Версия для печати

Олег Юхненко, юрист газети «Зарплата та кадрова справа»

Ні, період хвороби чи відпустки не збільшує двомісячний період попередження при скороченні чисельності чи штату.

Одразу зазначимо, що під час воєнного стану норми, що стосуються строків скорочення, виплати компенсацій та вихідної допомоги в процесі скорочення не зазнали змін.

У випадку, що розглядається, працівники отримали персональне повідомлення про майбутнє звільнення за 2 місяці до дати звільнення (27.06.2025 видано повідомлення про звільнення 29.08.2025). Наданням цього повідомлення роботодавець виконує вимогу ч. 1 ст. 49 2 КЗпП.

Важливо, що з установленого законодавством двомісячного строку не виключається час перебування працівника у відпустці. Про це зазначено у п. 19 постанови № 91.

ЦИТАТА. «В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював».

(абз. 6 п. 19 постанови № 9)

Висновок Час перебування працівника у відпустці або тимчасової непрацездатності не виключається із 2-місячного строку попередження. Тобто протягом цих двох місяців працівник не зобов’язаний обов’язково працювати. Він також може:

• бути у відпустці (оплачуваній чи не оплачуваній);
• хворіти;
• доглядати за хворою дитиною;
• перебувати у простої тощо.