Версія для друку
У процесі роботи керівники територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — терцентр) стикаються з масою запитань, пов’язаних з діяльністю такої установи. Частина питань пов’язана з особливістю обслуговування (надання соціальних послуг) підопічних. Допомогти їх вирішити взялося Мінсоцполітики, надавши в листі, що коментується, роз’яснення відразу щодо трьох запитань.
Дочка підопічного (пенсіонер, інвалід війни) — підприємець: послуги надавати на платній основі? Відповідь на це запитання слід шукати, передусім, у Переліку соціальних послуг, умовах та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженому постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — Перелік № 1417).
Так, правом на безкоштовне обслуговування користуються громадяни літнього віку, інваліди, які не здатні до самообслуговування і (п. 6 Переліку № 1417):
а) не мають рідних, які мають забезпечити їм догляд і допомогу;
б) мають рідних, які є громадянами літнього віку або визнані інвалідами в установленому порядку.
Таким чином, якщо у підопічного є родичі, то однією з умов для надання йому соціальних послуг на безкоштовній основі є приналежність таких рідних до громадян літнього віку.
Інформацію про те, яких осіб вважають громадянами літнього віку, містить ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 р. № 3721-XII. Це особи:
- що досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, тобто пенсіонери за віком;
- яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більше ніж півтора року.
Таким чином, пенсіонер, який має дочку пенсійного віку, користується соціальними послугами безкоштовно. Той факт, що його дочка — підприємець, у цьому разі ролі не відіграє. При цьому, як підкреслило Мінсоцполітики в листі, що коментується, оскільки підопічний — інвалід війни, то він має право на отримання соціальних послуг поза чергою.
Рідні підопічного — пенсіонери за вислугою років: чи є право на безкоштовне обслуговування? Вище ми зазначили: безкоштовно соціальні послуги надають підопічним, які мають родичів літнього віку, тобто пенсіонерів за віком. А ось пенсіонерів за вислугою років законодавство не відносить до громадян літнього віку.
Тому, якщо родичі підопічного — пенсіонери за вислугою років, то йому надають соціальні послуги на платній основі (або соціальні послуги зі встановленням диференційованої плати).
При цьому Мінсоцполітики нагадує: комісія, створена органом, що утворив терцентр, може ухвалити рішення про звільнення від плати за надання соцпослуг.
Розглядаючи питання надання соцпослуг, відзначимо: сьогодні Мінсоцполітики готує масштабні зміни як до самої постанови КМУ від 29.12.2009 р. № 1417, так і до ухвалених ним документів. Наприклад, у п. 38 Переліку № 1417 передбачається прописати, що обмеження граничної чисельності громадян у стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання терцентру, встановлене цим пунктом, набуває чинності не з січня 2015 року, а з січня 2017 року. Як тільки плани Мінсоцполітики набудуть сили нормативного документа, ми обов’язково вас проінформуємо. Тож стежте за публікаціями.
Один на село: як соціальному робітникові піти у відпустку? Останнє запитання, розглянуте в листі, що коментується, стосується вже не підопічних терцентру, а тих, хто за ними доглядає.
Ситуація така: районний терцентр обслуговує громадян, що мешкають у декількох населених пунктах (селах), де створені робочі місця для соціальних робітників. При цьому за кожним селом закріплений тільки один такий працівник. Звідси і питання: як керівництву терцентру надати соціальному робітникові щорічну відпустку так, щоб його підопічні на цей період не залишилися без нагляду?
Питання дійсно актуальне для багатьох терцентрів, але, на жаль, проблемне. Наприклад, Мінсоцполітики в листі, що коментується, бачить два варіанти його вирішення, але фактично скористатися ними складно. Дивіться самі.
Варіант перший — «довантажуємо» іншого соціального робітника. Дійсно, один з найпростіших варіантів замінити працівника, що пішов у відпустку, — це домовитися з іншим працівником установи тимчасово узяти на себе додаткову роботу в порядку виконання обов’язків відсутнього працівника. Але такий спосіб має свої особливості:
1) оскільки роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої у трудовому договорі, то додаткову роботу доручають тільки з письмової згоди працівника;
2) виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника не вимагає укладення окремого трудового договору. Оформляють цю справу наказом (розпорядженням) керівника, в якому визначають час виконання таких обов’язків і порядок їх оплати. До речі, у кінці серпня минулого року заборону на встановлення доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника щодо соціальних робітників знято. Тому, спираючись на п. 3.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом МОЗ і Мінпраці від 05.10.2005 р. № 308/519, керівник терцентру має право встановити працівникові доплату в розмірі до 50 % посадового окладу за займаною ним посадою;
3) додаткову роботу виконують у межах робочого дня (зміни) за основною роботою (від якої працівника не звільняють). Це принципово, адже робота за межами звичайної тривалості робочого часу — це вже сумісництво.
Ця умова якраз і ставить під сумнів можливість застосувати цей варіант організації заміни працівника. Адже в нашому випадку за кожним соціальним робітником закріплено свій населений пункт, тому виконувати як свої обов’язки, так і обов’язки колеги одночасно в різних селах соціальний робітник просто не має фізичної можливості.
Другий варіант — оформляємо строковий трудовий договір з іншою особою. Як правило, до цього способу вдаються, коли замінюють працівницю, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною.
Але, укладення строкового трудового договору можливе і для заміни працівника, що перебуває в щорічній відпустці (на лікарняному, у тривалому відрядженні). Заборони з цього приводу законодавство не містить. Які особливості треба мати на увазі за такого варіанта?
1. Укладають строковий трудовий договір відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). При цьому обов’язково обумовлюють термін його дії, вказавши або конкретну дату, або тільки зазначивши подію — вихід основного працівника із щорічної відпустки. Після закінчення обумовленого терміну працівника звільняють на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП.
2. Про прийом на роботу за строковим трудовим договором вносять запис до трудової книжки працівника.
3. «Строковики» — повноцінні працівники, тому підкоряються правилам внутрішнього трудового розпорядку, мають право на щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності.
4. Оплачують працю «строковика» на умовах, передбачених для займаної ним посади.
І ось тут криється камінь спотикання. Посудіть самі, за час відпустки основному працівникові зберігають і виплачують середню зарплату. Виходить, керівник терцентру, приймаючи працівника на період відпустки соціального робітника, бере на себе відповідальність за подвійну виплату зарплати: один раз у вигляді відпускних основному працівникові, а другий раз — у вигляді зарплати «строковику» за виконання роботи основного працівника. Це як мінімум у два рази перевищує витрати на виплату доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, що в умовах обмеженого фінансування має велике значення. Тому Мінсоцполітики в листі, що коментується, і радить все ж таки скористатися першим варіантом і покласти обов’язки відпускника на іншого працівника терцентру.
Котре лихо менше, те і вибирають, тобто в нашому випадку — покласти обов’язки тимчасово відсутнього працівника на іншого працівника терцентру. Оскільки, як ми з’ясували, як кандидат на цю роль соціальний робітник не підходить, можна пошукати інших, наприклад, це може бути соціальний працівник. І тільки, якщо цього зробити не можна, вдаються до строкового трудового договору.
Але, зі свого боку, зазначимо: можливий ще один варіант — залучити на час відпустки основного працівника особу за цивільно-правовим договором. Це дасть можливість, принаймні, трохи заощадити на витратах, пов’язаних з оплатою праці.
Документ, що коментується
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо надання соціальної послуги догляду вдома
Лист від 27 січня 2015 року № 927/0/14-15/014
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення <…> щодо організації надання соціальної послуги догляду вдома відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Запитання 1.
До територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або до відділення соціальної допомоги вдома звернувся пенсіонер, інвалід війни, для отримання соціальних послуг. Згідно з наданими ним документами його донька досягла пенсійного віку, але є приватним підприємцем, не проживає та не прописана разом із ним. Чи має право такий пенсіонер на безкоштовне отримання соціальних послуг?
Діяльність територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) регулюється Типовим положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Переліком соціальних послуг, умовами та порядком їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — Перелік).
Відповідно до пункту 6 Переліку територіальний центр забезпечує безоплатне, в обсягах, визначених державними стандартами, соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) громадян похилого віку, інвалідів, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або мають рідних, які є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому порядку.
Громадянами похилого віку відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Враховуючи викладене, пенсіонер, який потребує соціальної послуги догляду вдома у територіальному центрі та має дочку пенсійного віку, може користуватись цією послугою безоплатно.
Крім того, відповідно до пункту 14 Переліку пенсіонер, який є інвалідом війни, має право на позачергове надання соціальних послуг відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру.
Для отримання соціальних послуг йому необхідно подати письмову заяву до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцем проживання.
Запитання 2.
Чи має право територіальний центр безкоштовно обслуговувати пенсіонерів, діти яких отримали посвідчення пенсіонерів не за віком, а за вислугою років (військові, лікарі, вчителі тощо)?
Особи похилого віку, інваліди, які потребують надання соціальних послуг у територіальному центрі та мають дітей-пенсіонерів, які вийшли на пенсію за вислугою років та не належать до категорії осіб похилого віку, визначеного у статті 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», не можуть безоплатно обслуговуватися територіальним центром.
Громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, територіальний центр може надавати платні соціальні послуги. Також цим громадянам в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, територіальний центр може надавати соціальні послуги зі встановленням диференційованої плати.
Відповідно до пункту 20 Переліку місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що утворив територіальний центр, може ухвалювати, як виняток, рішення (розпорядження) про звільнення від плати за соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціальної допомоги вдома громадян, які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.
Водночас відповідно до пункту 7 1 Переліку рішення про звільнення може ухвалювати комісія, створена місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що утворив територіальний центр.
Запитання 3.
Районний територіальний центр обслуговує вдома одиноких непрацездатних громадян, які проживають у різних населених пунктах (селах). У таких пунктах створені робочі місця для соціальних робітників. При цьому в населеному пункті працює один соціальний робітник і обслуговує громадян зі значно зниженою руховою активністю. Якщо такий працівник іде в щорічну відпустку, як його замінити? Чи можна на період відпустки оформити строковий трудовий договір з іншою особою?
Згідно з пунктом 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 (далі — Заходи), передбачено тимчасове припинення встановлення доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників (крім лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою та наукових працівників, що допущені до медичної діяльності, молодших медичних сестер, соціальних робітників, вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів).
Таким чином, соціальним робітникам територіальних центрів соціального обслуговування та інших установ соціального захисту населення може установлюватись доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов’язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). За вакантною посадою, яка є в штатному розписі, але не заповнена, доплата за виконання тимчасово відсутнього працівника встановлюватись не може.
Працівники виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основних обов’язків у межах встановленої графіком роботи (змінності) тривалості робочого дня (зміни).
Доручення додаткової роботи у порядку виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника оформлюється наказом по закладу, установі за погодженням із працівником. Відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Відповідно до пункту 3.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519, конкретний розмір доплат працівнику визначають залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, ступеня затрат основного робочого часу і не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу за займаною ним основною посадою.
Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру такої роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Укладення строкового трудового договору на час щорічної відпустки працівника не заборонено законодавством, але за доцільне вважаємо покласти обов’язки тимчасово відсутнього працівника на іншого працівника установи.
Заступник Міністра В. МУЩИНІН
