Версія для друку
Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
05.04.2022 р. набрав чинності Закон № 21421, яким з-поміж іншого викладено в новій редакції п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ2 та встановлено, що тимчасово, з 01.04.2022 р. до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом:
1) звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ;
2) їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
У запитанні читача договір закупівлі укладено 21.03.2022 р., тобто в умовах воєнного стану. Але варто розглянути вплив зазначених законодавчих змін на всі договори — і воєнного, і мирного часу, укладені до і після 28.02.2022 р., за якими податкові зобов’язання з ПДВ станом на 01.04.2022 р. не виникли.
ВАЖЛИВО! Якщо дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ — до 01.04.2022 р., то постачальник мав би нарахувати їх як зазвичай. Ці ситуації розглядати не будемо, бо там все відбувається за тими ж правилами, що були раніше.
Податкові зобов’язання можуть виникати на дату оплати або на дату постачання. Коли як — див. у ст. 187 ПКУ.
Питання виникають у таких ситуаціях: договір уклали до 01.04.2022 р., а подія, що обумовлює виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, наступила 01.04.2022 р. або пізніше, при цьому постачальник користується звільненням за п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Тобто, коли домовлялись, то покупцю необхідно було сплачувати ціну товару + ПДВ. А зараз виходить, що за цією операцією в постачальника не буде зобов’язань перераховувати в бюджет стягнений з покупця ПДВ.
Відповідно до п.п. 194.1.1 ПКУ сума ПДВ додається до ціни товарів/послуг, тобто ПДВ не входить у ціну, а «накручується» зверху на неї. Наприклад, за договором ціна товару/послуги — 100,00 грн, а ПДВ — 20,00 грн, тож до сплати планувалось 120,00 грн. Тепер у постачальника нема зобов’язань з ПДВ, він не зможе зазначати в первинних документах, що ті 20,00 грн — це ПДВ, не зможе виписати на них податкову накладну. У нього всі 120,00 грн будуть за первинкою проходити як ціна товару/послуги.
Відповідно, варіантів два:
1 — сума договору визначається на рівні 100,00 грн, і це трактується, що ціна товару/послуги не змінилась, тільки прибрали суму податку, який вже не потрібно сплачувати;
2 — сума договору визначається на рівні 120,00 грн, і це трактується як підвищення ціни за товар/послугу.
У будь-якому разі, якщо залишити, як є, то первинка (акт чи накладна) не буде збігатися з умовами договору. Тож єдиний вихід, на наш погляд, — внести зміни до договору, які прибирають згадки про необхідність справляння ПДВ, тобто внести однозначність щодо ціни договору з урахуванням цих нових обставин. Як внести зміни — залежить від того, за яким законодавством був укладений договір.
Договори воєнного часу Нагадаємо, що з 28.02.2022 р. публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови № 1693 здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом № 9224.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 14.04.2022 р. постанова № 169 поширюється також і на закупівлі до 50 тис. грн (детальніше про порядок проведення закупівель в умовах воєнного стану див. в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 9/2022, с. 10; № 15/2022, с. 12 та № 17/2022, с. 8).
Отже, визначено особливі умови і договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником при проведенні закупівель воєнного стану.
Ці відносини не є предметом регулювання Закону № 922. Норми щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених ст. 41 Закону № 922, не поширюються на договір, укладений за результатами цих закупівель.
Дані договори укладаються виключно на період дії воєнного стану і регулюються, зокрема, цивільним та господарським законодавством. Отже, підстави для зміни або розірвання такого договору визначені, зокрема, ст. 651 ЦКУ5.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сам постачальник не пропонує зменшити суму договору, ініціювати її перегляд може замовник. Якщо дійти згоди не виходить, то залишається тільки звертатися до суду.
По суті наразі постачальник виставляє ту ціну, яку заявив при укладанні договору. І якщо в договорі зазначена лише загальна сума договору та кількість одиниць товару, то домовитись про укладання договору в бік зменшення може бути не так просто. Але внести зміни необхідно обов’язково за добровільною домовленістю сторін, або ж доведеться в цих непростих умовах звертатись до суду. Бо так чи інакше ціна не відповідає заявленій при укладанні договору і правда на стороні замовника.
Але якщо в договорі чи специфікації до нього безпосередньо зазначено ціну «з ПДВ» («з урахуванням ПДВ», «у тому числі ПДВ» тощо), то тут вже в замовника і аргументів більше.
Договори мирного часу та тендерні договори Як відомо, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тож до договорів, укладених до 28.02.2022 р. за результатами процедур закупівель/спрощених закупівель і при внесенні змін до них після зазначеної дати застосовується Закон № 922.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Мінекономіки, відповідаючи на наш запит 358/20226 на офіційному сайті в розділі «Консультації з питань закупівель», зазначило, що навіть в умовах воєнного стану рішення щодо способу здійснення закупівель для належного забезпечення потреб приймається замовником самостійно з урахуванням норм чинного законодавства. З цього випливає, що річні закупівлі за вимогами Закону № 922 проводити також можна. За умови, звісно, що вони не призводять до порушення Закону № 3897.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIIІ.
Нагадаємо, що нормами Закону № 922 врегульовано питання внесення змін виключно до договорів про закупівлю, укладених згідно зі ст. 41, і виключно до істотних умов таких договорів. Тобто йдеться про тендерні договори, а також договори, укладені за результатами переговорної процедури та спрощеної закупівлі.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій нормі.
Пункт 6 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 передбачає один з таких випадків — зміну ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Чи можна застосувати цю норму в нашому випадку? Чи можна вважати тимчасове звільнення від нарахування і сплати ПДВ пільгою? На нашу думку — так.
Відповідно до п. 30.1 ПКУ податкова пільга — це, зокрема, передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору. А в нашій ситуації якраз таке формулювання присутнє в п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Крім того, це тимчасовий захід на конкретно визначений час — період воєнного стану. Не було б воєнного стану — не було б і такого послаблення для постачальника. А наразі його ціна не відповідає заявленій у тендерній пропозиції/пропозиції. І вона має бути переглянута в бік зменшення саме через зменшення податкового навантаження на постачальника.
Однак офіційних роз’яснень з цього приводу ні Мінекономіки, ні ДПС ще не надали. Точніше, Мінекономіки на питання з приводу роз’яснення, чи можна вважати таке звільнення пільгою, відсилає до ДПС. Ми запитали. Чекаємо відповіді від податкової.
Тож остаточне рішення також приймає замовник. І в разі відсутності ініціативи постачальника, він, на нашу думку, має право звернутись до нього з пропозицією та проектом додаткової угоди про пропорційне зменшення ціни.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник через авторизований електронний майданчик самостійно та безоплатно оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 цього Закону, — протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Аналогічні вимоги містить ч. 7 ст. 41 Закону № 922. Інформація, яка зазначається в такому повідомленні, визначена ч. 8 ст. 41 Закону № 922.
А що, як договір на рік? І що, як за тиждень, два, місяць воєнний стан буде скасовано і постачальник повернеться до попередніх умов оподаткування? Знов угода?
Як зазначило свого часу Мінекономіки в листі від 24.11.2020 р. № 3304-04/69987-06, ураховуючи, що зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Аналогічною тоді має бути і ситуація з поверненням умов оподаткування. Але це питання ми додатково ще уточнимо в міністерстві.
