Версія для друку
Анна Петренко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Відрядження Відповідно до п. 7 розд. І Інструкції № 59 загалом:
- днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника;
- днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.
При цьому визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні (абз. 2 п. 4 розділу ІІ Інструкції № 59).
Тобто Інструкцією № 59 чітко визначено, що день вибуття у відрядження та день прибуття з відрядження — це два повноцінні дні відрядження. При цьому, якщо транспортний засіб:
1) вибуває з місця постійної роботи відрядженого працівника:
- до 24 години включно, днем вибуття у відрядження вважається поточна доба;
- з 0 години і пізніше — наступна доба.
2) прибуває до місця постійної роботи відрядженого працівника:
- до 24 години включно, днем вибуття у відрядження вважається поточна доба;
- з 0 години і пізніше — наступна доба.
Отже, якщо потяг відправляється з місця постійної роботи працівника в період з 00:01 по 24:00 п’ятниці, то цей день є днем відрядження. Аналогічно з поверненням: якщо потяг повертається до місця постійної роботи працівника в період з 00:01 по 24:00 вівторка, то цей день є днем відрядження.
Працівник вибуває у відрядження вже після закінчення робочого дня за графіком установи, тому і виникло запитання читача: можливо, він у п’ятницю повинен спочатку відпрацювати 8 годин робочого дня (з 09:00 до 18:00), а потім вирушити у відрядження (з 19:00 год)? Так само з поверненням з відрядження. Чи потрібно наполягати на виході працівника на роботу в ці дні? Відповідь на ці питання є в Інструкції № 59.
Правила трудового розпорядку Згідно з п. 12 розд. І Інструкції № 59 вихід працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку установи.
Нагадаємо: правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням органу роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил (ст. 142 КЗпП1).
Тобто режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю (див. лист Мінсоцполітики від 25.04.2018 р. № 184/0/22-18/13).
Тому, виходити чи не виходити працівнику на роботу в день направлення у відрядження (повернення з відрядження), залежить від того, що прописано в правилах трудового розпорядку, затверджених у вашій установі.
А що саме в них може бути прописано? Це питання ви, звісно, повинні вирішити самостійно. Можна:
- або прописати, що в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження працівник має вийти на роботу;
- або не бути такими категоричними та прописати, що питання виходу працівника на роботу в день відправлення у відрядження та в день повернення з відрядження вирішуються кожного разу за домовленістю між працівником та керівником, що прописується в наказі (розпорядженні) про відрядження.
Отже, якщо відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку вашої установи в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження працівник:
- має вийти на роботу, то в такі дні відряджений працівник має стати до виконання своїх посадових обов’язків незалежно від того, що такі дні включаються до строку відрядження;
- виходить на роботу, тільки якщо це передбачено наказом (розпорядженням) про відрядження, то працівник має стати до виконання своїх посадових обов’язків, тільки якщо це передбачено наказом (розпорядженням).
Якщо в правилах внутрішнього трудового розпорядку вашої установи про обов’язок виходу працівника на роботу в день відправлення у відрядження та в день повернення з відрядження нічого не сказано, змусити працівника виходити на роботу в ці дні керівник не має права.
Табель У Табелі обліку використання робочого часу2 (далі — Табель) за всі перебування працівника у відрядженні, у тому числі за день вибуття у відрядження та день повернення з відрядження, потрібно проставити:
- у нижньому рядку відмітку «ВД» (цифровий код «07»);
- у верхньому рядку — кількість годин згідно з графіком роботи за основним місцем роботи.
Час перебування працівника в дорозі зараховується до періоду відрядження і табелюється як день перебування працівника у відрядженні. Так, у табелі проставляються робочі дні/години за графіком основного місяця роботи, що припадають на період відрядження (див. лист Держстату від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9).
Тож, навіть якщо працівник виходить на роботу в день вибуття у відрядження та/або в день повернення з відрядження, у табелі все одно буде стояти позначка «ВД»/8, працівник отримає за ці дні добові. Адже первинним є той факт, що цей день є днем відрядження працівника і вже вторинним — факт виходу працівника на роботу в день відрядження. Звісно, що подвійної оплати (за відрядження і за відпрацьований день) у такому разі бути не повинно — такі дні оплачують як відрядження.
Відповідальність Розглянемо таку ситуацію: у правилах внутрішнього трудового розпорядку вашої установи питання виходу на роботу працівника в день вибуття (прибуття) у відрядження не врегульовано. Що робити? Звісно, краще внести зміни до цього документа, передбачивши відповідний порядок.
Доти це питання можна вирішувати за домовленістю з працівником у наказі (розпорядженні) про відрядження в кожному конкретному випадку. Це підкреслив Мінфін у листі від 13.11.2019 р. № 08030-16-10/29061. Тобто, залежно від ситуації, що склалася, у наказі (розпорядженні) може бути вказано на необхідність виходу на роботу або не вказано.
