Обов’язкове подання
У п. 179.1 ПКУ сказано, що платник податків зобов’язаний подавати річну декларацію відповідно до ПКУ. При цьому відповідно до п.п. 168.1.3 ПКУ, де сказано, що якщо згідно з нормами розд. IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податків зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію.
Згідно з п. 179.2 ПКУ обов’язок платника податків з подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податків отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадів, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, дарування, спадщини в певних випадках (див. табл. 1).
Це загальні правила, від яких має виходити платник податків при вирішенні питання, чи потрібно йому подавати річну декларацію. Наприклад, якщо фізособа протягом 2021 року отримувала виключно від податкових агентів доходи, які підлягають оподаткуванню у джерела виплати (у вигляді заробітної плати, винагороди за виконання робіт/послуг, орендної плати тощо) та щодо яких у ПКУ не встановлено спеціальних правил декларування, подавати річну декларацію не потрібно.
Світ оподаткування доходів фізосіб багатогранний і різноманітний, тому рекомендуємо ознайомитися з табл. 1, де наведено випадки, коли у фізособи виникає обов’язок з подання декларації.
Таблиця 1. Коли фізособа зобов’язана подати декларацію за підсумками року
Вид доходу (відображення в декларації) |
Правила і пояснення |
1. Доходи від відчуження (продажу, міни) нерухомого майна |
Згідно з п. 179.2 ПКУ обов’язок з декларування вважається виконаним за доходами від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких сплачено податок при нотаріальному посвідченні договору. Згідно з п. 172.5 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується особою, яка продає чи обмінює з іншою фізособою нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу/міни. Контроль за сплатою податку в цьому випадку покладено на нотаріуса. Якщо ж стороною угоди (покупцем) є юрособа, то вона за такою операцією зобов’язана виконати всі функції податкового агента. Це означає, що в загальному випадку при продажу протягом року нерухомого майна подавати декларацію не потрібно, але враховуйте такі моменти:
|
1. Доходи від відчуження (продажу, міни) нерухомого майна |
|
2. Доходи від відчуження (продажу, міни) рухомого майна |
Згідно з п. 179.2 ПКУ не потрібно декларувати доходи від продажу рухомого майна за операціями, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких податок був сплачений при нотаріальному посвідченні договору. Тут ситуація з поданням декларації аналогічна з декларуванням доходів від продажу нерухомого майна: у загальному випадку податок сплачується при оформленні угоди (контроль за сплатою податку при проведенні операції покладено на нотаріусів, органи, що здійснюють оформлення договору, покупців — податкових агентів), тому подавати декларацію за підсумками не потрібно. Але! Врахуйте нюанси, наведені в ряд. 1 цієї таблиці, які актуальні й для операцій з рухомим майном. Вимога про подання декларації при відчужені об’єкта за рішенням суду, третейського суду про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно встановлена і для рухомого майна в п. 173.4 ПКУ.
|
3. Доходи у вигляді спадщини (подарунків) |
Згідно з п. 179.2 ПКУ не потрібно декларувати доходи у вигляді отриманих об’єктів спадщини/подарунку, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок при оформленні спадщини (подарунка). На відміну від продажу нерухомого та рухомого майна, нотаріус (а в сільських населених пунктах — нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування) зобов’язаний контролювати сплату податку при оформленні, тільки якщо спадкоємцем (обдаровуваним) є нерезидент (абз. 3 п. 174.4 ПКУ ). Фізособи — резиденти України при отриманні спадщини/подарунка, який підпадає під оподаткування, зобов’язані за підсумками року подати Декларацію та самостійно сплатити податки.
|
4. Здача майна в оренду (суборенду) особам, які не є податковими агентами 1: Звертаємо увагу, що якщо доходи від оренди фізособа отримує від податкового агента (підприємства, самозайнятої особи), то орендар виконує всі функції податкового агента, у тому числі з утримання та сплати ПДФО та ВЗ до бюджету. Відповідно, у фізособи не виникає обов’язок з подання декларації за підсумками року. Надані в цій таблиці правила стосуються ситуації, коли фізособа здає майно (нерухомість, у тому числі земельні ділянки (частини, паї), рухоме майно), у оренду іншій фізособі (не ФОП/НП).
|
|
|
За підсумками року фізособа-орендодавець зобов’язана задекларувати такі доходи з проведенням остаточного розрахунку за зобов’язаннями з ПДФО та ВЗ. При цьому сплачувати ПДФО та ВЗ із таких доходів орендодавець зобов’язаний самостійно протягом року поквартально протягом 40 к. дн. після закінчення звітного кварталу (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ) 2. Враховуючи те, що сума ПДФО, яка сплачується фізособою-орендодавцем щоквартально, не узгоджена (оскільки податкове зобов’язання вважатиметься узгодженим тільки на підставі річної Декларації), відповідальність за порушення строків сплати не передбачена (категорія 103.28 ЗІР).
Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленого місцевими органами влади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначають виходячи з суми орендної плати, зазначеної в договорі оренди (п.п. 170.1.2 ПКУ).
|
|
Так само як і при оренді інших об’єктів нерухомого майна, фізособа-орендодавець зобов’язана подати за підсумками року декларацію за своєю податковою адресою, де проводить остаточний розрахунок ПДФО та ВЗ. Сплачує такі платежі фізособа протягом року поквартально протягом 40 к. дн. після закінчення звітного кварталу 3. Враховуючи те, що сума ПДФО, яка сплачується фізособою-орендодавцем щоквартально, не узгоджена (оскільки податкове зобов’язання вважатиметься узгодженим тільки на підставі річної Декларації), відповідальність за порушення строків сплати не передбачена (категорія 103.28 ЗІР).
При цьому:
|
|
За підсумками року орендодавець зобов’язаний задекларувати такі доходи і самостійно сплатити з них ПДФО та ВЗ. Вимоги про сплату ПДФО та ВЗ протягом року немає, такі платежі фізособа робить за підсумками року на підставі декларації |
5. Доходи від операцій з інвестиційними активами |
Якщо протягом року платник здійснював будь-які операції з інвестиційними активами (ЦП, корпоративні права, деривативи), у тому числі й через торговців цінними паперами, він в обов’язковому порядку має подати декларацію, у якій визначити фінрезультат (прибуток або збиток) від таких операцій. Докладніше див. «Операції з інвестактивами: декларуємо правильно» цього номера |
6. Списання боргу після закінчення строку позовної давності (СПД) |
Якщо фізособі протягом року була списана сума заборгованості у зв’язку із закінченням СПД (у загальному випадку — 3 роки) і ця сума перевищує пільгову межу — 50 % ПМТЛ на 1 січня звітного року (у 2021 році — 1135,00 грн), вона зобов’язана подати декларацію за підсумками року і сплатити ПДФО та ВЗ із суми перевищення пільгової суми (п.п. 164.2.7 ПКУ). Зверніть увагу, що тут враховується як основна сума боргу, так і сума нарахованих відсотків (категорія 103.02 ЗІР).
|
7. Прощення боргу до закінчення СПД |
Сума прощеного (анульованого) боргу, якщо вона не перевищує пільгову межу — 25 % МЗП на 1 січня звітного року (у 2021 році — 1500,00 грн), не включається до оподатковуваного доходу на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 та п.п. 165.1.55 ПКУ. Якщо є перевищення, фізособа зобов’язана задекларувати такий дохід та сплатити із суми перевищення ПДФО та ВЗ 4. Але! Щоб такий обов’язок виник у фізичної особи — боржника, кредитор має повідомити її про прощення (анулювання) боргу одним із таких способів: направленням рекомендованого листа з повідомленням про вручення; шляхом укладення відповідного договору; надання повідомлення боржнику під підпис особисто. На цей момент продовжує діяти п. 8 підрозд. 1 розд. XX ПКУ про невключення до оподатковуваного доходу суми кредиту, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення СПД у розмірі різниці, розрахованої кредитором при зміні валюти зобов’язання за фінансовим кредитом з іноземної валюти в гривню. Різницю визначають між сумою боргу за курсом НБУ на дату зміни валюти та сумою боргу за курсом НБУ на 01.01.2014 р. Не включаються до оподатковуваного доходу й суми процентів, комісій та/або штрафних санкцій, прощених за такими кредитами. Ці норми застосовуються щодо фінансових кредитів, не погашених до 01.01.2014 р.
|
|
Відповідно до абз. 2 і 3 п.п. 165.1.55 та п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу:
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.59 ПКУ не підлягають оподаткуванню суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, згідно з яким кредитором був наданий позичальнику-фізособі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена згідно з порядком та на умовах, встановлених розд. IV Закону № 1734 або п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КзПБ. Якщо під звільнення від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу не потрапляє, то вона включається до оподатковуваного доходу платника (ряд. 10.10 і 10.10.1). При цьому фізособа має право розстрочити сплату суми зобов’язань з ПДФО, нарахованих на основну суму боргу за прощеним іпотечним кредитом, на 3 роки починаючи з року, у якому задекларована така сума (абз. 2 і 3 п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Для цього вона подає до контролюючого органу заяву в довільній формі з підтвердженням суми прощеного боргу і коротким описом обставин, які призвели до виникнення необхідності розстрочки |
8. Отримання НБД |
Неоподатковуваний розмір НБД у 2021 році становить 3180,00 грн сукупно з розрахунку на рік (п.п. 170.7.3 ПКУ). На наш погляд, якщо фізособа отримувала НБД тільки від одного податкового агента в сумі понад 3180,00 грн, подавати декларацію немає необхідності (обов’язок з утримання та сплати податку понад 3180,00 грн лежить на податковому агенті). Хоча заради справедливості відзначимо, що з формулювання п.п. 170.7.3 ПКУ випливає, що фізособа звільняється від подання декларації, тільки якщо отримана нею протягом року сума НБД не перевищила зазначеної межі. Якщо фізособа протягом року отримувала НБД від більш ніж одного благодійника і загальна сума перевищила 3180,00 грн з розрахунку на рік, подати декларацію необхідно |
9. Отримання цільової благодійної допомоги (ЦБД) |
Тут ціла низка податкових звільнень, і в загальному випадку отримання ЦБД виведено з-під оподаткування. Але є випадки, коли потрібно задекларувати й такі доходи:
Не плутайте з допомогою на лікування і медобслуговування, яку фізособа отримує від благодійної організації або роботодавця за наявності документів, що підтверджують лікування. Тут діє пільга (також без обмеження щодо суми) на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ. Стежити за 24-місячним строком тут фізособі не потрібно, всі функції податкового агента покладено на благодійну організацію/роботодавця, тому подавати декларацію не потрібно. Також окрема пільга з ЦБД на лікування (а також на засоби індивідуального захисту, реабілітацію, продукти харчування тощо) передбачена п.п. «а» п.п. 170.7.8 ПКУ для її надання учасникам АТО, а також волонтерам, які внесені до Реєстру волонтерів АТО.
|
10. Продаж власно вирощеної сільгосппродукції, крім продукції тваринництва З 2022 року правила оподаткування цих операцій змінюються (докладніше див. «Зміни в частині оподаткування ПДФО та ВЗ» // «ПБ», № 1/2022, с. 17). За підсумками 2021 року фізособи звітують за «старими» (чинними до 01.01.2022 р.) правилами.
|
У загальному випадку дохід від продажу вирощеної власними силами сільгосппродукції в разі відповідності вимогам до земельних ділянок не включається до оподатковуваного доходу без обмеження щодо суми (п.п. 165.1.24 ПКУ, в редакції до 01.01.2022 р.). Якщо розмір земельних ділянок (для особистого селянського господарства та/або земельні частини (паї), виділені в натурі (на місцевості)), перевищує 2 га, дохід від продажу с/г продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Наявність земельних ділянок підтверджується копією відповідної довідки, виданої місцевою радою або радою об’єднаних тергромад.
|
11. Продаж власновирощеної продукції тваринництва |
Такі доходи необхідно декларувати за підсумками року, якщо їх сума за рік перевищить розмір 50 МЗП (у 2021 році — 300 тис. грн). При цьому фізособі потрібно отримати в місцевій раді або раді об’єднаних тергромад довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва (п.п. 165.1.24 ПКУ). При цьому:
|
12. Іноземні доходи |
Які доходи є доходами з джерелом походження за межами України (іноземні доходи), наведено в п.п. 14.1.55 ПКУ 7. Дохід, отриманий з джерел за межами України, — будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 ПКУ).
При отриманні іноземних доходів фізособа зобов’язана подати декларацію. Такі доходи відображають за офіційним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Іноземні доходи згідно з п.п. 170.11.1 ПКУ обкладають ПДФО за ставкою 18 %, для дивідендів від нерезидента — 9 %, із доходів від продажу інвестактивів — за правилами п. 170.2 ПКУ (див. «Операції з інвестактивами: декларуємо правильно» на с. 22). Крім того, такі доходи оподатковують ВЗ за ставкою 1,5 %.
За наявності документів, що підтверджують сплату податку за кордоном, платник може на їх суму зменшити податкові зобов’язання з ПДФО (ряд. 16 декларації). Це правило діє за наявності міжнародного договору з відповідною країною, ратифікованого Україною, та в межах сум зобов’язань, обчислених за правилами ПКУ (тобто в межах суми, відображеної в ряд. 13 декларації). Не зараховуються до зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків (п.п. 170.11.3 ПКУ): а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав |
13. Відновлення права на ПСП |
Якщо фізособа порушила правила користування ПСП (користувалася ПСП за декількома місцями роботи або, наприклад, при одночасному отриманні стипендії з бюджету), то вона втрачає право на її отримання з місяця, у якому було допущено таке порушення. Якщо роботодавці за всіма місцями роботи не утримали з фізособи недоплату і 100 % штраф, то для відновлення права на ПСП вона подає декларацію і сплачує такі суми самостійно (п.п. 169.2.4 ПКУ). Право на ПСП відновлюється з місяця, у якому повністю погашена сума недоплати та 100 % штрафу |
14. Хабар, вкрадене або знайдене майно |
Згідно з п.п. 164.2.12 ПКУ доходи у вигляді коштів або майна (нематеріальних активів), отриманих як хабар, викрадених чи знайдених як скарб, який не був зданий державі згідно із законом, у сумах, визначених обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання, включається до оподатковуваного доходу фізособи. Для цього вона за підсумками року подає декларацію |
15. Отримання статусу резидента України |
Згідно з п.п. 170.10.4 ПКУ за результатами звітного податкового року, у якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну декларацію, у якій зазначає доходи із джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи |
16. Якщо після звільнення залишилася нестягнутою сума ПДФО та/або ВЗ |
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податків за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податків за наслідками звітного податкового року і сплачується самим платником (абз. 2 п.п. 169.4.4 ПКУ) |
17. У разі виявленні помилки з заниження зобов’язань з ПДФО та/або ВЗ |
Декларацію необхідно подати в разі виявлення помилки у відображенні оподатковуваного доходу (прибутку), не включеного до розрахунку загального оподатковуваного доходу минулих податкових періодів та самостійно виявленого у звітному періоді (п.п. 164.2.6 ПКУ) |
18. Нерезидент у разі отримання доходів із джерелом походження з України |
Перелік доходів, які віднесені до доходів із джерелом походження з України, наведено в п.п. 14.1.54 ПКУ. Обов’язок з подання декларації виникає тільки в тому випадку, якщо доходи отримані не від податкових агентів та/або якщо з них не був утриманий податок у джерела виплати |
У добровільному порядку платник має право подавати декларацію з метою повернути зайво сплачені суми ПДФО та/або ВЗ з бюджету.
Таблиця 2. Випадки добровільного подання декларації
Випадки подання |
1. За наявності права на податкову знижку (див. «Правила декларування податкової знижки» цього номера). При цьому складають додаток Ф3 до декларації |
2. Якщо нотаріальна дія щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості не була вчинена, а ПДФО та/або ВЗ були сплачені у зв’язку з такою угодою (п. 172.6 ПКУ). Таку суму відображають у ряд. 15 декларації |
3. У разі виявлення помилки минулих звітних періодів, яка призвела до зайвої сплати ПДФО та/або ВЗ. Коригування зобов’язань минулих періодів відображають у розд. VI декларації |
Вероніка Чернишова, консультантка