Версія для друку
Чи можна призначити головного бухгалтера головою тендерного комітету?
Так, можна. Закон про держзакупівлі1, який врегульовує питання здійснення державних закупівель, а також інші нормативні документи з цих питань не містять обмежень щодо посад голови та членів комітету з конкурсних торгів установи-замовника.
Комітет з конкурсних торгів (ККТ) — це службові (посадові) та інші особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом про держзакупівлі. Таке визначення дає п. 1 Типового положення № 9162.
Керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства (п. 3 Типового положення № 916).
Отже, за рішенням керівника установи головою тендерного комітету може бути призначено будь-якого працівника цієї установи, у тому числі головного бухгалтера.
Голова ККТ — це не посада, тому він не може мати посадових обов’язків, натомість на працівника покладають функціональні обов’язки. Такі обов’язки розробляють самостійно, з урахуванням Типового положення № 916 та затверджують наказом керівника. Зазначимо, що робота без зайняття штатної посади в одному закладі не є сумісництвом (п. 8 додатка до Положення № 433). Тому тут не діє й заборона щодо роботи головного бухгалтера за сумісництвом, встановлена п. 4 постанови № 2454.
Однак, деякі обмеження все ж таки є.
Обмеження Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону про держзакупівлі до складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити:
а) народні депутати України та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, якщо в бюджетній установі працюють особи, які є депутатами вказаних органів управління, вони не можуть бути включені до складу комітету, тим більше, очолювати його. При створенні комітету керівнику установи варто обговорити це питання з працівниками, яких він планує залучити до участі в роботі організації закупівель;
б) посадові особи та представники учасників процедури закупівлі, членів їх сімей. Дотриматися цього положення набагато складніше. Адже неможливо передбачити на майбутнє, що інтереси учасників торгів не будуть представляти родичі членів конкурсного комітету. Щоб не порушити вимоги Закону про держзакупівлі, потрібно перевіряти статутні документи учасників та особові документи осіб, що їх представляють, на предмет встановлення осіб, пов’язаних з членами конкурсного комітету в ході кожної окремої процедури закупівель.
Критерії пов’язаних осіб визначено у п. 19 ст. 1 Закону про держзакупівлі. Пов’язаними особами відносно членів конкурсного комітету можуть бути фізичні особи — члени комітету з конкурсних торгів замовника та/або члени їх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі, або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Для цілей Закону про держзакупівлі членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом з пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства.
