Зарплата и кадровое дело 27.03.2023

(коментар до п. 35 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ в частині змін до п. 170.9 ПКУ)

(коментар до листа Держпраці від 17.03.2023 р. № 380/2/2.1-ЗВ-23а)

Тишком-нишком з 01.01.2023 р. в оновленій редакції п. 3 Порядку № 1266 завдяки постанові КМУ від 02.12.2022 р. № 1350 залишився лише один абзац, а другий виключено. Чи є через це зміни у розрахунку середньої зарплати для нарахування лікарняних та декретних? Ми запитали про це ПФУ і маємо відповідь. Аналізуємо.

З 5 січня 2023 року оновлено правила організації та ведення військового обліку. Нововведення ми розбирали у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 2/2023, с. 27. А сьогодні відповімо на деякі запитання, що стосуються перевірки ведення військового обліку та застосування відповідальності за порушення.

«Чи правильно, що у випадку мобілізації працівника після 19.07.2022 р., коли середній заробіток не нараховується (не є педагогічним чи науково-педагогічним працівником), дату його призову у Д5 не відображають? Чи достатньо в місяці призову на службу показати в Д1 нараховану зарплату за відпрацьовану частину місяця і, якщо вона нижча за мінімальний внесок, донарахувати до мінімального внеску, а в наступних місяцях в Д1 показувати лише дні перебування в трудових відносинах? У 4ДФ теж слід показувати лише заробіток за частину місяця, що відпрацьована, і не робити жодних позначок, що людина мобілізована? В наступних місяцях просто не включати відомості щодо мобілізованого працівника в форму 4ДФ? Це правильно?». Ось такі запитання ми отримали від нашого передплатника на Гарячу лінію газети «Зарплата та кадрова справа». Подібні запитання надходять доволі часто. Відповідаємо на них у цьому матеріалі.

З 19.07.2022 р. в КЗпП з’явилась нова підстава звільнення для працівників, щодо яких відсутня будь-яка інформація 4 місяці поспіль. Ця підстава передбачена у п. 8 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП і актуальна для роботодавців, чиї працівники покинули з початком війни роботу, не узаконивши свою відсутність (таких працівників табелюють «НЗ»). Нарешті є можливість законодавчо врегулювати це питання шляхом припинення трудового договору. Зауважимо, що на практиці звільнення на цій підставі викликає чимало запитань та стає предметом судового розгляду. Отже, розглянемо це питання, аналізуючи рішення Коломийського міськрайонного суду у справі № 346/5395/22 від 16.02.2023 р.1

Через воєнні дії працівниця виїхала за кордон, але працює дистанційно. 03.03.2023 р. вона надала (вислала через електронну пошту) документ, що підтверджує встановлення їй інвалідності ІІ групи у Республіці Польща, перекладений нотаріально українською мовою. Чи визнається інвалідність, встановлена за кордоном, чинним законодавством України?

Чи можна звільнити працівника (директор комунального підприємства), який написав заяву на звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), якщо у день звільнення він захворів (на порталі ПФУ з’явився електронний листок непрацездатності)? Чи повинні ми скасувати раніше погоджену дату звільнення на після одужання?

Державна служба України з питань праці
Лист від 17.03.2023 р. № 380/2/2.1-ЗВ-23а
​Додаток до матеріалу:

• "" // "ЗКС", 2023, № 6