Версія для друку

<...>

В Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів, перелік яких визначено ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

У зазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених законодавством, зокрема статтею 71 КЗпП.

Робота у ці дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП.

Відповідно до положень статті 107 КЗпП робота у святковий (неробочий) день оплачується у подвійному розмірі:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі дні.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем.

Компенсація або заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.

<...>

Директор Департаменту О. Товстенко