Списання комунального майна: застосовуємо місцеві порядки

Для комунальних установ Порядок № 1314 не указ. При списанні майна такі установи повинні керуватися порядками списання майна, затвердженими їх місцевими радами. Тож проаналізуємо, які особливості можуть передбачатися в порядках списання комунального майна і які при цьому виникають питання.

-A

A+

Версія для друку

Головні тези

Комунальне майно списують відповідно до вимог порядку (положення), затвердженого відповідною місцевою радою;
Комунальні установи під час оформлення й обліку операції зі списання майна керуються також НС 121 «Основні засоби» та МР з обліку ОЗ.

Нормативне підґрунтя

Правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування (ОМС).

Право комунальної власності полягає у праві територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд й у своїх інтересах комунальним майном, як безпосередньо, так і через ОМС¹ (абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 280).

¹ Сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 11 Закону № 280).

Комунальну установу (заклад) утворює компетентний ОМС на базі відокремленої частини комунальної власності, і вона входить до сфери управління такого органу (п.п. 3.4.5 ДК 002:2004). Тому комунальні установи отримують майно від органу місцевого самоврядування, що їх утворив, на праві оперативного управління² і можуть ним розпоряджатися в межах, визначених цим органом (як суб’єктом управління). Тож комунальна установа може списати майно без отримання згоди суб’єкта управління тільки у випадках, передбачених порядком списання комунального майна.

² Правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), у межах, встановлених власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1 ст. 137 ГКУ).

Наголосимо: рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління комунальним майном, а також визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення приймають виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад (п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону № 280). Але повноваження з управління комунальним майном у межах, визначених радою, можуть надаватися виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 29 Закону № 280).

Рішення щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, теж приймають виключно на пленарних рішеннях районних і обласних рад (п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону № 280).

У разі ж утворення сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, вона є правонаступником прав та обов’язків всіх сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися (абз. 2 ч. 4 ст. 8 Закону № 157). А значить, саме новоутворена рада має затвердити порядок про списання комунального майна.

Отже, місцеві ради реалізують свої повноваження щодо управління комунальним майном, затверджуючи на пленарних сесіях рад порядки (положення) про списання комунального майна. Але в зазначених порядках (положеннях) мають враховуватися й вимоги інших нормативно-правових актів, які містять норми щодо списання майна бюджетних установ.

Якими нормативами керуватися

Основними нормативно-правовими актами, якими мають керуватися комунальні установи під час оформлення й обліку операції зі списання майна, є: НС 121 «Основні засоби», МР з обліку ОЗ, Положення № 879, наказ № 818. Тому, затверджуючи порядки (положення) списання комунального майна, місцеві ради повинні враховувати положення перелічених нормативів, оскільки вони поширюються на всі бюджетні установи.

Тож місцеві ради повинні враховувати у порядках списання комунального майна, що:

змінився вартісний критерій для зарахування активів до складу основних засобів (далі ― ОЗ), з 10.05.2016 р. він становить понад 6000 грн (без ПДВ) за одиницю;
установлювати мінімальні строки корисного використання у порядках списання недоречно, оскільки строки корисного використання ОЗ установа встановлює самостійно у положенні про облікову політику;
повноваження і функції комісії зі списання майна визначені у п. 4 розд. VIII МР з обліку ОЗ;
для оформлення списання об’єктів ОЗ, починаючи з 04.11.2016 р., застосовуються типові форми актів списання, затверджені наказом № 818;
після введення нацстандартів бухобліку можлива часткова ліквідація об’єктів ОЗ, у результаті якої зменшується первісна вартість об’єкта і сума нарахованого зносу;
отримані при списанні деталі, комплектуючі, матеріали, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, зараховують на відповідні рахунки бухобліку запасів, а непридатні ― як вторинну сировину (п. 5 розд. VI НС 121 «Основні засоби»);
вилучені після демонтажу і розбирання деталі, вузли, агрегати, що містять дорогоцінні метали, підлягають здачі суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на здійснення такої діяльності (абз. 5 п. 9 розд. VIII МР з обліку ОЗ);
списання ОЗ, виявлених як нестача, можливе тільки після відшкодування їх вартості, крім випадків, коли його здійснити неможливо (абз. 5 п. 4 розд. IV Положення № 879, абз. 2 п. 3 розд. VIII МР з обліку ОЗ);
при списанні ОЗ у результаті аварії чи стихійного лиха до акта додають копію акта про аварію чи інформацію про обставини стихійного лиха (п. 5 розд. VIII МР з обліку ОЗ).

Які умови закріплені в порядках списання комунального майна

Досить часто місцеві ради затверджують порядки списання комунального майна на підставі норм Порядку № 1314. Проте інколи порядки списання комунального майна суттєво відрізняються від нього.

Незважаючи на те, що ОМС зобов’язані оприлюднювати свої рішення, інколи дуже складно знайти потрібний документ у мережі Інтернет. Тому далі в таблиці наведемо цікаві дані з місцевих порядків списання комунального майна. Підкреслимо: порядки проаналізовано на момент підготовки номера (не виключено, що коли ви отримаєте номер, до них будуть внесені зміни, тож стежте за цим питанням).

Таблиця. Умови списання комунального майна в місцевих порядках на списання

Орган, який затвердив	Номер та дата рішення	Майно, яке можна списувати за рішенням керівника установи (без отримання згоди)	Об'єкти, для яких потрібна згода на списання майна	Хто надає згоду на списання
Київська міська рада	від 19.07.2005 р. № 816/3391³	МНМА, які в експлуатації не менше 1 року; об’єкти ОЗ первісною вартістю до 10 розмірів МЗП на 1 січня (у 2016 р. —13780 грн), окрім будівель, споруд, приміщень, передавальних пристроїв, транспортних засобів; у разі знесення, продажу, приватизації чи безоплатної передачі будівель, споруд, приміщень, передавальних пристроїв, транспортних засобів ― якщо таке рішення було прийняте Київрадою	при списанні будівель, споруд, приміщень, передавальних пристроїв, транспортних засобів ― незалежно від вартості, ступеня зносу та строку експлуатації; при списанні об’єктів ОЗ первісною вартістю понад 2000 розмірів МЗП на 1 січня (у 2016 р. — 2756000 грн)	списання проводять після отримання дозволу Київської міської ради
Київська міська рада	від 19.07.2005 р. № 816/3391³		у всіх інших випадках, крім випадку, коли згода не потрібна і коли дозвіл Київради не надається	після отримання погодження (у вигляді листа) від ГУ комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради
Запорізька міська рада	від 05.10.2011 р. № 80	об’єкти ОЗ, первісна вартість за одиницю (комплект) яких не перевищує 10000 грн (крім автотранспортної техніки)	об’єкти ОЗ первісною вартістю за одиницю (комплект) понад 10000 грн автотранспортна техніка незалежно від вартості	дозвіл у вигляді наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради
Запорізька міська рада	від 05.10.2011 р. № 80		об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди)	дозвіл у вигляді рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради
Криворізька міська рада	від 27.11.2013 р. № 2313	об’єкти інших необоротних матеріальних активів (далі ― інші НМА), для яких не передбачено отримання дозволу	об’єкти незавершеного будівництва, витрати за незавершеним будівництвом	дозвіл у вигляді рішення міської ради
			будівлі і споруди капітального будівництва; інші ОЗ (у тому числі виявлені у результаті інвентаризації як нестача) первісною вартістю за одиницю (комплект) понад 10000 грн; об’єкти ОЗ незалежно від їх вартості, зруйновані унаслідок аварії, надзвичайної техногенної ситуації тощо	дозвіл у вигляді рішення виконкому міської ради (для отримання надають звернення за встановленою формою з додаванням наказу про створення комісії зі списання, копії інвентарних карток, технічного висновку спеціалізованої комісії для медобладнання, побутової техніки, електрообладнання)
			об’єкти ОЗ первісною вартістю за одиницю (комплект) до 10000 грн.	дозвіл у вигляді наказу начальника управління комунальної власності міста виконкому міської ради
Рівненська міська рада	від 06.12.2013 р. № 3525	повністю амортизовані ОЗ, інші НМА, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 10 тис. грн (крім нерухомого майна, транспортних засобів, передавальних пристроїв)	об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи); нерухоме майно, транспортні засоби, передавальні пристрої; об’єкти ОЗ, первісна (переоцінена) вартість яких становить понад 10 тис. грн	на підставі прийнятого міською радою рішення про надання згоди на списання майна
Чернігівська міська рада	від 26.06.2012 р. (ХХІІ сесія VІ скликання)	об’єкти ОЗ первісною (переоціненою) вартістю за одиницю (комплект) до 2500 грн	об’єкти ОЗ первісною (переоціненою) вартістю за одиницю (комплект) від 2500 грн до 5 000 грн	за згодою суб’єкта управління, а у разі списанням транспортних засобів ― за погодженням із фондом
Чернігівська міська рада	від 26.06.2012 р. (ХХІІ сесія VІ скликання)		об’єкти ОЗ первісною (переоціненою) вартістю за одиницю (комплект) понад 5000 грн	згода у вигляді рішення виконавчого комітету міської ради (проект готує суб’єкт управління за погодженням із фондом)
Києво-Святошинська районна рада	від 31.03.2015 р. № 485-42-VІ	запаси: сировина і матеріали, малоцінні та швидкозношувальні предмети, медикаменти, продукти харчування, паливо, запасні частини до машин та обладнання, інші подібні матеріали	необоротні активи: будинки і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, прилади, інвентар	за рішенням районної ради
Борівська районна рада Харківської області	рішення від 30.11.2011 р. (XIV сесія VI скликання)	вартістю за одиницю (комплект) у розмірі до 2500 грн (без дозволу, але за рекомендацією управління економіки райдержадміністрації)	вартістю за одиницю (комплект) у розмірі понад 5000 грн	на підставі рішення райради, після надання рекомендацій управління економіки райдержадміністрації
Глухівська районна рада Сумської області	від 27.05.2015 р. (XLІХ сесія VІ скликання)	майно, що не належить до основних засобів	основні засоби та бібліотечні фонди	згода у вигляді рішення райради (відмова ― у формі листа голови райради)
Міська рада м. Нова Одеса	від 18.01.2013 р. № 3	об’єкти ОЗ первісною вартістю до 2500 грн, на які нарахований 100 % знос і які перебували в експлуатації не менше 10 років (окрім будівель, споруд, приміщень, транспортних засобів, комп’ютерних засобів); МНМА за умови, що вони перебували в експлуатації не менше одного року	нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва; транспортні засоби незалежно від їх вартості; об’єкти некапітального будівництва, санітарно-гігієнічного призначення, малі архітектурні форми благоустрою; ОЗ, виявлені в результаті інвентаризації як нестача, у т.ч. викрадені ОЗ	за дозволом виконавчого комітету міської ради (до звернення додають: наказ про створення комісії зі списання, копії інвентарних карток, техніко-економічне обґрунтування разом із технічним висновком ремонтних організацій)
Кислівська сільська рада Куп’янського району Харківської області	від 18.03.2014 р. (LVIII сесія VI скликання)	інші ОЗ, які не мають залишкової вартості та перебувають на балансі	об’єкти незавершеного будівництва, витрати по незавершеному будівництву об’єктів, що ліквідуються; будівлі та споруди капітального будівництва; інші ОЗ (у т.ч. і виявлені у результаті інвентаризації як нестача) первісною вартістю за одиницю (комплект) понад 10000 грн; об’єкти ОЗ незалежно від їх вартості, зруйновані унаслідок аварії, надзвичайної техногенної ситуації тощо	за рішенням сільської ради
Коропська селищна рада Чернігівської області	від 31.05.2011 р. (VI сесія VI скликання)	списання майна, що не належить до основних засобів	об’єкти ОЗ вартістю за одиницю (комплект) у розмірі до 2500 грн (якщо вони повністю замортизовані)	за розпорядженням сільського голови
			об’єкти ОЗ вартістю за одиницю (комплект) у розмірі від 2500 до 5000 грн (якщо вони повністю замортизовані); не повністю амортизовані об’єкти ОЗ (крім нерухомого майна)	за розпорядженням селищного голови ― за погодженням із постійною комісією з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності селища
			вартістю понад 5000 грн (якщо вони повністю замортизовані)	за рішенням сесії селищної ради ― за поданням постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності селища
			нерухоме майно ― до закінчення періоду нарахування зносу	на підставі рішення сесії селищної ради
³ Наразі вже є проект нового Порядку списання основних засобів із балансів підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва, але там визначені аналогічні умови для отримання дозволу на списання комунального майна, проте до самого порядку внесено положення з Порядку № 1314 щодо утворення комісії зі списання, оформлення необхідних для списання документів і механізму ліквідації об’єктів.

Отже, як видно з таблиці, місцеві ради у порядках списання комунального майна передбачають різні вартісні показники, різні умови і пакети документів для отримання згоди, а деякі місцеві ради взагалі дозволяють списувати без дозволу лише запаси. І вони мають на це право, адже зазначене належить до їх владних повноважень. Тож установи при списанні комунального майна мають керуватися у першу чергу порядками списання майна, затвердженими відповідними місцевими радами.

Актуальні питання

Саме через те, що немає єдиного нормативно-правового акта, який би регулював порядок списання комунального майна, виникає чимало питань і під час списання. Розглянемо найпоширеніші.

Чи можна порядок списання комунального майна затвердити розпорядженням сільського, селищного, міського голови?

Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені ч. 4 ст. 42 Закону № 280, і серед них немає прийняття рішень щодо повноважень з управління комунальним майном.

Сільський, селищний, міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів (п. 19 ч. 4 ст. 42 Закону № 280). А згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 рішення щодо повноважень з управління комунальним майном приймаються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад.

Отже, сільський, селищний, міський голова не може одноосібно своїм розпорядженням затвердити порядок (положення) про списання комунального майна.

Як сільська рада повинна оформлювати дозвіл на списання комунального майна: рішенням сільської ради чи розпорядженням голови сільради?

У цьому разі може бути кілька варіантів і все залежатиме від конкретних обставин. Адже рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління комунальним майном, а також визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення приймають виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад.

Перший варіант ― згідно з порядком списання комунального майна дозвіл надається за рішенням сільської ради. Тоді дозвіл оформлюють рішенням ради, і розпорядження голови сільради не може його замінити. Адже Законом № 280 прямо не передбачено надання таких повноважень головам сільських рад, а видавати розпорядження вони можуть тільки у межах своїх повноважень (п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону № 280).

Другий варіант ― у сільраді утворено виконавчий комітет, і згідно з порядком списання комунального майна дозвіл надається за рішенням виконавчого комітету. Адже повноваження з управління комунальним майном у межах, визначених радою, можна надавати виконавчим органам сільських рад (п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 29 Закону № 280. У цьому випадку сільський голова має підписати рішення виконавчого комітету сільської ради (п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 280).

Третій варіант ― голова сільради виконує одноосібно функції виконавчого комітету. Тоді голові сільради можуть надати повноваження щодо надання дозволу на списання майна, але це має бути передбачено порядком про списання комунального майна.

Як утворити комісію зі списання більярдного столу, який перебуває на балансі сільського клубу, якщо в штаті клубу тільки два працівники: директор і прибиральник?

Для того щоб приймати рішення, комісія зі списання майна повинна включати хоча б трьох осіб, а утворити її повинен керівник установи. Проте сільська рада як орган управління комунальним майном може включити свого представника до складу комісії зі списання майна підпорядкованої установи.

Отже, до складу комісії зі списання майна установи можна ввести працівника бухгалтерії сільської ради, який веде облік у сільському клубі, чи іншого спеціаліста сільради.

До речі, варіант зі введенням бухгалтера до складу комісії зі списання майна дуже поширений у навчальних закладах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією. Адже саме бухгалтер знає, як правильно заповнити документи на списання та як оформити повний пакет документів для отримання згоди на списання.

Однак можливість утворення комісії зі списання майна за участю спеціалістів сільради (чи представника бухгалтерії) потрібно прописати в порядку (положенні) про списання комунального майна, який затверджується на сесії сільської ради.

На балансі державної установи є комунальне майно (гараж), яке передане на підставі рішення районної ради й актів приймання-передачі. До кого звертатися за дозволом на його списання: до районної ради чи до держоргану вищого рівня?

Якщо державній установі передано гараж за рішенням районної ради, то, по суті, це передача об’єкта комунальної власності у державну. Це можна зробити лише за погодженням органу управління держмайном і згодою КМУ (для нерухомого майна).

Механізм оформлення й передачі майна з державної у комунальну власність визначено Порядком № 1482. Передача майна фактично відбувається між суб’єктами управління, тобто між районною радою і державним органом, у сфері управління якого перебуває державна установа.

Згідно з п. 11 Порядку № 1482 органи управління, яким передано комунальне майно, зобов’язані:

у двотижневий термін із дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд держмайна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності (стосовно об’єктів, передача яких здійснювалася за рішенням КМУ, також повідомляють Мінекономрозвитку);
у двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідною установою на правах оперативного управління.

Також орган управління повинен був здійснити оформлення та держреєстрацію речових прав на нерухоме майно. Тому перш за все державна установа має перевірити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який зараз у вільному доступі, та з’ясувати, у якій власності гараж перебуває: комунальній чи державній.

Отже, гараж вважається переданим на законних підставах у випадку, якщо він внесений суб’єктом управління в Державний реєстр як об’єкт державної власності. Якщо ж передача гаража проведена з порушенням вимог Порядку № 1482 і державній установі його не передали в оперативне управління (на підставі рішення органу управління), то фактично гараж залишається об’єктом комунальної власності. А значить, державна установа може ним користуватися (на умовах оренди), але вона не може списати майно, яке їй не передане в оперативне управління.

Установа подала міській раді пакет документів на списання комп’ютера. Станом на 01.10.2016 р.: первісна вартість — 7300 грн, балансова вартість — 4200 грн, нарахований знос — 3100 грн, ліквідаційна вартість дорівнює нулю. Дозвіл на списання надійшов у листопаді, але в акті на списання вказана сума зносу станом на 01.10.2016 р. Чи потрібно нарахувати амортизацію за жовтень–листопад 2016 р. при списанні комп’ютера (місячна сума — 60,83 грн)?

При вибутті об’єкта ОЗ установа останній раз має нарахувати амортизацію в місяці його вибуття (абз. 5 п. 5 розд. IV НС 121 «Основні засоби»). Тобто в цьому разі амортизацію за жовтень–листопад також слід нарахувати.

Нагадаємо: типова форма Акта списання основних засобів (часткової ліквідації) затверджена наказом № 818 і діє з 04.11.2016 р. Перші два розділи цього акта заповнюють під час його складання. Тому дані про первісну (переоцінену) вартість, знос і ліквідаційну вартість заповнюють саме на цю на дату. У старій формі також заповнювались дані про знос на момент подачі документів на погодження (у нашому випадку ― станом на 01.10.2016 р.).

Однак при вибутті об’єкта потрібно нарахувати амортизацію по місяць вибуття включно. І відобразити це у відповідному документі — відомості нарахування зносу на основні засоби («стара» форма) або Розрахунку амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) («нова» форма⁴). Показуємо нарахування зносу за жовтень–листопад 2016 року:

60,83 грн х 2 = 121,66 грн,

відображаючи суму нарахованого зносу проведенням: Дт 841 — Кт 131, одночасно Дт 401 — Кт 841.

⁴Коментар до наказу № 818 читайте в газеті «Бухгалтерія: бюджет» № 42/2016, с. 7.

Розділ «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта списання заповнюють тільки після отримання дозволу на списання й розбирання комп’ютера.

Закінчується процедура списання відображенням результатів у бухобліку і в розділі «Відмітка бухгалтерської служби про відображення у регістрах бухгалтерського обліку», куди вписують назву облікового регістру, кореспонденцію субрахунків і суми, а також зазначають дату, коли ці операції були відображені у бухобліку.

Списання комп’ютера у бухгалтерському обліку відображають записами:

Дт 131 — Кт 104 на суму 3221,66 грн (3100,00 грн + 121,66 грн);
Дт 401 — Кт 104 на суму 4078,34 грн.

Бухгалтерські проводки зі списання зазначають в останньому розділі Акта на списання, вказуючи, у яких саме облікових регістрах вони відображені.

Використані документи
ГКУ ― Господарський кодекс України. Закон № 280 ― Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. Закон № 157 ― Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII. Порядок № 1314 ― Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314. Порядок № 1482 ― Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затверджений постановою КМУ від 21.09.1998 р. № 1482. Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 р. № 879.	Наказ № 818 — наказ МФУ «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать суб’єктам державного сектору, та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818. НС 121 «Основні засоби» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202. ДК 003:2004 ― Державний класифікатор України ДК 003:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.05.2004 р. № 97. МР з обліку ОЗ ― Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 11.

№ 44, 2016 (с. 21)