Версия для печати
ТОВ «Видавнича група «АС»
|
Працівника звільнили 20 січня 2021 року. У день звільнення з ним не розрахувалися. Кінцевий розрахунок роботодавець проводить у жовтні 2021 року. При цьому відповідно до ст. 117 КЗпП нараховують і середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Керуючись нормами Порядку № 100, чи правильно у цьому випадку: 1) при розрахунку середньоденної зарплати керуватися п. 8 Порядку № 100 та розрахунки проводити виходячи з нарахувань працівнику за два місяці, що передують місяцю звільнення — січню 2021 року (розрахунковий період — листопад-грудень 2020 року)? Чи, може, слід орієнтуватися на дату фактичної виплати заборгованості — на жовтень 2021 року (розрахунковий період — серпень-вересень 2021 року; у цей час немає трудових відносин і нарахувань)? 2) середньоденну зарплату обчислювати в розрахунку на робочий чи календарний день? Пункт 8 Порядку № 100 передбачає розрахунок і на робочий, і на календарний день. Можливо, тут слід виходити з того, що ми зберігаємо середню зарплату за час затримки виплати, який не є періодом трудових відносин (середню зарплату зберігаємо НЕ працівнику, а сторонній фізособі). А тому ми не повинні орієнтуватися на якісь робочі дні (до речі, після звільнення посаду працівника могли скоротити і фактично у нас навіть немає даних, які б робочі дні могли бути у працівника в період затримки). Тому, можливо, у такому випадку логічно:
3) у якій редакції для розрахунку середньої зарплати застосовувати Порядок № 100: (1) на дату звільнення (на 20.01.2021 р.) чи (2) на дату виплати заборгованості (на жовтень 2021 року)? |
Міністерство економіки України розглянуло лист ТОВ «Видавнича група «АС» <…> щодо надання роз’яснень деяких норм трудового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок) в усіх випадках нарахування середньої заробітної плати, крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами) у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку, зокрема за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Тобто обчислення середньої заробітної плати для виплати за час затримки розрахунку проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.
Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Щодо застосування редакції Порядку, то оскільки розрахунок середньої заробітної плати для виплати за час затримки розрахунку здійснюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення, то необхідно враховувати редакцію, яка була чинна на час настання події, а саме на час звільнення.
Згідно з § 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.
Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях — Офіційному віснику України та газеті «Урядовий кур’єр».
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» (далі — постанова № 1213) опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» № 242 від 12.12.2020 р.
В зазначеному в листі випадку дата події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася в січні 2021 року, тому обчислення середньої заробітної плати для виплати за час затримки розрахунку необхідно здійснювати з урахування редакції постанови № 1213.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.
<…>
Заступник Міністра економікиУкраїни Світлана ГЛУЩЕНКО
