Версія для друку

Людмила Балла, PhD in Economics, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Гарантії щодо збереження середнього заробітку

По-перше, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток. Це передбачено ч. 3–5 ст. 119 КЗпП.

По-друге, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону про нацспротив на членів добровольчих формувань тергромад під час їх участі в заходах підготовки добровольчих формувань тергромад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом № 2011. Але річ у тім, що в цьому законі про збереження середнього заробітку добровольцям ТРО прямо не сказано.

Втім, на думку Мінекономіки, наведену в роз’ясненні, розміщеному 05.03.2022 р. на офіційному сайті міністерства (див. «Головна/Діяльність/Умови праці/Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу»1), добровільну участь у ТРО слід розглядати як виконання державних або громадських обов’язків. У свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Про збереження середнього заробітку для держслужбовців йдеться в роз’ясненні НАДС від 04.03.2022 р. № 149.

Отже, за добровольцями ТРО потрібно зберігати середній заробіток. Але обов’язково має бути документ, що підтверджує участь у територіальній обороні. Цим документом є контракт добровольця ТРО. Форму такого контракту затверджено наказом Міноборони від 07.03.2022 р. № 84. Також працівник має написати заяву (див., наприклад, роз’яснення НАДС від 04.03.2022 р. № 149).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зберігають середній заробіток за робочі дні, пропущені у зв’язку з участю в ТРО. Тому, якщо такі обов’язки працівник виконує виключно вночі, то про збереження середнього заробітку не йдеться.

Загальні правила

Дні служби (участі в ТРО) роботодавець за місцем роботи оплачує за середньоденною зарплатою. Її розраховують відповідно до норм Порядку № 100. Згідно з абз. 3 п. 2 Порядку № 100 загалом розрахунковий період — це останні 2 календарні місяці (далі — к. м.), які передують місяцю початку служби (участі в ТРО).

Період Як зазначалося, загалом розрахунковий період — це 2 к. м. Але залежно від обставин він може бути й іншим — див. у таблиці нижче.

Розрахунковий період для середнього заробітку

Виплати Виплати, які беруть участь у розрахунку, наведені в п. 3 Порядку № 100. Це, зокрема, виплати за відпрацьований час, доплати і надбавки, виробничі премії, що не мають разового характеру, тощо. Не включаються до розрахунку середньої зарплати виплати, названі в п. 4 Порядку № 100.

Із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно з законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Відповідно, оплату за ці дні (якщо вона була) не враховують при розрахунку середньої зарплати. Це, зокрема, дні:

• роботи в режимі неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця — виключають невідпрацьовані робочі дні;
• простою не з вини працівника (див. листи Мінпраці від 24.04.2009 р. № 247/13/8409 та від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07);
• відпустки без збереження зарплати будь-якого виду з перелічених у ст. 25 і 26 Закону про відпустки;
• роботи у виборчій комісії на платній основі. Згідно з п.п. «м» п. 4 Порядку № 100 зарплата, нарахована виборчою комісією за роботу у виборчій комісії, не включається до фактичного заробітку під час розрахунку середньої зарплати за основним місцем роботи;
• відсторонення від роботи.

Також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (абз. 2 п. 4 Порядку № 100):

• за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, вимушеного прогулу, відрядження, проходження курсів підвищення кваліфікації тощо;
• допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю і оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по вагітності та пологах.

Як відносити виплати? По-перше, усі суми нарахованої зарплати (ОКРІМ ПРЕМІЙ) враховуються в тому місяці, ЗА який вони нараховані, та в розмірах, в яких вони нараховані (абз. 2 п. 3 Порядку № 100). Це означає, що всі виплати доведеться розносити по місяцях розрахункового періоду, за який вони нараховані. Що стосується виробничих премій, то щодо них абз. 3 п. 3 Порядку № 100 містить окремий порядок включення до розрахунку. Докладно цей порядок описано в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 35/2021, с. 8.

По-друге, якщо в розрахунковому періоді був перерахунок зарплати (зарплата утримана або донарахована), то згідно з абз. 2 п. 3 Порядку № 100 такі суми враховують у доході того місяця, за який вони донараховані/сторновані. Отже, суми донарахованої (або утриманої) зарплати відносять до того місяця, за який вони донараховані (утримані), лише потім розраховують середньоденну зарплату.

Збереження середнього заробітку Після розрахунку середньоденної зарплати оплачують за середнім заробітком РОБОЧІ дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини служби (участі в ТРО).

ВАЖЛИВО! Середній заробіток за період служби (участі в ТРО) не включається до МЗП, адже це виплата за невідпрацьований час. У місяці початку служби МЗП обчислюємо пропорційно відпрацьованим дням. Суму середнього заробітку не дотягуємо до МЗП.

Якщо в розрахунковому періоді був заробіток

Розрахунок середньоденної зарплати потрібно обчислювати відповідно до норм абз. 1 п. 8 Порядку № 100: виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді, ділимо на кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів протягом розрахункового періоду:

Сден. = В : РДф,

де В — виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді;

РДф — кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів протягом розрахункового періоду.

Приклад 1 (повністю відпрацьовані 2 к. м.). Працівника мобілізовано 24.02.2022 р. Грудень 2021 року та січень 2022 року повністю відпрацьовано (22 р. дн. у грудні 2021 року та 19 р. дн. у січні 2022 року при п’ятиденному робочому тижні з вихідними в суботу та неділю). Нараховано зарплату: за грудень 2021 року та січень 2022 року по 8000,00 грн.

Середньоденна зарплата: (8000,00 грн + + 8000,00 грн) : (22 р. дн. грудня 2021 + 19 р. дн. січня 2022) = 390,24 грн/день. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини служби. У березні 2022 року: 390,24 грн × 22 р. дн. за графіком у березні 2022 року = 8585,28 грн.

Приклад 2 (частина періоду не відпрацьована з поважних причин). Працівник 19.01.2022 р. вийшов з відпустки для догляду за дитиною до 3 років (дитині виповнилося 3 роки). У січні йому нараховано 3078,95 грн за 9 р. дн. (норма — 19 р. дн.), а в лютому — 6500,00 грн за 20 р. дн. Він уклав контракт як доброволець тероборони з 16.03.2022 р.

Середньоденна зарплата за 1 робочий день: (3078,95 грн + 6500,00 грн) : (9 р. дн. січня + 20 р. дн. лютого) = 330,31 грн/день. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини служби.

Приклад 3 (відпрацьовано декілька днів). Працівника мобілізували 15.03.2022 р. Весь січень працівник хворів (норма — 19 р. дн.), а в лютому йому нараховано зарплату 1750,00 грн за 5 р. дн. (норма — 20 р. дн.).

У розрахунковому періоді (січень–лютий 2022 року) немає повністю відпрацьованих місяців, але є кілька відпрацьованих робочих днів, тому розрахунки проводимо з них.

Середньоденна зарплата: 1750,00 грн : 5 р. дн. лютого = 350,00 грн/день. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини служби.

Приклад 4 (залучений неповний р. дн.). Працівник є добровольцем тероборони. Припустимо, що час на виконання обов’язків у теробороні зайняв 3 години 16 березня 2022 року. Фактично 16 березня 2022 року працівник відпрацював 5 годин з 8. Норма робочого часу в березні 2022 року для 40-годинного робочого часу з 5-денкою та вихідними в суботу та неділю — 22 р. дн. (175 годин). Зарплата за березень 2022 року згідно з умовами трудового договору становить 8500,00 грн. Січень та лютий 2022 року повністю відпрацьовано (151 год/19 р. дн. у січні та 160 год/20 р. дн. у лютому). Нараховано зарплату: за січень та лютий 2022 року по 8500,00 грн.

Якщо час на виконання обов’язків у теробороні зайняв неповний робочий день, то потрібно розрахувати середньоГОДИННУ зарплату. Її слід визначити шляхом множення годинного заробітку на число робочих годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Годинна зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих годин. Так, свого часу в листі від 06.10.2017 р. № 19671/0/2-17/28 Мінсоцполітики зазначало: у ситуаціях відсутності працівника на роботі згідно із законодавством упродовж кількох годин за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором.

1. Середня зарплата за час на виконання обов’язків у теробороні:

• середньогодинна зарплата: (8500,00 грн + + 8500,00 грн) : (151 год + 160 год) = 54,66 грн;
• оплата за години виконання обов’язків: 54,66 грн × 3 год = 163,98 грн.

2. Оплата за 5 відпрацьованих годин 16 березня: 8500,00 грн : 175 год × 5 год = 242,86 грн.

Приклад 5 (премія нарахована в наступному місяці за попередній). Працівника мобілізовано з 18.03.2022 р. Січень та лютий 2022 року повністю відпрацьовані (19 р. дн. у січні та 20 р. дн. у лютому при п’ятиденному робочому тижні з вихідними в суботу та неділю). Нарахована зарплата:

• у січні — 7000,00 грн;
• у лютому — 7500,00 грн (у тому числі щомісячна премія за січень у розмірі 500,00 грн).

1. Розраховуємо розмір премії, нарахованої в лютому за січень, яку слід включити до розрахунку за лютий (докладно порядок врахування премій у розрахунку середнього заробітку див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 35/2021, с. 8):

500,00 грн : 19 р. дн. січня × 20 р. дн. лютого = 526,32 грн.

2. Середньоденна зарплата: (7000,00 грн + + 7500,00 грн – 500,00 грн + 526,32 грн) : (19 р. дн. січня + 20 р. дн. лютого) = 372,47 грн/день. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини служби.

Якщо в розрахунковому періоді НЕ було заробітку

Буває і так, коли не було заробітку протягом останніх 4-х календарних місяців з не залежних від працівника причин (через хворобу, перебування у відпустці тощо). На цей випадок є спеціальна норма — абз. 2 п. 8 Порядку № 100.

ВАЖЛИВО! З 12.12.2020 р. у працівників, в яких посадовий оклад менше МЗП, з’явилися додаткові гарантії — середня зарплата розраховується з установленого на час розрахунку розміру МЗП. Якщо особа працює на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру МЗП, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (пропорційно зайнятості). Якщо ж оклад більше МЗП, розрахунок проводимо з окладу.

Крок 1. Порівнюємо повну тарифну ставку, посадовий (місячний) оклад з МЗП, встановленою на час розрахунку (абз. 4 п. 4 Порядку № 100). Якщо працівник має право на підвищення посадового окладу (наприклад, у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці тощо), то потрібно брати посадовий оклад з урахуванням підвищень (див. лист Мінекономіки від 29.01.2021 р. № 4708-06/5504-07 у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 5/2021, с. 16).

ВАЖЛИВО! Порівнювати слід таким чином: розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника порівнюємо з МЗП в еквіваленті повної зайнятості. Якщо розмір окладу в еквіваленті повної зайнятості є більшим за розмір МЗП, то розрахунок проводиться виходячи з окладу працівника, якщо меншим — з розміру МЗП. На такому методі порівняння наголошують фахівці Мінекономіки в листі від 06.01.2021 р. № 4709-06/524-07.

Крок 2. Визначаємо середньоденну зарплату: оклад (ставку) або МЗП (їх частину пропорційно зайнятості працівника) множимо на 2 місяці розрахункового періоду та ділимо на число робочих днів за графіком роботи установи за останні 2 к. м., що передують місяцю початку служби (участі в ТРО):

Сден. = П(МЗП) × 2 : РД,

де П(МЗП) — посадовий оклад (ставка) або МЗП (їх частина);

РД — робочі дні за 2 к. м. за графіком роботи установи, що передують місяцю початку служби.

Приклад 6 (оклад < МЗП). Працівника мобілізували 15.03.2022 р. (працює на умовах неповного робочого часу (0,5 зайнятості)). Попередні 4 місяці він хворів — немає жодного відпрацьованого дня. Оклад при повній зайнятості (на ставку) становить 3934,00 грн. Число робочих днів за останні 2 к. м. — 39 р. дн. (19 р. дн. у січні та 20 р. дн. у лютому).

1. Повний оклад (3934,00 грн) менше МЗП (6500,00 грн). Тому розрахунок проводимо з МЗП, але з урахуванням зайнятості — 3250,00 грн (6500,00 грн × 0,5 зайнятості).

2. Середньоденна зарплата: 3250,00 грн × 2 к. м. (умовний розрахунковий період) : 39 р. дн. = 166,67 грн. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини мобілізації.

Приклад 7 (оклад > МЗП). Працівника мобілізували 15.03.2022 р. Попередні 4 місяці він перебував у «карантинній» відпустці без збереження зарплати. Оклад при повній зайнятості (на ставку) становить 7464,00 грн. Число робочих днів за останні 2 к. м. — 39 р. дн. (19 р. дн. у січні та 20 р. дн. у лютому).

1. Оклад (7464,00 грн) більше МЗП (6500,00 грн). Тому розрахунок проводимо з посадового окладу — 7464,00 грн.

2. Середньоденна зарплата: 7464,00 грн × × 2 к. м. (умовний розрахунковий період) : 39 р. дн. = 382,77 грн. Оплачуємо за таким середнім заробітком робочі дні за графіком роботи працівника, які пропущені з причини мобілізації.

Середній заробіток та військова служба (тероборона) у Податковому розрахунку

Заголовна частина Держстат у листі від 27.05.2021 р. № 05.6-16/243-21 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 16/2021, с. 10) зауважив, що працівників, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, не включають до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП). Але! Орієнтуючись на на пп. 3.2.2 та 2.5.2 Інструкції № 286, можна зробити протилежний висновок. На нашу думку, строковиків та контрактників слід зазначати в рядках 101 та 104 Заголовної частини Податкового розрахунку. Також вважаємо, що таких працівників враховують і в показниках рядків 102 та 103. Річ у тім, що ці рядки також ґрунтуються на показниках СКШП відповідної категорії. Крім того, таких працівників ураховують при заповненні рядка 105, адже середній заробіток фактично є зарплатою працівника. Відповідно, зазначаємо таких працівників-воїнів і в рядках 108 та 109.

Таблиця Податкового розрахунку У таблиці Податкового розрахунку середню зарплату строковика (контрактника) відображайте разом із зарплатою за відпрацьований час у «зарплатних» рядках: 1.1 → 1 і 2.1 → 2 (2.2 → 2, якщо нараховували середній заробіток строковику (контрактнику, теробороннику) з інвалідністю; 2.5 → 2, якщо визначали додаткову базу нарахування ЄСВ). Нарахований ЄСВ з графи 20 додатка Д1 переноситься до рядка 3.1 → 3 (3.2 → 3, якщо на середній заробіток працівника з інвалідністю нараховуєте ЄСВ за ставкою 8,41 %), 3.5 → 3, якщо визначали додаткову базу нарахування ЄСВ.

Додаток 1 У додатку 1 середній заробіток, що зберігається за період військової служби, роботодавець відображає в окремому рядку. У графі 08 на таких працівників вказуйте:

• код «47» на працівників без інвалідності, якщо на середній заробіток нараховуємо ЄСВ за ставкою 22 %;
• код «66» для осіб з інвалідністю, яким на середній заробіток нараховуємо ЄСВ за ставкою 8,41 %.

Щодо відображення періоду участі в ТРО, то, оскільки Мінекономіки в роз’ясненні, розміщеному 05.03.2022 р. на офіційному сайті міністерства (див. «Головна/Діяльність/Умови праці/Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу»2), при збереженні середньої зарплати посилається на ч. 1 ст. 119 КЗпП, а не на ч. 3 ст. 119, то таку середню зарплату слід відображати не з кодом «47»/«66», а зі звичайним зарплатним кодом «1»/«2» (для держслужбовця — «25»/«32»).

У місяці, коли працівник увесь час перебував на службі (брав участь у ТРО), щодо такого працівника в додатку 1 може бути заповнено два рядки:

1) на середню зарплату за період служби (з кодом «47» («1», «25») у графі 08);

2) на додаткову базу для основного працівника (без інвалідності), коли сума середньої зарплати за період служби не перевищує МЗП у такому місяці (з кодом «47» («1», «25») у графі 08 та кодом «13» у графі 09).

Додаток 4ДФ У додатку 4ДФ:

• у нетабличній частині в рядку 04 «Працювало за трудовими договорами (контрактами) (ознака 101)» враховуємо осіб, які проходять військову службу (беруть участь у ТРО);
• середній заробіток відображаємо з ознакою «101» у графі 6. Якщо в місяці призову на військову службу чи звільнення з неї працівник отримував зарплату за частину місяця, то на працівника заповнюємо один рядок на загальну суму (на середню зарплату + зарплату за відпрацьований час) з ознакою «101»;
• графу 8 не заповнюємо, оскільки не звільняємо з роботи працівника.

Зауважте, що початок та закінчення військової служби в додатку 4ДФ також не зазначають.

Додаток 5 На період служби трудові відносини з призваним працівником не припиняються. Також немає спеціального коду для відображення такого періоду. Отже, не потрібно заповнювати додаток 5 у зв’язку з призовом на військову службу чи зарахуванням до територіальної оборони або звільненням з неї.

Додаток 6 По-перше, інформація щодо працівників, чия робота давала підстави для зарахування періодів роботи до спеціального стажу, у період військової служби НЕ відображається в додатку 6.

По-друге, стосовно добровольців ТРО: їх відсутність є виконанням державних та громадських обов’язків. У цей період трудові відносини з установою тривають, тому таких працівників потрібно відображати в додатку 6 у загальному порядку.

Використані документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

Закон № 2011 — Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII.

Закон про нацспротив — Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 р. № 1702-ІХ.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.2005 р. № 100.

Інструкція № 286 — Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.