Версія для друку
Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
Про що мова?
Особи, уповноважені на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, чи прирівняні до них особи зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — е-декларація). Такий обов’язок встановлено ст. 45 Закону № 17001.
І в цьому році маємо певні новації: одразу три накази НАЗК набрали чинності 01.12.2021 р. Ними затверджено:
1) нову форму е-декларації та порядок її заповнення — Порядок № 449/212;
2) Порядок № 450/213 та форму Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі — Повідомлення);
3) Порядок № 451/214.
Тож уже у 2022 році за 2021 рік суб’єкти декларування звітуватимуть по-новому.
Між тим е-декларація, як і раніше, подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми після авторизації у власному персональному електронному кабінеті в Єдиному державному реєстрі декларацій (далі — Реєстр) незалежно від того, перебуває суб’єкт декларування в Україні чи за її межами. Паперова копія декларації до НАЗК не подається.
Авторизація Авторизуватися в Реєстрі можна з використанням КЕП5 на сторінці входу (https://portal.nazk.gov.ua/), а також з використанням Інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA.
Так створюється електронний кабінет, в якому особа заповнює відповідну інформацію про себе, що зберігатиметься та відображатиметься у створюваних документах.
У подальшому, якщо при зміні КЕП ідентифікаційні дані суб’єкта декларування не змінюються (ПІБ та РНОКПП), не потрібно проводити процедуру зміни КЕП у Реєстрі. Також суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та КЕП для входу до Реєстру. При створенні нової декларації на основі попередньої забезпечено перенесення персональних даних до нового документа незалежно від комп’ютера, на якому працюють із Реєстром.
Якщо ідентифікаційні дані в КЕП змінюються, а також змінилась електронна поштова скринька, є можливість отримати доступ до персонального електронного кабінету за допомогою процедури «Я змінив поштову скриньку».
Далі в цій статті розглянемо особливості подання е-декларацій з урахуванням оновленої нормативки та нових Роз’яснень № 116 НАЗК у цьому питанні.
Хто є суб’єктами е-декларування?
Е-декларація подається виключно суб’єктами, визначеними в ст. 45 Закону № 1700. Далі в табл. 1 наведемо ті категорії, які будуть цікаві нашим читачам.
Хто не є суб’єктом декларування?
Деяких посадових осіб, які здійснюють основну діяльність у сферах, перелік яких визначено ч. 5 ст. 45 Закону № 1700, звільнено від подання е-декларацій (детальніше див. табл. 2).
Таблиця 1. Суб’єкти декларування
|
Суб’єкти декларування |
Примітка |
|
Депутати місцевих рад |
Депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад |
|
Посадові особи місцевого самоврядування |
Це, наприклад: міські голови міст районного значення, сільські та селищні голови, їх заступники, секретарі місцевих рад і виконкомів, керівники управлінь і відділів виконавчих органів, спеціалісти, головні бухгалтери |
|
Державні службовці |
Це, наприклад: спеціалісти, провідні та головні спеціалісти в органах виконавчої влади, інших держорганів |
|
|
|
Військові посадові особи ЗСУ, Держспецзв’язку та інших військових формувань. Поліцейські, особи рядового чи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, підрозділів цивільного захисту, ДБР, НАБУ, особи, які мають спецзвання Бюро економічної безпеки. Посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, Бюро економічної безпеки, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, державної податкової служби, державної митної служби |
А також (ч. 5 ст. 45 Закону № 1700): 1) військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; 2) військовослужбовці військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; 3) військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу; 4) військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу; 5) військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; 6) військовослужбовці молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу.
|
|
Керівники закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня |
Йдеться виключно про керівників цих закладів. Заступники керівників та інші керівні працівники не є суб’єктами декларування. Додатково див. також табл. 2 |
|
Судді, судді КСУ, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори ВККСУ, посадові особи секретаріату цієї ВККСУ, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді) |
— |
|
Президент, перший віце-президент, віце-президенти та головні учені секретарі НАНУ та національних галузевих академій наук, керівники науково-дослідних інститутів та інших наукових установ |
Додатково див. також табл. 2 |
|
Посадові та службові особи інших держорганів |
Це, за п. 25 Роз’яснень № 11, працівники держорганів, які: 1) здійснюють функції представників влади. Це працівники держорганів, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності |
|
Посадові та службові особи інших держорганів |
чи підлеглості (п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво»); 2) обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій |
|
Адміністративно-господарські функції (обов’язки) — це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є в начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, їхніх заступників, керівників відділів підприємств тощо. Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) — це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших ЦОВВ, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт |
|
|
Посадові та службові особи ФСС та ПФУ, члени правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ПФУ, Наглядової ради ПФУ, органів влади АР Крим |
Посадові і службові особи, а також члени правління і наглядової ради фондів соціального страхування та ПФУ віднесено до суб’єктів декларування на підставі Закону України від 17.11.2021 р. № 1893-IX. Подавати антикорупційні декларації їм треба вже з 01.01.2022 р. за 2021 рік |
|
Члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель |
Наприклад, АМКУ, НКРЕКП тощо |
|
Особи, що входять до наглядових рад державних підприємств і організацій, особи, які входять до складу конкурсних комісій та дисциплінарних комісій держорганів та ОМС. |
Обов’язок декларування з’явився з 01.01.2018 р. на підставі Закону України від 23.03.2017 р. № 1975-VІІІ |
|
Посадові особи юридичних осіб публічного права |
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) юрособи публічного права — це юрособи, створені розпорядчим актом Президента України, органу держвлади, органу влади АР Крим або ОМС. Держава, тергромади можуть створювати юрособи як публічного, так і приватного права (ст. 167, 169 ЦКУ). Тому в п. 26 Роз’яснень № 11 НАЗК звертає увагу на необхідність розмежування статусу юрособи. Наприклад, державні та комунальні підприємства належать саме до юросіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності |
|
Що стосується інших юросіб, то з урахуванням положень ЦКУ, Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, інших законів України можна сформулювати найбільш суттєві ознаки юрособи публічного права: 1) створення відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦКУ; 2) визначення правового статусу ЦКУ або окремим законом України; 3) метою та основним видом діяльності юрособи є реалізація публічних функцій держави чи тергромади, які покладені на них Конституцією та законом України; 4) допоміжний характер підприємницької діяльності до її основної діяльності. При цьому юрособі публічного права не обов’язково мають бути притаманні усі зазначені ознаки. Під посадовими особами юросіб публічного права слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Зміст адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (обов’язків) див. вище. Так, за Роз’ясненнями № 11 посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Однак цей перелік для цілей декларування, на думку НАЗК, не є вичерпним. Визначальним є обсяг повноважень відповідного працівника. Наприклад, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) цих юросіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями. Винятки: посадові особи юросіб публічного права, визначені ч. 5 ст. 45 Закону № 1700 (див. табл. 2) |
|
Таблиця 2. Особи, що не подають е-декларації
|
Галузь |
Хто НЕ подає |
Винятки |
|
Освіта |
Усі посадові особи державних та комунальних закладів освіти (дошкільні заклади освіти, заклади загальної середньої освіти, заклади позашкільної освіти тощо)1 Згідно з п. 34 Роз’яснень № 11 е-декларацію не подають посадові осіб тих юросіб публічного права, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):
|
|
|
Охорона здоров’я |
Усі посадові особи державних та комунальних закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) |
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Обов’язок покладено виключно на керівника ЗОЗ. Тобто, навіть якщо ЗОЗ має статус центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) — ані заступники головного лікаря, ані керівники структурних підрозділів, ані головний бухгалтер е-декларацію не заповнюють. При цьому не має значення, це ЗОЗ установа чи ЗОЗ у статусі комунального некомерційного підприємства (див. п.п. 38, 39 Роз’яснень № 11).
|
|
2
|
||
|
Наука |
Усі посадові особи державних та комунальних закладів науки |
|
|
Культура, спорт |
Усі посадові особи закладів культури, мистецтв, відновлення й збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту й національно-патріотичного виховання незалежно від рівня і підпорядкованості3 Відповідно до п. 35 Роз’яснень № 11 не поширюється обов’язок подання е-декларації на посадових осіб тих юросіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):
Аналогічні вимоги до сукупності ознак закладів, установ та організацій фізкультури і спорту. |
— |
|
Соцзахист |
Посадові особи закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соцзахисту ветеранів війни та учасників АТО, здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях4 Не подають декларації за визначенням п. 33 Роз’яснень № 11, зокрема, посадові особи тих юросіб публічного права, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):
|
— |
Також не подають е-декларації (не підпадають під ч. 1 ст. 45 Закону № 1700), наприклад:
1) працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування (щодо інших працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування або технічні функції, то їх можна визнати посадовими чи службовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції (обов’язки), а також службовці та робітники ОМС (наприклад, секретарі, стенографісти, архіваріуси, діловоди, охоронці, якщо вони не виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції) та працівники патронатних служб у держорганах (а от керівник патронатної служби як посадова особа держоргану наділений організаційно-розпорядчими функціями — на це НАЗК звернуло увагу в п. 44 Роз’яснень № 11);
2) члени окружних, територіальних і дільничних виборчих комісій (п. 42 Роз’яснень № 11).
Види е-декларацій
Порядок № 449/21 визначає типи е-декларації, загальні вимоги та особливості щодо заповнення кожного з її розділів. Роз’яснення № 11 деталізують кожен з них та мають відповіді на найпоширеніші питання у сфері е-декларування. Ознайомитись з ними можна на офіційному вебсайті НАЗК у розділі «База знань» або за посиланням wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya.
Залежно від обставин передбачено подання таких видів декларацій (див. табл. 3).
Таблиця 3. Види декларацій
|
Вид декларації |
Суб’єкт подання |
|
Щорічні декларації, які мають бути подані в період з 1 січня до 1 квітня |
Подають ті, хто продовжує працювати і виконувати управлінські функції. Обов’язок подавати щорічну декларацію виникає в суб’єкта декларування:
|
|
Примітка. Щорічна декларація подається в період з 00 годин 00 хвилин 1 січня до 00 годин 00 хвилин 1 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року (додатково див. пп. 72 та 74 Роз’яснень № 11). Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації (див. п.п. 4 та 11 Роз’яснень № 11). |
|
|
Декларації при звільненні |
Подають ті, хто звільняється. Випадки, у яких декларація при звільненні не подається, наведені в п.п. 2 п. 2 розд. ІІ Порядку № 449/21 (додатково див. пп. 7 та 9 Роз’яснень № 11) |
|
Примітка. Декларація подається не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду (абз. 2 п.п. 2 п. 2 розд. ІІ Порядку № 449/21). Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної в п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності. Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями |
|
|
Декларації кандидатів на посади суб’єктів декларування |
Подають ті, хто претендує на будь-яку державну посаду, посаду в ОМС або в інших юрособах публічного права |
|
Примітка. Декларація подається до призначення або обрання особи на посаду і охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. |
|
Інші питання
Виправлення помилок Зробити помилку при заповненні е-декларації, насправді, досить складно. Технічні помилки одразу видає система. Форма не дозволяє замінити цифри буквами і навпаки, залишити не заповненими обов’язкові поля та підсвічує червоним логічні помилки. Та навіть прискіпливі користувачі не застраховані від помилки, а досконалі системи — від збою.
Тож виправлену декларацію можна подати впродовж 7 днів (календарних) після подання декларації, але не більше 3 разів (ч. 4 ст. 45 Закону № 1700). Для цього слід натиснути кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку, у персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування в полі поданої декларації.
Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями (виправлену) можливо лише за результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації.
У разі самостійного виявлення помилки в декларації після спливу 7-денного строку суб’єкт декларування може звернутися до НАЗК через персональний електронний кабінет, створивши нове повідомлення у вкладці «Мої повідомлення» та описавши виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).
Зміни в майновому стані з 01.12.2021 р. Повідомлення в разі суттєвої зміни в майновому стані суб’єкта декларування7 у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків подають тільки суб’єкти декларування, що є:
- службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
- обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.
Інші суб’єкти декларування такого повідомлення не подають.
Повідомлення подають особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми в Реєстрі незалежно від того, перебуває суб’єкт декларування в Україні чи за її межами (п. 4 Порядку № 450/21). Можливість виправлення Повідомлення не передбачена. Окремі нюанси також розглянуто в Роз’ясненнях № 11.
Повна перевірка Повна перевірка декларацій проводиться відповідно до Порядку № 26/218 щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, у тому числі з підстав, визначених Законом і перелічених в п. 2 зазначеного Порядку.
Відповідальність За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адмінвідповідальність у вигляді накладення штрафу від 50 до 100 нмдг (ст. 1726 КпАП9).
За умисне неподання декларації передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 нмдг або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2 років, або позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 3663ККУ10).
