Версія для друку

Лист від 01.06.2026 № 1/11707-26 (витяг)

<…>

Створення, реорганізація, зміна типу закладу

З 1 вересня 2027 року набирають чинності положення абзаців п’ятого і шостого частини першої статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо функціонування ліцеїв переважно як окремих юридичних осіб. До цієї дати засновники зобов’язані привести мережу у відповідність до нових вимог.

Цей розділ охоплює: правові основи трансформації мережі; порядок зміни типу закладу; ліцензійні процедури та ризики; організацію прийому здобувачів освіти; кадрові питання; практичний алгоритм дій керівника. До розділу додається чекліст дій засновника та керівника закладу освіти (Додаток 3).

Ліцей — заклад загальної середньої освіти III ступеня, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти. За рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової. Якщо заклад забезпечує кілька рівнів освіти, його тип визначається за найвищим рівнем відповідно до законодавства.

За комунальним ліцеєм, що надає виключно профільну освіту, територія обслуговування не закріплюється. Якщо в структурі закладу є підрозділи початкової чи базової освіти, для ліцейної ланки територія обслуговування також не закріплюється.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник має право ухвалювати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти.

Перепрофілювання (зміна типу) та реорганізація є різними правовими процедурами і мають різні юридичні наслідки. Якщо заклад освіти продовжує діяльність як та сама юридична особа, але змінює тип або рівні освіти, які забезпечує, йдеться про перепрофілювання (зміну типу), а не про реорганізацію. Прикладами перепрофілювання є такі випадки: ліцей або заклад загальної середньої освіти І–III ступенів стає гімназією; заклад загальної середньої освіти І–III ступенів стає ліцеєм; гімназія стає початковою школою.

У разі перепрофілювання юридична особа не припиняється, код ЄДРПОУ закладу зберігається, вносяться зміни до статуту та найменування закладу, а за потреби — до ліцензійних документів.

Реорганізація застосовується у випадках злиття закладів освіти, приєднання одного закладу до іншого, поділу закладу або перетворення юридичної особи. У разі реорганізації виникає правонаступництво, а також можуть створюватися нові юридичні особи або припинятися чинні. Прикладами реорганізації є такі випадки: один заклад поділяється на окремі початкову школу, гімназію та ліцей; кілька закладів освіти зливаються в один ліцей; заклад освіти стає філією іншого закладу освіти.

Якщо засновник не створює нову юридичну особу та не припиняє чинну, використання терміна «реорганізація» у рішеннях і документах є некоректним.

У багатьох випадках трансформація мережі закладів загальної середньої освіти в межах реформи профільної середньої освіти здійснюється шляхом перепрофілювання (зміни типу) без припинення юридичної особи.

Засновник ліцею має забезпечити виконання таких умов.

Різноманітність навчання. Щонайменше два класи однієї паралелі за трьома різними профілями (10–12 клас) за кожною формою навчання, щоб здобувані освіти мали реальний вибір освітнього напряму.

Свобода вибору. Здобувані освіти мають можливість обирати предмети та курси відповідно до профілю і поза його межами в рамках Типової освітньої програми для 10–12 класів.

Безпечний і доступний простір. Заклад має бути безпечним, інклюзивним та цифровим.

Підвезення або проживання. Якщо відстань до ліцею перевищує 30 км, організовується безкоштовне підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників. Якщо час у дорозі перевищує одну годину в один бік, а також якщо здобувач освіти зареєстрований в іншому населеному пункті, забезпечується пансіон при ліцеї.

Доступ до мережі Інтернет. Якісний бездротовий доступ має бути забезпечений у всіх приміщеннях закладу та пансіоні.

Нижче наведено типові сценарії трансформації мережі закладів загальної середньої освіти із зазначенням правової форми та ключових дій.

Заклад загальної середньої освіти реорганізується шляхом поділу на окремі юридичні особи — початкову школу, гімназію та ліцей. Правова форма: реорганізація шляхом поділу, нові ліцензії для кожної юридичної особи. Ключові дії: затвердити статути, закріпити майно, переукласти трудові договори, здійснити переведення здобувачів освіти.

Ліцей, що забезпечує освіту І III ступенів, перетворюється на ліцей лише з профільним рівнем. Правова форма: зміна типу зі звуженням діяльності, звуження ліцензії до профільного рівня. Ключові дії: визначити заклад для переведення здобувачів освіти початкової та базової освіти, переглянути штатний розпис, внести зміни до статуту.

Гімназія та ліцей, що функціонують як одна юридична особа, розділяються на два окремі заклади. Правова форма: реорганізація шляхом поділу, нові ліцензії для кожної юридичної особи. Ключові дії: за спільної будівлі — укласти договори оренди або спільного користування, забезпечити окремі рахунки, статути та органи управління.

Заклад загальної середньої освіти будь-якого типу перетворюється на ліцей з виключно профільною освітою. Правова форма: зміна типу зі звуженням діяльності, звуження ліцензії до профільного рівня. Ключові дії: внести зміни до статуту та найменування, перевірити відповідність матеріально-технічної бази вимогам ліцею.

Кілька закладів загальної середньої освіти зливаються в один заклад. Правова форма: реорганізація шляхом злиття, нова ліцензія. Ключові дії: затвердити єдиний статут, єдине керівництво, консолідувати майно та фінансування.

Заклад загальної середньої освіти стає філією іншого закладу. Правова форма: ліквідація юридичної особи з одночасним створенням філії, переоформлення ліцензії головного закладу. Ключові дії: філія діє на підставі положення, відповідальність за освітній процес несе головний заклад.

Заклад загальної середньої освіти І–III ступенів перетворюється на ліцей із збереженням підрозділів базової та початкової освіти як одна юридична особа. Правова форма: зміна типу, переоформлення ліцензії. Ключові дії: затвердити і зареєструвати новий статут та найменування, за потреби — звузити ліцензію.

У разі трансформації заклад або новостворена юридична особа подає документи до органу ліцензування. Залежно від характеру змін застосовується одна з трьох процедур.

Нова ліцензія необхідна у разі створення нової юридичної особи, яка провадитиме освітню діяльність, зокрема у разі поділу закладу освіти, створення нового ліцею або утворення нового закладу внаслідок злиття. До органу ліцензування подаються: заява за формою згідно з додатками 43–49 до Ліцензійних умов залежно від рівня освіти; концепція освітньої діяльності; відомості про кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення; письмове зобов’язання щодо доступності для осіб з інвалідністю; документи щодо права власності або користування майном; документи щодо кваліфікації керівника; опис документів у двох примірниках. Строк розгляду — до 15 робочих днів за відсутності зауважень до документів.

Звуження ліцензії застосовується у разі припинення освітньої діяльності на певному рівні освіти, зокрема якщо ліцей припиняє набір на рівні початкової або базової середньої освіти чи якщо заклад після зміни типу більше не забезпечує певний рівень освіти. Законодавство не встановлює окремого строку для подання заяви про звуження після перепрофілювання. Водночас засновнику та закладу освіти рекомендується подати відповідну заяву після ухвалення рішення про зміну типу та внесення змін до установчих документів, не допускаючи невідповідності між ліцензією, статутом і фактичною структурою закладу освіти. Документи подаються до обласної державної або військової адміністрації чи Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу повноважень у сфері ліцензування. До органу ліцензування подаються: заява за відповідним додатком до Ліцензійних умов; рішення засновника про зміну типу закладу освіти або припинення освітньої діяльності на відповідному рівні. Строк розгляду — до 15 робочих днів.

Переоформлення ліцензії застосовується лише у разі зміни найменування або реорганізації шляхом злиття чи приєднання і здійснюється шляхом внесення відповідних змін до відомостей про ліцензію в порядку, визначеному законодавством.

Заклад освіти має право провадити освітню діяльність лише в межах чинної ліцензії. Недотримання вимог щодо своєчасного отримання нової ліцензії, звуження або переоформлення може бути підставою для визнання провадження освітньої діяльності таким, що не відповідає вимогам законодавства; проведення заходів державного нагляду (контролю); виникнення проблем із внесенням та підтвердженням даних у державних освітніх реєстрах; ризиків щодо документів про освіту та фінансування закладу освіти.

Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію або перепрофілювання закладу ухвалює засновник відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Перед ухваленням рішення засновник має визначити перспективну мережу закладів: які функціонуватимуть як початкові школи, які — як гімназії, а які — як ліцеї.

Таке рішення не зводиться до зміни найменування закладу. Йдеться про нову логіку функціонування шкільної мережі, у якій кожен тип закладу має чітко визначену роль: початкова школа забезпечує початкову освіту, гімназія — базову середню, ліцей — профільну середню освіту.

Перед ухваленням остаточного рішення засновник проводить громадське обговорення. У сільській місцевості це є законодавчою вимогою: проект рішення має бути оприлюднений не менше ніж за один рік до його ухвалення, якщо йдеться про реорганізацію, зміну типу або ліквідацію закладу.

На етапі громадського обговорення засновник має забезпечити доведення до відома громади таких положень: зміна типу закладу не означає втрату права здобувачів освіти на здобуття освіти; перепрофілювання не є припиненням діяльності закладу; метою є впорядкування мережі відповідно до нової моделі профільної середньої освіти.

Зарахування, переведення та відрахування здобувачів освіти державних і комунальних ліцеїв здійснюються відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 <…> (зі змінами) (далі — Порядок). Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти приватних і корпоративних ліцеїв визначається їх засновником або засновниками відповідно до законодавства.

Зарахування до державного або комунального ліцею може здійснюватися без проведення конкурсу або на конкурсній основі у разі, якщо кількість поданих заяв перевищує кількість вільних місць. Конкурс може проводитися до ліцею загалом або до окремих профілів навчання, якщо це визначено у положенні закладу освіти про конкурсний відбір.

Положення про конкурсний відбір схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником закладу освіти. Воно має визначати: порядок подання заяв; строки проведення конкурсу; форми конкурсного відбору; порядок визначення та оприлюднення результатів; порядок подання та розгляду апеляцій за наявності; особливості проведення конкурсного відбору за окремими профілями навчання. Конкурсний відбір може передбачати конкурсні випробування, співбесіди, оцінювання результатів навчання та інші форми відповідно до законодавства.

Якщо кількість поданих заяв не перевищує кількості вільних місць, конкурсний відбір не проводиться, а всі особи, які подали заяви, зараховуються до закладу освіти.

Положення про конкурсний відбір, освітня програма ліцею із зазначенням профілів навчання та навчальні плани оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти, а за відсутності власного веб-сайту — на веб-сайті засновника або органу управління у сфері освіти не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв.

Якщо ліцей забезпечує здобуття базової середньої освіти, здобувачі освіти 9-х класів цього самого закладу можуть бути зараховані до 10 класу відповідно до порядку, визначеного законодавством та правилами прийому до закладу освіти. Відрахування та переведення здійснюються на підставах і в порядку, визначених законодавством. Не допускається відрахування здобувачів освіти з підстав, що мають дискримінаційний характер.

На вільні місця в 10 класі заяви подаються у строки, визначені Порядком. Рішення про проведення конкурсу оприлюднюється не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення. Конкурсний відбір триває не більше двох тижнів, після чого результати оприлюднюються і керівник видає наказ про зарахування. Адміністрація може проводити співбесіди з метою визначення навчальних уподобань здобувачів освіти та надання рекомендацій щодо вибору профілю.

Якщо заклад змінює тип із ліцею на гімназію, він надалі не забезпечуватиме здобуття профільної середньої освіти. Засновник зобов’язаний заздалегідь визначити: у якому ліцеї здобувачі освіти зможуть продовжити навчання після 9 класу; яким чином буде організовано доступ до цього закладу; чи потрібне підвезення і яким чином воно буде забезпечене.

Зміна типу в такому разі означає перехід до нової моделі: профільна середня освіта зосереджується в ліцеї, а гімназія забезпечує базову середню освіту, допрофільну підготовку та профорієнтацію.

Зміна типу закладу або реорганізація не є підставою для звільнення працівників. Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України трудовий договір зберігає чинність при зміні власника або реорганізації закладу. Звільнення можливе лише у разі скорочення штатів або посад. У разі скорочення роботодавець зобов’язаний запропонувати наявні вакантні посади в межах закладу або мережі освіти громади, попередити працівників за два місяці та надати передбачені законом компенсації.

Реорганізація або зміна типу закладу не надає права звільнити працівників без скорочення посад. Стаття 40 Кодексу законів про працю України дозволяє розірвати трудовий договір у разі змін в організації роботи лише за умови, що неможливо перевести працівника на іншу роботу.

Типові штатні нормативи визначають максимальну кількість посад для всіх типів закладів і враховують кількість класів, режим роботи та контингент здобувачів освіти. Керівники закладів можуть змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити нові посади, крім керівних, у межах фонду оплати праці. Заміна посад допускається лише в межах однієї категорії персоналу.

Кількість ставок розраховується на основі навчального плану та 18-годинного навантаження на ставку. До штатного розпису ліцею включаються також посади працівників пансіону: вихователів, помічників вихователів, медичних працівників, кухарів за потреби — відповідно до типових нормативів.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівника державного чи комунального закладу загальної середньої освіти призначають виключно за результатами конкурсу. Винятки встановлюються лише законом.

Проведення конкурсу є обов’язковим, якщо внаслідок реорганізації утворюється нова юридична особа — у разі поділу або злиття закладів. У такому разі засновник зобов’язаний ухвалити рішення про оголошення конкурсу одночасно з рішенням про утворення нового закладу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Обидва рішення готуються єдиним пакетом і виносяться на одне засідання відповідного органу.

Проведення конкурсу не є обов’язковим, якщо відбувається лише зміна типу закладу без припинення юридичної особи. У такому разі юридична особа зберігається, тому чинний строковий трудовий договір з керівником продовжує діяти до завершення його строку. Новий конкурс оголошується засновником не менш ніж за два місяці до закінчення договору.

Під час воєнного стану засновник має право призначити керівника закладу освіти без конкурсу на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Граничний строк перебування особи на такій посаді становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Відповідно до пункту 21 Розділу X Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник також має право продовжити без конкурсу строк дії чинного договору з керівником, але не більше ніж на 6 місяців після скасування воєнного стану. Ця норма стосується виключно продовження договору з уже призначеним керівником.

Після ухвалення рішення про зміну типу закладу керівник разом із засновником приводять установчі документи у відповідність. Оскільки зміна типу завжди тягне за собою зміну найменування закладу, необхідно: внести зміни до статуту із зазначенням типу закладу, рівнів освіти та порядку роботи органів управління; зареєструвати зміни у державного реєстратора; отримати оновлені реєстраційні дані; внести зміни до ліцензійних документів.

Паралельно з реєстраційними змінами вирішуються організаційні питання: виготовлення нової печатки, оновлення реквізитів, найменувань у кадрових та бухгалтерських документах.

<…>

Заступник Міністра Надія КУЗЬМИНОВА