|
На думку Мінекономіки, викладену в листі від 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07, оплата простоїв не з вини працівників має здійснюватися у строки, встановлені колдоговором, але не рідше двох разів на місяць. Тобто йдеться про строки, встановлені для виплати зарплати, — два рази на місяць. Пояснення таке. Згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим профспілкою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У свою чергу, оплата за час простою входить до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5, як виплата за невідпрацьований час, тобто, по суті, є зарплатною виплатою. Отже, під час її виплати слід дотримуватися строків виплати зарплати, встановлених в установі. А як же тоді визначитися з розміром оплати за першу половину місяця, адже він повинен бути не меншим від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, адже в ситуації з простоєм може не бути фактично відпрацьованого часу? На думку Мінекономіки, розмір такої оплати має визначатися на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою. Розглянемо, як це виглядає, на прикладі.
1. На період з 1 по 15 число припадає 11 р. дн. 2. Розмір зарплати за першу половину місяця складає: 5500,00 грн × 2 : 3 : 21 р. дн. × 11 р. дн. = 1920,63 грн. Алла Головко, експерт газети |