Законом, що коментується, встановлено додаткові трудові та соціальні гарантії для учасників бойових дій та інвалідів війни, статус яких визначено Законом Украї­ни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі  — Закон № 3551). Цього разу законотворці подбали про те, щоб зазначені особи мали право на додатковий відпочинок у період роботи. Подробиці  — далі.

Додаткова оплачувана відпустка Відтепер (а саме  — з 06.06.2015 р., коли Закон, що коментується, набрав чинності) учасники бойових дій та інваліди війни мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів (далі — к. дн.) на рік.

Зазначену гарантію зафіксовано у ст. 77 ² Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі  — КЗпП) та у ст. 16 ² Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Оскільки спеціальних застережень у цих нормах не зроблено, то право на додаткову відпустку мають як основні працівники, так і сумісники. Оплата відпусток здійснюється за рахунок коштів установ та організацій.

Тож пам’ятайте такі правила її надання. Так, додаткова відпустка учасникам бойових дій та інвалідам вій­ни надається:

а) понад щорічну основну та додаткові відпустки. Відповідно дні цієї відпустки не враховуйте під час порівняння з установленою граничною тривалістю відпустки — 59 (69) к. дн. на рік (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки);

б) повної тривалості з розрахунку на календарний рік незалежно від кількості фактично відпрацьованого часу в році;

в) з урахуванням святкових та неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. Тобто вони оплачуються та включаються в загальну тривалість відпустки, а не подовжують її.

Крім того, додаткову відпустку не можна:

• перенести на інший період або подовжити в разі хвороби працівника;
• поділити на частини;
• замінити грошовою компенсацією.

У той же час, не допускається відкликання працівника з такої відпустки, адже до ст. 12 Закону про відпустки, яка визначає порядок відкликання працівників з щорічної відпустки, ніяких змін внесено не було.

Зауважимо, що перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та інвалідів війни, наведено відповідно у ст. 6 і 7 Закону № 3551. Він чималий, але досконало його вивчати не обов’язково. Для роботодавця головне, щоб свій статус працівник підтвердив відповідним посвідченням інваліда війни або учасника бойових дій. Зазначений документ (з відповідною заявою працівника) й буде підставою для надання відпустки.

Оскільки тривалість додаткової відпустки не залежить від стажу роботи та надається під час підтвердження статусу учасника бойових дій чи інваліда війни, своїм правом на відпустку відповідні категорії осіб можуть скористатися вже з 06.06.2015 р. А отже, її необхідно включити до графіка відпусток на 2015 рік (за потреби внести відповідні корективи).

Слід зазначити, що одночасно з введенням додаткової оплачуваної відпустки із Закону № 3551 вилучили норми щодо можливості отримання інвалідами війни та учасниками бойових дій відпустки без збереження зарплати строком до двох тижнів на рік. Ось таку  рокіровку «неоплачувана → оплачувана відпустка» передбачили законодавці. Але це ще не все.

Неоплачувана відпустка Законом, що коментується, відкориговано п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Тепер у цій нормі зазначено, що в обов’язковому порядку (за бажанням працівника) відпустку без збереження зарплати роботодавець надає:

а) учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, тривалістю до 14 к. дн. щорічно. До змін зазначену відпустку надавали всім ветеранам війни;

б) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлено Законом № 3551, тривалістю до 21 к. дн. щорічно. До змін їх відпустка не мала перевищувати 14 к. дн.

Своїм правом на відпустку відповідні категорії осіб можуть скористатися вже з 06.06.2015 р., адже її тривалість не залежить від стажу роботи та надається у разі підтвердження відповідного статусу. Головне, що потрібно пам’ятати, — така відпустка надається в обов’язковому порядку. Тобто відмовити працівнику в її наданні роботодавець не може в будь-якому разі.

Оскільки відпустка без збереження заробітної плати не належить до щорічних, під час її надання необхідно врахувати правила, які ми наводили вище для нової оплачуваної додаткової відпустки (див. раніше).

Як бачимо, інваліди війни серед осіб, які мають право на зазначену відпустку без збереження зарплати, не названі. Тож відтепер вони можуть отримати відпустку без збереження зарплати, передбачену ст. 26 Закону про відпустки,  — на строк на більше 15 к. дн. на рік і лише за згодою роботодавця. Однак, як ми зазначили вище, у них є ще й право на нову оплачувану додаткову відпустку (14 к. дн.) відповідно до ст. 77 ² КЗпП та ст. 16 ² Закону про відпустки.