Версія для друку

Людмила Балла, PhD in Economics, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Особливості оплати ЕЛН при встановленні інвалідності

День встановлення інвалідності У разі визнання хворого особою з інвалідністю датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів (абз. 1 п. 8 Положення № 13171). Але в ЕЛН не зазначається, коли саме працівнику встановлено інвалідність. Тобто роботодавець не володіє цією інформацією, аж поки працівник не принесе Повідомлення установі про результати огляду МСЕК.

У разі встановлення працівникові інвалідності оплачується період тимчасової непрацездатності, визначений у листку непрацездатності, до дня встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності). Водночас день встановлення групи інвалідності оплаті не підлягає. Це випливає з положень абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування2. Отже, однозначно: день встановлення інвалідності (у випадку читача — 01.05.2024) оплаті не підлягає. Проте в стандартних ситуаціях ЕЛН закривають днем огляду МСЕК. Тобто всі дні такого лікарняного оплачують, а останній день — ні. При цьому дата огляду передує дню встановлення інвалідності. А оскільки про день огляду в Законі про соцстрахування нічого не сказано, то він оплачується за загальними правилами. Однак у ситуації читача все навпаки: спочатку встановлення інвалідності, а потім огляд. Тож день огляду МСЕК потребує окремої уваги.

Огляд МСЕК Відповідно до п. 1.14 розд. І Інструкції № 5613 комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, яка звернулася для встановлення інвалідності, протягом 7 днів із дня надходження документів на МСЕК. А як уже зазначалося вище, ЕЛН закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. Звісно, огляд МСЕК пізніше, ніж дата встановлення інвалідності, не вписується в логіку, але відповідно до документів, які регулюють встановлення інвалідності, це можливо.

Зокрема, у ситуації читача виходить, що документи до МСЕК були надані 01.05.2024. І в разі позитивного рішення встановлення інвалідності датується днем надходження документів до МСЕК — 01.05.2024. А власне огляд відбувся пізніше на підставі п. 1.14 розд. І Інструкції № 561 — 02.05.2024. І цього дня було ухвалено рішення про встановлення інвалідності. І в цей день була поставлена дата встановлення інвалідності «заднім» числом (числом надходження документів) — 01.05.2024.

Спираючись на цю хронологію, в подібній ситуації ПФУ в листі від 20.02.2024 № 2800-030401-8/10415 робить висновок, що всі дні тимчасової непрацездатності, які йдуть після дня встановлення інвалідності, не підлягають оплаті. У випадку читача день огляду МСЕК (02.05.2024), який іде після встановлення інвалідності, не підлягає оплаті.

ДО ВІДОМА. Ще один аргумент: відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 10584 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Як ми вже зазначали вище, в разі позитивного рішення МСЕК інвалідність установлюється з дня надходження документів до МСЕК. Тобто саме з дня надходження документів до МСЕК (у випадку читача — з 01.05.2024) буде виплачуватися пенсія по інвалідності. Отже, фактично і за день огляду працівниця, якій встановлено інвалідність, отримає пенсію. Тож оплачувати ці дні як дні тимчасової непрацездатності не потрібно.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зверніть увагу: ці висновки застосовні тільки в разі, якщо день огляду припав на період після дня встановлення інвалідності. Якщо ж день огляду передує дню встановлення інвалідності, то такий день потрапляє до днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування.

Табель По-перше, в Табелі передбачено два коди для позначення оплачуваних днів тимчасової непрацездатності: буквений «ТН» або цифровий «26» (Оплачувана тимчасова непрацездатність). Однак у випадку читача дата огляду МСЕК та дата встановлення інвалідності хоча й належать до тимчасової непрацездатності, проте не оплачуються. Тож використовувати код «ТН» немає підстав.

По-друге, для позначення неоплачуваної тимчасової непрацездатності у випадках, передбачених законодавством, у Табелі є код «НН» або цифровий «27». Використання цього коду передбачено для тимчасової непрацездатності, яка підтверджена довідкою з лікувального закладу. Працівниця за день встановлення інвалідності та день огляду МСЕК має ЕЛН, тож цілком правомірно табелювати ці дні буквеним кодом «НН» або цифровим «27».

Чи можна взяти щорічну відпустку?

Вище ми розібралися, що день огляду МСЕК та день встановлення інвалідності належать до днів тимчасової непрацездатності.

Тобто в цей день працівниця не може паралельно перебувати у відпустці будь-якого виду. Якщо з якоїсь причини, не знаючи про встановлення інвалідності, ви надали працівниці щорічну відпустку, то, виявивши ЕЛН, ви повинні застосувати ч. 2 ст. 80 КЗпП5 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки6, якими передбачено можливість перенесення або продовження щорічної відпустки на дні, які збіглися з тимчасовою непрацездатністю.

Вплив на розрахунки в майбутньому

Оплата лікарняного Працівниця може захворіти знову, і під час розрахунку середньоденної зарплати для оплати чергового періоду тимчасової непрацездатності постане питання щодо потреби виключення з розрахункового періоду дня огляду МСЕК та дня встановлення інвалідності, які були неоплачені.

Річ у тім, що відповідно до п. 3 Порядку № 12667 для розрахунку середньоденної зарплати для оплати лікарняних до розрахунку беруть виплати та ділять на календарні дні в межах розрахункового періоду.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! З розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266), а саме це:

• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження зарплати;
• призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України;
• період, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним роботодавцем не зберігався середній заробіток за такий період.

Виходить, що день огляду МСЕК та день встановлення інвалідності нібито належать до тимчасової непрацездатності й логічно було б такий період виключити з розрахункового періоду. З цим погоджується і ПФУ в листі від 20.02.2024 № 2800-030401-8/10415 та, опираючись на п. 3 Порядку № 1266, робить висновок, що день встановлення інвалідності та день огляду МСЕК не включатимуться при обчисленні в майбутньому середньої зарплати для розрахунку страхових виплат, оскільки ці дні віднесено до тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідним ЕЛН.

Середній заробіток для відпускних (компенсації за відпустки) Хоча день огляду МСЕК та день встановлення інвалідності належать до тимчасової непрацездатності, коли йдеться про оплату хвороби в майбутньому, застосувати цю логіку під час розрахунку середнього заробітку за Порядком № 1008 ми не можемо. Річ у тім, що в такий період за працівником не були збережені жодні виплати. Своєю чергою, відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду під час розрахунку середнього заробітку. Процедуру проведення медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності хворого передбачено законодавством (зокрема, Положенням № 1317). Тож можна вважати, що працівник згідно із законодавством не працював у період огляду МСЕК та встановлення інвалідності. І, як наслідок, потрібно виключити ці дні з розрахункового періоду під час розрахунку середнього заробітку для відпускних (компенсації відпустки).