Версия для печати
Лист від 10.04.2025 № 220/25/Вих3ВГ/145
У Департаменті мобілізації Міністерства оборони України розглянуто <...> звернення стосовно надання роз’яснень щодо роз’яснення застосування окремих норм та положень нормативно-правових актів з питань бронювання військовозобов’язаних.
За результатами розгляду повідомляємо, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України» Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Абзацами першим, чотирнадцятим, п’ятнадцятим статті 13 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, а саме:
організовує бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, забезпечує надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
бере участь в узагальненні практики застосування актів законодавства з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення такого законодавства.
Крім того, інформуємо щодо зазначених питань.
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1332) (зі змінами), та вимог Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 12) (зі змінами), критично важливі підприємства можуть бронювати військовозобов’язаних працівників в межах визначених лімітів.
Перевищення встановленого ліміту може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства, що, в свою чергу, анулює всі раніше надані відстрочки від призову для працівників.
Підприємство зобов’язане самостійно вжити заходів для приведення кількості заброньованих працівників у відповідність до встановленого ліміту.
Перевищення встановленого відсотка заброньованих працівників може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства та анулювання всіх відстрочок від призову.
А також звертаємо Вашу увагу, що оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації надається військовозобов’язаним виключно у разі випадків та на підставах, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема через бронювання.
Бронювання військовозобов’язаних здійснюється відповідно до вимог Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 № 1332) (зі змінами), та вимог Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 12) (зі змінами).
Принагідно інформуємо, що листи Департаменту мобілізації Міністерства оборони України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм, а носять виключно інформаційний характер.
Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.
