Версія для друку

Державна служба з питань праці надала таке роз’яснення (розміщено на офіційному сайті органу 29.03.2022 р.).

Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. За обставин, що зумовлюють простій структурного підрозділу чи всього підприємства, не з вини працівника, він має право на оплату цього часу з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).

Водночас, якщо попередньо працівнику надано відпустку чи оформлено листок непрацездатності, не вбачається правових підстав для оформлення йому в цей період простою та коригування, відповідно, облікової звітності й оплати.