Версія для друку
Єдиний веб-портал використання публічних коштів — «E-data» — створено на виконання вимог Закону про публічні кошти1. Нещодавно він відзначив другу річницю своєї діяльності. Протягом цього часу його розробники невпинно проводили технічні роботи, щоб зробити портал найбільш зручним для користувачів, які зобов’язані оприлюднювати на ньому відповідну інформацію. Нагадаємо, що перелік такої інформації визначено ч. 1 ст. 3 Закону про публічні кошти.
Що оприлюднюють Для розміщення інформації створено два розділи: «Звіти» і «Договори». Саме в них розпорядники бюджетних коштів усіх рівнів (як ті, що фінансуються з держбюджету, так і ті, що з місцевого) зобов’язані оприлюднювати таку інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону про публічні кошти):
- обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідній період — всього та в розрізі бюджетних програм. На веб-порталі таку інформацію оприлюднюють шляхом розміщення звітів про виконання загального та спеціального фонду кошторису, в яких вказано затверджені асигнування на відповідний період. Розміщують їх у розділі «Звіти»;
- обсяги проведених видатків бюджету та наданих кредитів з бюджету за звітній період — всього та в розрізі бюджетних програм. Таку інформацію оприлюднюють шляхом розміщення звітів про виконання загального та спеціального фонду кошторису у розділі «Звіти»;
- інформацію про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юрособи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору)—у розділі «Договори»;
- інформацію про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід’ємною частиною (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, що виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт) за наявності) — у розділі «Договори»;
- кількість службових відряджень, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження. Інформацію оприлюднюють у розділі «Звіти»2.
Нова форма звіту Здавалося б, усе зрозуміло. Однак на початку 2017 року в розділі «Звіти» з’явилася нова форма Звіту про обсяг платежів за договорами у розрізі товарів, робіт і послуг (далі — Звіт). І ця форма суттєво відрізняється від звичних бюджетникам форм звітів про надходження і використання коштів (за формами додатків 1–5 до Порядку № 443).
Із появою Звіту до нас надійшло безліч запитань від читачів, зокрема, чи повинні бюджетні установи заповнювати його та оприлюднювати на порталі? Відповідь на це запитання — ні. Адже форму Звіту розроблено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону про публічні кошти, тобто складати його повинні державні та комунальні підприємства. Це підтвердили і розробники веб-порталу в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 13/2017, с. 27. Додатково ми звернулися до Мінфіну, щоб отримати офіційну відповідь. Вона — в листі, що коментується.
ВАЖЛИВО! Мінфін підтвердив, що бюджетні установи, які фінансуються з державного або місцевого бюджету, Звіт не подають (навіть якщо вони надають платні послуги, тобто отримують та використовують кошти від їхньої господарської діяльності).
Звіт потрібно подавати державним і комунальним підприємствам у разі використання коштів, отриманих ними від їхньої господарської діяльності. Які саме це підприємства, визначено в п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні кошти. В листі, що коментується, Мінфін навів їх перелік.
Організація контролю Але крапку в коментарі ставити ще зарано. Далі ми б хотіли звернутися до органів місцевого самоврядування, міністерств та відомств, які є засновниками державних та комунальних підприємств.
Доцільно видати розпорядчий документ для своїх підприємств, що належать до сфери управління, про оприлюднення інформації на веб-порталі «E-data».
Державним та комунальним підприємствам достатньо оприлюднювати інформацію один раз на рік (шляхом оприлюднення Звіту на веб-порталі «E-data» щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком, як це передбачено п. 2. ч. 1 ст. 3 Закону про публічні кошти).
За неоприлюднення інформації, передбаченої Законом про публічні кошти, посадових осіб підприємств — розпорядників інформації може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладання штрафу від 425 до 850 грн (за повторне протягом року порушення — від 1020 до 1360 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин). Така відповідальність визначена ст. 2123 КпАП4.
Складати протоколи про правопорушення у цій сфері мають право уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (п. 81 ст. 255 КпАП).
Як наголосила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська під час конференції, присвяченої Дню права, її служба з усією серйозністю взялась за контроль порушень права на доступ до інформації, зважаючи на величезну кількість звернень з цього питання. Так, станом на вересень 2017 року надійшло 18 тис. звернень. Для початку Уповноважений ВР та його представники надсилають листи-пропозиції щодо усунення порушень права на доступ до інформації. У разі невиконання їх вимог порушники можуть бути притягнуті до адмінвідповідальності.
