Журнали

Професійний бухгалтер 15 травня, 2017
18
Ш

Штрафи за порушення реєстрації зведених податкових накладних: Мінфін підтвердив фіскальний підхід

(коментар до листа МФУ від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306)

-A
A+

Тема штрафування за порушення реєстрації ПН в ЄРПН набула особливої актуальності у 2017 році. Проблему зі штрафуванням породили законодавці, які навели у зміненій нормі п. 1201.1 ПКУ вкрай невдале формулювання. Нагадаємо її для наочності.

ЦИТАТА. «1201.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
<…>»
(витяг з п.
1201.1 ПКУ)

Питання виникли у зв’язку з тим, що між виділеними словами в дужках «(покупцю), складеної» депутати не поставили сполучник. А варіантів тут може бути взагалі-то два: сполучники «та» або «також». Залежно від обраного сполучника (якого немає ) зміст норми змінюється кардинально.

Мінфін відпочатку дотримувався фіскального трактування, згідно з яким у зазначеній нормі мається на увазі сполучник «та». Причому чиновники з Мінфіну цю ідею активно просували, і податківці просто не могли не дослухатися до їхньої думки.

У результаті з’явився лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-151, а також консультація в категорії 101.16 ЗІР, які ґрунтувалися на трактуванні зі сполучником «та». За такої інтерпретації виходить, що штрафи за порушення в реєстрації ПН в ЄРПН не накладаються тільки стосовно тих ПН, які не надаються отримувачу (покупцю) та при цьому складені на постачання товарів/послуг для операцій, які:

  • звільнені від оподаткування або
  • обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

ДФСУ в листі від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15 веліла також накладати штрафи за порушення в реєстрації зведених ПН, оформлених на «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Мінфін фіскалів дещо підправив, хоча і «невлад». Зокрема, в коментованому листі було зроблено висновок, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН ПН, складених при визначенні ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 1201 ПКУ, крім ПН, складених відповідно до п.п. «б» п. 198.5 ПКУ.

У результаті виходить, що штрафи за порушення в реєстрації зведених ПН не накладаються тільки стосовно тих зведених ПН, які оформляються при використанні товарів/послуг, необоротних активів в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 ПКУ, та операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ).

Таким чином, Мінфін офіційно підтвердив прихильність до абсурдного трактування штрафних норм п. 1201.1 ПКУ на основі сполучника «та». Водночас він начебто «виявив лібералізм», зробивши виняток щодо штрафування за порушення за вказаними зведеними ПН. Але, що дивно: за зведеними ПН, які оформляються на згадані Мінфіном «виняткові» операції з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, нараховуються ПЗ за основною ставкою (20 % або 7 %). А від штрафів за п. 1201.1 ПКУ звільняються порушення за ПН, які не обкладаються ПДВ (звільнені від обкладення ПДВ або обкладаються ПДВ за нульовою ставкою). І абсолютно незрозуміло, за якими критеріями зазначені зведені ПН до цього винятку потрапили.

А те, що трактування зі сполучником «та» не відповідає нормам ПКУ, видно одразу.

По-перше, аналогічна конструкція використовується в нормі п. 201.10 ПКУ: «Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних». Як бачимо, там стоїть сполучник «також».

По-друге, до 01.01.2017 р. штрафні санкції за порушення в реєстрації ПН згідно з п. 1201.1 ПКУ накладалися тільки за порушення в реєстрації тих ПН, які видавалися покупцям — платникам ПДВ. А тут вбачається спадкоємність норм.

По-третє, вказані штрафні санкції накладаються за результатами перевірки, яка проводиться, як правило, за заявою покупця — платника ПДВ (це видно з п. 1201.3 ПКУ). Відповідно, і штрафи логічно накладати тільки за порушення в тих ПН, які видаються покупцям.

І, нарешті, останній аргумент: трактування зі сполучником «та» призводить до того, що з винятків «випадають» штрафи, які не можуть бути накладені в принципі. Зокрема, йдеться про штрафи за порушення в реєстрації ПН, які видаються покупцям та оформлені на операції, які звільнені від оподаткування або обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. Щодо них накласти штрафи згідно з п. 1201.1 ПКУ неможливо, оскільки відсутня база для накладення штрафу — сума ПДВ у ПН.

Вважаємо, що цих аргументів вистачає для того, щоб зрозуміти некоректність трактування, що викладається офіційними органами.

Водночас наразі очевидно, що від своєї позиції вони відмовлятися не збираються і, навпаки, продовжують її активно просувати.

Залишається домагатися правди в суді. Можливо, під тиском судових рішень контролери все ж змінять свою позицію. Для того, щоб не очікувати штрафів, ви можете направити запит на отримання письмової індивідуальної податкової консультації на підставі ст. 52 ПКУ. Вочевидь, податківці нададуть фіскальну відповідь, яку можна буде оскаржити в суді. Якщо ви зважитеся на такий крок, не забудьте послатися на норму п.п. 4.1.4 ПКУ про конфлікт інтересів2, яку Мінфін разом з ДФСУ, схоже, зовсім забули.

Згідно з п.п. 4.1.4 ПКУ діє «презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу».

Влада Карпова, к. е. н., консультант

№ 18, 2017  (с. 9)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку