З 01.04.2022 р. в установі запроваджено простій.
Чи потрібно нараховувати додаткову базу з ЄСВ у разі, якщо нарахована за місяць заробітна плата за час простою менша за мінімальну зарплату (МЗП)?

Так, потрібно, навіть якщо простій триватиме весь місяць. Пояснимо чому.

Вимогу про нарахування ЄСВ у розмірі, не нижчому від мінімального, встановлено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Потреба нарахування додаткової бази з ЄСВ до рівня МЗП (не плутайте з доплатою працівникові до рівня МЗП!) виникає, якщо одночасно виконуються чотири умови.

Умова 1. Виплати, які включаються до ЄСВ-бази, нараховано за основним місцем роботи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На виплати зовнішнім сумісникам і стороннім особам, які виконують роботи (послуги) за договорами ЦПХ, ЄСВ нараховують на фактично нараховані суми.

Умова 2. ЄСВ нараховується за ставкою 22 %. Для ставки 8,41 % (особа з інвалідністю) мінімального розміру бази не встановлено (ЄСВ нараховують на фактичну базу).

Умова 3. Загальна сума фактичних виплат за місяць, що потрапляють до бази нарахування ЄСВ, менша від МЗП.

Водночас пам’ятайте:

• внутрішнім сумісникам для цієї мети дозволяється підсумовувати заробіток. Це саме стосується й виплат за договором ЦПХ особі, яка працює в цьому ж закладі за основним місцем роботи: підсумовується дохід (зарплата + винагорода за договором ЦПХ) для цілей порівняння з мінімальною базою ЄСВ;
• якщо за місяць працівникові не нараховувалися ніякі виплати, які є базою для ЄСВ (наприклад, він увесь місяць був у відпустці за свій рахунок або у відпустці для догляду за дитиною до 3 років чи відсторонений від роботи без оплати), нараховувати додаткову базу ЄСВ не потрібно.

Умова 4. Працівник перебував у трудових відносинах увесь місяць (не був прийнятий або звільнений у середині місяця, адже в таких випадках мінбаза ЄСВ не застосовується).

• Отже, якщо працівник працює за основним місцем роботи і:

• йому нараховано виплати, які включаються до ЄСВ-бази (оплата за час простою входить до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5, а отже, входить до бази нарахування ЄСВ);
• він знаходився в трудових відносинах цілий місяць,

• то здійснюють нарахування ЄСВ з МЗП незалежно від того, був він на простої цілий місяць або тільки частину.

  ПАМ'ЯТАЙТЕ. Інакша ситуація з доплатою до МЗП. Доплата до МЗП при повному місяці простою НЕ здійснюється, адже мінімальні гарантії в оплаті праці (зарплата, не нижча від МЗП) встановлено за умови відпрацювання повної норми робочого часу. Якщо працівник був у простої частину місяця, а частину відпрацював, то доплату до МЗП потрібно здійснювати з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

  Приклад (простій не цілий місяць). В установі введено простій з 11 квітня 2022 року з оплатою 2/3 окладу. Простій тривав до кінця місяця. Всього у квітні 2022 року 21 р. дн. (у період воєнного стану святкових і неробочих днів немає), з них 15 р. дн. працівник (не особа з інвалідністю) був на простої. Зарплата працівника складається тільки з окладу в розмірі 5500,00 грн.

  Розрахунки такі:

• зарплата за відпрацьований час: 5500,00 грн : 21 р. дн. × 6 р. дн. = 1571,43 грн;
• оплата за час простою: (5500,00 грн × 2 : 3) : 21 р. дн. × 15 р. дн. = 2619,05 грн;
• доплата до МЗП: 6500,00 грн : 21 р. дн. × 6 р. дн. – 1571,43 грн = 285,71 грн;
• додаткова база з ЄСВ: 6500,00 – 1571,43 – 2619,05 – 285,71 = 2023,81 грн.

         Якщо простій тривав би цілий квітень 2022 року, то:

• оплата за час простою: (5500,00 грн × 2 : 3) = 3666,67 грн;
• доплати до МЗП немає;
• додаткова база з ЄСВ: 6500,00 грн – 3666,67 грн = 2833,33 грн.

Наталія Алєйнікова, експерт газети