|
Батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки |
Примітка. Не секрет, що місце реєстрації проживання може відрізнятися від фактичного місця проживання особи. Якщо це так, то, на наш погляд, окрім надання цієї довідки, в заяві треба вказати адресу фактичного спільного місця проживання з матір’ю дитини. |
|
Бабі або діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати якої є одинокою матір’ю |
Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.
Згідно з ч. 1 ст. 135 СКУ при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. |
|
Бабі або діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, батько якої є одиноким батьком |
|
Зауважимо, що згідно з Порядком № 693 документ, необхідний для держреєстрації дитини, або свідоцтво про народження дитини необхідно пред’явити під час подання заяви про надання цієї відпустки. Водночас ст. 191 Закону про відпустки дає невелике відстрочення. Тут зазначено, що особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати копію документа, необхідного для держреєстрації дитини, або свідоцтво про народження дитини впродовж 30 к. дн. із дня виходу в таку відпустку.
Тривалість і строки У згаданій вище статті ми наводили основні правила надання цієї відпустки. Порядок № 693 деталізував деякі моменти, зокрема:
- відпустку надають за бажанням працівника. Якщо працівник не скористався цим правом у встановлені строки, то така відпустка не підлягає ані перенесенню на інший період, ані компенсації;
- працівник зобов’язаний її відгуляти. Виплачувати грошову компенсацію за невикористані дні такої відпустки не можна;
- така відпустка надається одноразово. Ділити її на частини не можна;
- максимальна кількість днів відпустки — 14 к. дн. (без урахування святкових і неробочих днів). Однак працівник може взяти меншу кількість днів такої відпустки;
- ця відпустка надається працівникові не пізніше ніж протягом 3 місяців з дати народження дитини. Водночас, як ми і передбачали, відпустка повинна початися в межах 3-місячного строку. У п. 4 Порядку № 693 чітко прописали, що ця відпустка має бути використана працівником не пізніше за 104-й день з дня народження дитини. Наприклад, якщо дитина народилася 27.07.2021 р., то останній день, коли працівник може піти у відпустку при народженні дитини, — 27.10.2021 р. Причому якщо він піде в такий останній можливий день, то зможе взяти всього 13 к. дн. цієї відпустки (з 27.10.2021 р. по 08.11.2021 р.), оскільки 104-й день припадає на 08.11.2021 р.;
- тривалість відпустки не збільшується в разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності (п. 11 Порядку № 693). У будь-якому разі максимальна тривалість відпустки становить 14 к. дн.
Крім того, у п. 10 Порядку № 693 чітко прописано, що працівник, який впродовж 3 місяців із дня народження дитини був звільнений і працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) або до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про невикористання цієї відпустки за попереднім місцем роботи.
Жанна Семенченко, заступниця головної редакторки
