Версія для друку
Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
У зв’язку з тим, що працівник нікуди не їде (навчається дистанційно), не всі законодавчі гарантії, передбачені для курсів підвищення кваліфікації, потрібно зберігати. Це підкреслювало і Мінекономіки в листі від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 25/2020, с. 25). Але все залежить від ситуації, яка склалася. Пояснимо.
Гарантії і компенсації працівникам, які підвищують кваліфікацію з відривом від виробництва, визначено ст. 122 КЗпП1.
Вони такі: зберігають місце роботи (посаду) і провадять виплати, передбачені законодавством. Йдеться про постанову № 6952. Отже в загальному випадку, якщо період курсів припадає на робочий час працівника, то його слід увільнити від роботи на період навчання (відрив від виробництва) зі встановленням гарантій. Адже, як правило, проходження курсів потребує поїздки до місця навчання.
З дистанційним проходженням курсів підвищення кваліфікації все інакше.
По-перше, форма навчання (очна чи дистанційна) у постанові № 695 не конкретизована, головне — навчання з відривом від виробництва. Тобто, якщо є факт співпадіння робочого часу з часом дистанційних курсів, то є всі підстави для оформлення наказу про проходження курсів підвищення кваліфікації — працівник проходить навчання вдома і на роботу не виходить (увільняється від роботи, навчається з відривом від виробництва).
По-друге, іноді слід діяти залежно від ситуації, що склалася. Наприклад, працівник може проходити курси в робочий час без негативного впливу на виконання своїх посадових обов’язків (або специфіка роботи потребує обов’язкового перебування на робочому місці саме в цей час), тоді увільнення від роботи не відбувається. Але це виняткова, на наш погляд, ситуація.
Як діяти в обох випадках, розповімо далі.
Увільнення від роботи Цілком логічно, що в період проходження курсів підвищення кваліфікації працівник не може виконувати свої посадові обов’язки. Саме так було б, якби він поїхав на курси, і той факт, що наразі курси є дистанційними, значення не має — працівника цілком правомірно увільнити від роботи (оформити наказ про проходження курсів підвищення кваліфікації).
Оскільки курси проходять дистанційно, то фактично працівник нікуди не їде. Тому підтвердних документів про перебування на курсах він не надасть. Як це впливає на збереження гарантій? Розглянемо в таблиці нижче.
Дистанційні курси: гарантії та компенсації
|
Гарантії та компенсації |
Зберігати/не зберігати |
Пояснення |
|
Оплата за дні перебування на курсах |
+ |
У загальному порядку дні навчання оплачують за середнім заробітком тільки за основним місцем роботи (ст. 122 КЗпП, п.п. «а» п. 1 постанови № 695). Але для деяких категорій працівників передбачено збереження середнього заробітку за кожним місцем їх роботи. Це вчителі та інші працівники освіти (п.п. «а» п. 1 постанови № 695), а також медичні працівники (абз. 3 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524). Розраховують середній заробіток згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.2005 р. № 100 |
|
Проїзд |
— |
Працівник не виїжджає на курси і витрат у зв’язку з цим не несе. Тому відшкодовувати немає чого. Із цією думкою погоджуються і фахівці Мінекономіки в листі від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 25/2020, с. 25). Але заразом наголошують: якщо працівник підтвердить відповідні витрати, то такі гарантії потрібно забезпечити |
|
Проживання |
||
|
Добові |
— |
На проблему з доцільністю відшкодування добових ми звернули увагу в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 23/2020, с. 31. Мінекономіки в листі від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 25/2020, с. 25) вказує: оскільки працівник, навчаючись дистанційно, не здійснює поїздки до місця навчання, тобто не несе витрати, пов’язані з проїздом, харчуванням, проживанням, то і добові йому відшкодовувати немає підстав. Тут можна було б сказати, що в постанові № 695 таких обмежень немає. Згідно з п. 2 постанови № 695 виплата добових відбувається за час перебування в дорозі та за час навчання. Втім, сперечатися не будемо. Раз ситуація з дистанційними курсами не врегульована до кінця, покладемося на роз’яснення Мінекономрозвитку |
|
Інші витрати |
— |
Постанова № 695 містить вичерпний перелік гарантій та компенсацій за час перебування на курсах. Тому відшкодовувати додаткові витрати немає підстав |
Без відриву від виробництва Як нами було зазначено вище, у виняткових випадках працівник може проходити курси в робочий час.
Так, курси — одна із складових професійного навчання працівників, і роботодавець повинен надати їм можливість для повноцінного навчання. Тому перш за все слід діяти за сценарієм, вказаним вище.
Але якщо проходження курсів відбувається на робочому місці:
- за ініціативою працівника (він просить проходити курси на робочому місці без негативного впливу на виконання своїх посадових обов’язків);
- або за ініціативою роботодавця (потрібно, аби працівник перебував на робочому місці саме в цей час),
то увільнення від роботи не відбувається (наказу про проходження курсів підвищення кваліфікації не оформлюють).
Якщо працівник продовжує працювати і паралельно (за згодою роботодавця) навчатися дистанційно, то підстав вважати цей період днями перебування на курсах немає — він не навчається з відривом від виробництва.
Тому немає підстав зберігати за такими працівниками гарантії та компенсації, передбачені для курсів підвищення кваліфікації (зокрема, виплачувати середній заробіток). За цей період працівник отримує свою звичайну зарплату.
