Особливості проходження держслужби в умовах воєнного стану: роз’яснює НАДС

(коментар до роз’яснення НАДС від 22.03.2022 р. № 150-р/з)

-A

A+

Версія для друку

Наталія Алєйнікова, к. е. н., експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

З початком введення воєнного стану в Україні велика кількість громадян була вимушена залишити свої домівки, свої місця роботи та шукати безпечне місце перебування, як на території нашої країни, так і за кордоном. Серед таких громадян є і державні службовці. В умовах воєнного стану трудові відносини з державними службовцями мають свої особливості. НАДС у коментованому роз’ясненні надає рекомендації стосовно проходження державної служби в таких непростих умовах.

НАДС підкреслює, що процедура розгляду заяви про притулок є тривалою та часто затягується на багато місяців. Також виїзд громадянина України за кордон з метою тимчасового захисту і навіть подання ним звернення з проханням про притулок ще не означає, що такі особи набули статусу біженців або змінили громадянство. Це дає право залишатися працівниками держоргану і отримувати соціальну допомогу. НАЗК на офіційному сайті надано такі роз’яснення.

ЦИТАТА. «Якщо ви переїхали за кордон через російську агресію, ви маєте право на соціальну допомогу, навіть якщо ви продовжуєте працювати публічним службовцем (дистанційно або ви перейшли на простій). Соціальну допомогу можна отримувати не лише речами, але й у грошових виплатах. Водночас Закон України "Про запобігання корупції" все ж передбачає, що соціальні виплати у грошовій формі потрібно декларувати як дохід. Ми розуміємо, що збирати довідки — це не те, на що мають витрачати громадяни свої зусилля після війни.

Чинне антикорупційне законодавство України не забороняє посадовцям отримувати соціальні виплати, проте має обмеження щодо сумісництва та суміщення. Саме тому найближчим часом НАЗК ініціює зміни до законодавства, щоб українці, які стали вимушеними переселенцями, не мали декларувати соціальну та гуманітарну допомогу, а також зміни, які не будуть забороняти сумісництво з іншою оплачуваною діяльність на час простою».

Далі в таблиці розглянемо відповіді на найпоширеніші питання, які стосуються трудових відносин з держслужбовцями в умовах воєнного стану.

Державна служба в умовах воєнного стану

Запитання	Відповідь
Чи може держслужбовець працювати дистанційно, при цьому знаходячись за кордоном або на території України?	Виконувати свої обов’язки держслужбовець може дистанційно. Це підтверджує і НАДС. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) дія норм законодавства про працю поширюється на держслужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Законом про держслужбу прямо дистанційна робота держслужбовців не врегульована. Тому в цьому питанні можна орієнтуватися на порядок запровадження дистанційної роботи, передбачений ст. 602 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі — КЗпП). Також держслужбовець може працювати дистанційно у випадках та порядку, передбачених Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку, затвердженими наказом НАДС від 03.03.2016 р. № 50 (далі — Типові правила № 50) та Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного держоргану. При цьому він може знаходитись як на території України, так і за кордоном. ВАЖЛИВО! Державний службовець може працювати дистанційно, у тому числі й за кордоном, на період дії воєнного стану та протягом 10 днів після припинення або скасування такого стану (відповідно до змін, внесених наказом НАДС від 17.03.2022 р. № 20-22 до Типових правил № 50, які набрали чинності з 22.03.2022 р.). На цьому наголошується і в коментованих роз’ясненнях.
Чи може держслужбовець працювати дистанційно, при цьому знаходячись за кордоном або на території України?	Зазначимо, що згідно з п. 9 розд. ІІІ Типових правил № 50 за межами адміністративної будівлі держоргану можуть виконуватися завдання, якщо їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує: використання інформації з обмеженим доступом; доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише в межах приміщення держоргану; обов’язкового перебування в приміщенні держоргану. На виконання роботи в дистанційному режимі видається відповідний наказ керівника установи. Держслужбовець може звернутися до роботодавця з проханням працювати дистанційно, і йому може бути запроваджена дистанційна робота відповідно до вимог ч. 11 ст. 602 КЗпП. На держслужбовців, які перебувають за кордоном, поширюється загальний режим роботи. Весь час виконання держслужбовцем завдань дистанційно обліковується як робочий час. Детально про особливості дистанційної роботи див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 13–14/2020, с. 6.
Чи може державний службовець в період воєнного стану перебувати у відпустках різних видів (оплачуваних і неоплачуваних)?	У період воєнного стану держслужбовець може перебувати у відпустках, на які має право відповідно до законодавства. Нагадаємо, що примусово відправити працівників у відпустку без збереження зарплати не можна. Працівник сам повинен виявити таке бажання. ВАЖЛИВО! 24.03.2022 р. набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2002 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Ним передбачено певні обмеження щодо тривалості щорічної основної відпустки — у період воєнного стану її тривалість складає 24 к. дн. Тобто держслужбовець з 24.03.2022 р. може взяти: тільки 24 к. дн. щорічної основної відпустки. Решта днів не згорить — він може взяти їх після закінчення воєнного стану або взяти за них грошову компенсацію — щодо виплати компенсації заборони немає; зароблену кількість днів додаткової основної відпустки «за стаж», адже обмеження встановлено тільки для основної відпустки. Втім, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури; за бажанням(!) — відпустку без збереження зарплати протягом періоду дії воєнного стану будь-якої тривалості. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Обмежень щодо виплати матеріальної допомоги при виході у щорічну основну відпустку наразі не встановлено. Отже її виплачують обов’язково. Також залишається чинною норма про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань, втім ця допомога, як і раніше, виплачується за рішенням керівника і в межах фонду оплати праці.
В установі оголошено простій, а держслужбовець виїхав за кордон. Чи можна і для такого держслужбовця оголосити простій?	У разі простою держслужбовець може: знаходитись у відпустці будь-якого виду (див. вище); перебувати на простої. Держслужбовець має право не виконувати своїх посадових обов’язків у разі оголошення простою в установі та не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою з дозволу керівника. ВАЖЛИВО! Тривалість простою, необхідність перебування на робочому місці під час простою, порядок оплати простою фахівці НАДС у коментованому роз’ясненні рекомендують одразу визначити наказом керівника державного органу. Час роботи простою позначається в Табелі обліку робочого часу відміткою «П» або цифровою — «23» (простої). Нагадаємо, що п. 1 постанови КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 р. № 221 надано право керівникам державних органів до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду зарплати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Тобто, якщо коштів вистачає, то простій може оплачуватися, наприклад: з мінімальної зарплати; з посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років тощо
Держслужбовець виїхав за кордон та набув статусу біженця. Чи впливає це на його статус держслужбовця?	Подання держслужбовцем звернення про притулок за межами України або набуття ним статусу біженця не впливає на його статус держслужбовця. У зв’язку з цим немає ніяких обмежень щодо проходження держслужби. На цьому наголошує НАДС у коментованому роз’ясненні. Припинення держслужби в разі втрати держслужбовцем права на державну службу або його обмеження відбувається в разі настання обставин, передбачених ст. 84 Закону про держслужбу. ВАЖЛИВО! У разі набуття держслужбовцем статусу біженця він отримує право на працевлаштування. Але варто пам’ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р № 1700-VII держслужбовцям забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту). На цьому наголошують фахівці НАДС у коментованому роз’ясненні.
Як діяти держслужбовцю, який виїхав за кордон, якщо ситуація в Україні стабілізувалася і держорган переходить до нормального режиму функціонування?	У коментованому роз’ясненні фахівці НАДС виділяють 3 варіанти дій держслужбовців (які перебувають за кордоном) у разі стабілізації ситуації в Україні. Варіант 1. Повернутись до України та приступити до виконання своїх посадових обов’язків на своєму робочому місці. Варіант 2. Продовжувати перебувати за кордоном, але виконувати свою роботу дистанційно. Варіант 3. Продовжувати перебувати за кордоном, але свою відсутність оформити шляхом перебування у відповідній відпустці, на яку держслужбовець має право. ВАЖЛИВО! Якщо держслужбовець не сповістить про причину свого невиходу на роботу (у тому числі дистанційно) після стабілізації ситуації в Україні, то це може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства.

Судді

Рішенням Ради суддів України від 14.03.2022 р. № 10 було надано Окремі рекомендації організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану. Зокрема, у розд. ІІІ визначено особливості трудових відносин із суддями, які вимушено залишили свої місця проживання та перебувають в інших містах або за кордоном, а саме:

1. Рекомендувати керівництву судів з’ясувати дійсні причини залишення місць проживання.

2. У випадку, якщо судом не ухвалювалося рішення про тимчасове зупинення роботи суду (тимчасове зупинення відправлення правосуддя) або рішення про дистанційну роботу, — надавати таким суддям за їх заявами оплачувану або неоплачувану відпустку з одночасною рекомендацією прибути до місця роботи в найкоротший термін.

3. При ухваленні рішення щодо надання відпусток враховувати дійсні обставини (наявність/відсутність бойових дій у конкретному населеному пункті), реальну можливість/необхідність повернення/прибуття судді на робоче місце, можливість дистанційної роботи.

4. Дистанційна робота судді можлива виключно за умови його перебування в межах України.

Тобто Рада суддів України вважає за можливе дистанційну роботу суддів тільки в межах України. І після появи коментованого роз’яснення НАДС, де зазначено про можливість держслужбовцям працювати дистанційно, перебуваючи за межами країни, Рада суддів України звернулася за поясненнями до НАДС.

На що НАДС відповіло, що Закон про держслужбу та Типові правила № 50 не поширюються на суддів. Тож Рішення Ради суддів України від 14.03.2022 р. № 10 є цілком правомірним. І судді можуть виконувати роботу тільки в межах України.

№ 12, 2022 (с. 12)