Версія для друку

Бухгалтерам бюджетних установ не позаздриш: їм щоденно доводиться виконувати непомірні посадові обов’язки, а тут ще законодавці «радують» змінами із завидною періодичністю. А останні два роки бухгалтери і зовсім працюють в авральному режимі, адже з 2017 року змінилася не тільки уся бухобілкова нормативка, а ще і форми бюджетної та фінансової звітності.

З початком поточного року начебто пристрасті вже стали згасати, як раптом в звітній кампанії за 1 квартал 2018 року з'явилася родзинка — підключення установ до автоматизованої системи подання електронної звітності клієнтами Державної казначейської служби України (далі — АС «Є-Звітність»). Мало того, що освоєння цієї системи в тестовому режимі далося важко бухгалтерам, так ще і нормативка не була до пуття підготовлена до її впровадження. Адже формально про необхідність застосування АС «Є-Звітність» було зазначено тільки в листах Казначейства. А вони, як відомо, не можуть встановлювати норми права.

Але, як ми підкреслювали, запровадження звітування безпосередньо через АС «Є-Звітність» представлялося неминучим і було тільки питанням часу. І ось це сталося. Наказом, що коментується, Мінфін вніс зміни до Порядку № 441, якими остаточно узаконив застосування АС «Є-Звітність».

АС «Є-Звітність» Новим п. 14 розд. І Порядку № 44 передбачено складати і подавати звітність із застосуванням АС «Є-Звітність».

ЦИТАТА. «14. У процесі подання звітності органам Казначейства може здійснюватися обмін документами в електронному вигляді, в тому числі електронними документами. <...>

Форми звітності складаються та подаються із застосуванням автоматизованої системи подання електронної звітності клієнтами Державної казначейської служби України (далі — АС “Є-Звітність”)».

(абз. 1–2 п. 14 розд. І Порядку № 44)

Тут варто наголосити, що Порядок № 44 регламентує виключно складання і подання бюджетної звітності. Тоді як фінансову звітність формують відповідно до Порядку № 3072, який відповідних змін не зазнав. В п. 13 Порядку № 307 сказано тільки, що фінансова звітність подається органам Казначейства також на електронних носіях згідно з вимогами автоматизованої системи Казначейства.

Отже, як тільки наказ, що коментується, набере чинності (на момент підготовки номеру цього не сталося), бюджетну звітність необхідно буде подавати через АС «Є-Звітність». Але з цього правила є виключення, зазначені в нових абз. 7–8 п. 14 розд. І Порядку № 44.

Так, у разі неможливості подання звітності до АС «Є-Звітність» через мережу Інтернет з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, подати звітність можна буде в місцевому органі Казначейства (для цього там буде відведене спеціальне робоче місце). Що саме мається на увазі під «технічними причинами», не уточнюється. Скоріш за все, сюди підпадає і відсутність підключення до Інтернету.

І тільки якщо відзвітувати не вдалося ані з установи, ані з окремо налаштованого робочого місця в Казначействі, абз. 8 п. 14 розд. І Порядку № 44 дозволяє подати звітність на паперових носіях. Але тільки в такому випадку!

Як користуватися Відповідно до нового абз. 3 п. 14 розд. І Порядку № 44 інформацію щодо порядку роботи в АС «Є-Звітність» Казначейство розміщує на своєму офіційному сайті. Зазначимо, що на сайті (www.treasury.gov.ua) в розділі «Електронні сервіси» вже розміщено відповідні інструкції. Також з питаннями щодо роботи у цій системі можна звертатися до місцевих казначеїв.

В цілому, виходячи з нових абз. 1, 4–6 п. 14, п. 17 розд. І Порядку № 44 можна визначити такий порядок дій:

1) вводять дані бухобліку в бланки звітів в АС «Є-Звітність»;

2) накладають електронний цифровий підпис (ЕПЦ) головного бухгалтера, керівника і ЕПЦ, що відповідає печатці установи, на кожну форму бюджетної звітності і форму щодо розкриття елементів бюджетної звітності;

3) відправляють сформовані звіти разом із супроводжувальним листом в орган Казначейства. В ньому зазначають перелік форм звітності, що подаються, а також перелік форм, які не подаються у зв’язку з відсутністю показників;

ДО ВІДОМА. АС «Є-Звітність» не розбиває один звіт на окремі аркуші, як це буває, коли звіти доводиться друкувати. Тому Казначейство візуватиме шляхом накладання ЕПЦ на документі один раз (новий абз. 3–5 п. 15 розд. І Порядку № 44). З цієї ж причини в супроводжувальному листі недоцільно визначати кількість аркушів (про це говорить новий абз. 3 п. 17 розд. І Порядку № 44).

4) підтвердженням успішної передачі звітності є повідомлення про статус переданого документа в АС «Є-Звітність» (абз. 5 п. 14 розд. І Порядку № 44). Повідомлення про неприйняття звітності означає, що система не прийняла ваші документи3.

Звісно, виникає запитання: чи потрібно заносити дані до АС «Є-Звітність», якщо вже подали бюджетну звітність на паперових носіях? Казначеї рекомендують це зробити (див. лист ДКСУ від 03.04.2018 р. № 14-08/309-54454). При цьому радять вносити до системи не тільки бюджетну, а й фінансову звітність. Мотивують тим, що ці дані потім знадобляться при подальшому формуванні звітності за наступні звітні періоди. В цілому ми погоджуємось з такою думкою.

Крім блоку, присвяченого електронній звітності, є й інші зміни.

Оновлені форми Наказ, що коментується, вносить певні новації і у форми бюджетної звітності.

По-перше, скасовано Довідку про причини виникнення простроченої дебіторської заборгованості загального фонду та вжиті заходи щодо її стягнення (колишній додаток 20 до Порядку № 44). Тепер відповідну інформацію слід зазначати у Пояснювальній записці5 (див. оновлений п. 2 розд. ІV Порядку № 44).

По-друге, викладено в новій редакції Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м, додаток 7 до Порядку № 44) і Довідку про направлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, які підпорядковані іншим головним розпорядникам бюджетних коштів (наразі це додаток 20 до Порядку № 44). Правки незначні: у звіті прибрали рядок «Разом» (580), а у довідці додали рядок «Усього».

По-третє, змінено назви деяких форм:

• була Довідка про розподіл видатків на централізовані заходи і програми з охорони здоров'я на 20__ рік між адміністративно-територіальними одиницями  стала Довідка про розподіл видатків Державного бюджету України на 20__ рік на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями (колишній додаток 27, тепер це додаток 26);
• була Довідка про розподіл видатків Державного бюджету України на 20__ рік між місцевими та апеляційними судами усіх видів та спеціалізації, вищими спеціалізованими судами та іншими органами судової влади у системі Державної судової адміністрації України  стала Довідка про розподіл видатків Державного бюджету України на 20__ рік на забезпечення здійснення правосуддя між місцевими та апеляційними судами усіх видів та спеціалізації, вищими спеціалізованими судами та іншими органами судової влади у системі Державної судової адміністрації України (колишній додаток 29, тепер це додаток 28).

Оновлені форми і назви слід застосовувати лише після того, як коментований наказ набере чинності6.