Версія для друку

Оргмоменти Впровадження системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство»1 вже триває не один рік, і за цей час вона вже встигла себе зарекомендувати, тому чимало установ (але не всі) добровільно до неї підключились. Щодо обов’язкового використання такого «блага цивілізації» не йшлося. Що ж змінилося?

Ним визначено, що для розпорядників коштів державного бюджету пріоритетним є використання системи «Клієнт казначейства — Казначейство» та вони повинні здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до даної системи з 01.01.2018 р.

А от розпорядникам коштів місцевого бюджету рекомендовано визначити пріоритетним використання системи «Клієнт казначейства — Казначейство» та здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до зазначеної системи:

• з 01.04.2018 р. — розпорядники коштів обласних, районних бюджетів, міст (у тому числі районів у містах), бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
• з 01.07.2018 р. — розпорядники коштів бюджетів територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ.

Тобто розпорядники коштів місцевого бюджету, звісно, повинні прагнути підключитися до системи «Клієнт казначейства — Казначейство» та вкластися до запропонованих дат. Але, враховуючи рекомендаційний характер, можна трохи від них відхилитися, якщо реальне життя буде вносити свої корективи.

Нагадаємо, що для підключення до системи «Клієнт Казначейства — Казначейство» розроблено такий порядок дій:

1) надати в місцевий орган Казначейства анкету клієнта для підключення до системи дистанційного обслуговування з відомостями про установу;

2) укласти договір про дистанційне розрахунково-касове обслуговування;

3) отримати програмне забезпечення і ключі для відповідальних осіб установи в АЦСК ДКСУ2 (щоб отримати ключі, подають пакет документів, визначений регламентом роботи АЦСК ДКСУ, і придбавають захищений носій ключової інформації);

5) подати заявку на доступ до системи дистанційного обслуговування.

Інформацію, яку слід висвітлити в анкеті, типовий договір та форму заявки на надання доступу розміщено на сайті ДКСУ (http://www.treasury.gov.ua) у рубриці «Електронні сервіси». Також там ви можете ознайомитись з керівництвом користувача, яке роз’яснює основи роботи в цьому програмному забезпеченні.

Використання системи «Клієнт Казначейства — Казначейство» є безкоштовним, на чому неодноразово наголошували казначеї. Але статтею витрат при підключені є придбання захищених носіїв ключової інформації (токени, смарт-картки, електронні ключі тощо), на яких розмістять електронний цифровий підпис (ЕЦП). Перелік носіїв, які можуть бути використані для роботи в системи «Клієнт Казначейства — Казначейство», також нещодавно розмістили на сайті ДКСУ у рубриці «Електронні сервіси»3. Ми навели його у додатку до консультації, див. с. 31. При цьому придбавати потрібно рівно стільки носіїв, скільки в установі відповідальних осіб, наділених правом підпису платіжних документів, а також ще один — для печатки установи. Крім того, для переведення паперових документів у електронний цифровий формат потрібен сканер. Якщо немає такого пристрою, його необхідно придбати.

ВАЖЛИВО! Для потреб системи «Клієнт Казначейства — Казначейство» підходять тільки ЕЦП, видані АЦСК ДКСУ. Тобто якщо ви маєте ЕЦП, видані іншим центром сертифікації ключів (наприклад, АЦСК ІДД ДФСУ, АЦСК «Україна»), використовувати їх у цьому програмному забезпеченні не вийде. Але поряд з цим поки що не реалізована можливість використовувати ключі АЦСК ДКСУ і у роботі з Е-Data та «M.E.Doc».

Принагідно повідомимо, що для покращення роботи єдиної платформи системи обслуговування бюджетів «Е-Казна» ДКСУ планує оновити і покращити обладнання і програмне забезпечення, задіяні у системі. Для цього уряд навіть передбачив можливість проводити попередню оплату відповідного обладнання, програмного забезпечення, послуг з їх встановлення, налаштування, адаптації (постанова КМУ від 01.12.2017 р. № 908). Тож сподіваємось, що рівень захисту і швидкість роботи системи стануть ще кращими.

Бухоблік З огляду на те, що система «Клієнт Казначейства — Казначейство» є безкоштовним програмним забезпеченням, його вартість неможливо достовірно оцінити. Так само неможливо достовірно оцінити і вартість ЕЦП, створеного АЦСК ДКСУ. Отже, ці об’єкти не відповідають критеріям активу, визначеним нацстандартами (положеннями) бухобліку, а тому не підлягають зарахуванню на баланс.

А от щодо носіїв ключової інформації ситуація інша — іх ціни визначені постачальниками, і потенціал корисності вони мають. Тож є підстави зараховувати ці об’єкти на баланс. Вартість будь-якого із захищених носіїв ключової інформації, перелічених на с. 31, наразі становитьменше 6000 грн. Строк корисного використання виробник не зазначає, проте імовірно, що він не обмежений одним роком. Тож можна віднести такі активи до малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 1113). Поряд з цим, якщо установа матиме підстави визначити строк експлуатації меншим ніж один рік, то такі активи зарахують у склад малоцінних швидкозношуваних предметів (субрахунок 1812). Нагадаємо, що строк корисного використання встановлює установа самостійно з огляду на технічні характеристики об’єкта і очікувану інтенсивність експлуатації (порядок відображення на рахунках бухобліку активів див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 42/2017, с. 15.).

КЕКВ Придбання як малоцінних необоротних матеріальних активів, так і малоцінних швидкозношуваних предметів слід здійснювати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» з огляду на п.п. 2.2, п.п. 6 п.п. 2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом МФУ від 12.03.2012 р. № 333.

Ми окреслили основні аспекти, необхідні для початку роботи з системою «Клієнт Казначейства — Казначейство». Якщо у вас виникнуть питання безпосередньо в ході роботи у такий системі, надсилайте їх до редакції, будемо розбиратися разом. Залишайтесь з нами — ми тримаємо руку на пульсі!