Журнали

Бухгалтерія: бюджет 26 червня, 2017
24
Р

Реформа бухобліку: запитує вся Україна — відповідає Мінфін

Вже півроку діють нові нормативно-правові акти з бухобліку в державному секторі. І весь цей час з різних куточків країни до редакції газети «Бухгалтерія: бюджет» надходять запитання щодо застосування змінених правил. Частину типових запитань ми вже висвітлили на сторінках нашого видання, але серед них є такі, що чіткої відповіді у нормативці не містять. З такими запитаннями «із зірочкою» ми і звернулися до директора Департаменту прогнозування доходів бюджету і методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Романюка Юрія Петровича. Його відповіді на ваші запитання читайте у цій статті.

-A
A+

Облік активів сільгосппризначення

Юрію Петровичу, НП(С)БО 136 «Біологічні активи» наразі не затверджено. Як обліковувати біологічні активи сільгосппризначення до моменту введення такого нацстандарту?

Ю.П.: Методологічні засади формування у бухобліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про біологічні активи, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію визначає НП(С)БО 136 «Біологічні активи». Саме в цьому стандарті наведені визначення термінів «біологічний актив», «біологічне перетворення», «сільськогосподарська діяльність», «сільськогосподарська продукція» тощо. НП(С)БО 136 «Біологічні активи»запроваджує щодо біологічних активів сільгосппризначення і сільгосппродукції модель оцінки за справедливою вартістю. До набуття чинності нацстандарту таку оцінку використовувати не можна. Такі активи слід продовжувати обліковувати за історичною моделлю собівартості: первісна вартість «мінус» знос. Листом МФУ від 28.03.2017 р. № 35220-06-5/8303 були надані роз’яснення: у зв’язку з тим, що НП(С)БО 136 «Біологічні активи» не набрало чинності, рядки 1040, 1041, 1042, 1090 Балансу (ф. № 1-дс) не заповнюються. Отже,обліковувати активи сільгосппризначення до набрання чинності НП(С)БО 136 «Біологічні активи» доцільно за НС 121 «Основні засоби» та НС 123 «Запаси».

Списання ІНМА: чи обов’язковий техвисновок?

Чи обов’язково для списання калькуляторів отримувати висновок ремонтної організації про те, що вони не підлягають ремонту?

Ю.П.: Порядок обліку калькуляторів залежить передусім від строку корисного використання, встановленого для цього об’єкта обліку.

Якщо передбачається інтенсивне користування, що призведе до втрати споживацьких якостей протягом року, то калькулятори слід обліковувати на субрахунку 1812 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Списання їх з рахунків обліку відбувається одразу при передачі в експлуатацію. Варто зауважити, що за малоцінними швидкозношуваними предметами (далі — МШП), виданими у користування, слід вести оперативний кількісний облік (п. 9 розд. ІV НС 123 «Запаси»). Однак за МШП, вартість яких несуттєва, вести оперативний кількісний облік недоцільно. При цьому рівень суттєвості установа обирає самостійно і закріплює його у розпорядчому документі про облікову політику. Відповідно потім, коли об’єкт вийде з ладу, в обліку він вже не рахуватиметься і висновок не буде потрібен.

Якщо очікується, що строк корисного використання буде більше одного року, то, скоріш за все, калькулятори будуть належати до категорії інших необоротних матеріальних активів (далі — ІНМА). Тож для їх обліку слід використовувати субрахунок 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Для документального оформлення вибуття ІНМА керуються Порядком № 1314 (якщо установа знаходиться у державній власності) або місцевим порядком списання (якщо у комунальній). Відповідно до п. 14 Порядку № 1314 комісія зі списання майна до протоколу засідання зокрема має додати Акт технічного стану майна, що пропонується до списання. У якості підтвердження до нього можуть бути додані висновки сервісних організацій, але за Порядком № 1314 такі документи не є обов’язковими. Крім того, комісія складає Акт на списання основних засобів (часткової ліквідації), форма якого затверджена наказом МФУ від 13.09.2016 р. № 818. В Акті вказується технічний стан та причина списання, встановлені комісією в результаті огляду необоротного активу.

Капремонт: цільове фінансування чи ні?

Капітальний ремонт оплачують за КЕКВ 3130, водночас листом МФУ від 30.12.2016 р. № 31-11420-06-5/37851 цей КЕКВ співставлено з субрахунком 5411 «Цільове фінансування». Чи означає це, що асигнування, виділені на капремонт, також необхідно зараховувати насубрахунок 5411?

Ю.П.: Рахунок 54 «Цільове фінансування» призначено для обліку та узагальнення інформації не тільки про рух коштів, які спрямовуються на придбання необоротних активів, а й на модернізацію, реконструкцію та реставрацію, але про ремонт у Порядку застосування Плану рахунків щодо цього рахунку не згадується. Співставлення у згаданому листі було проведено, керуючись тим, що за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» оплачують, зокрема, і видатки на модернізацію необоротних активів (п.п. 7 п.п. 3.1.3.1 та п.п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333).

Тож асигнування на придбання або поліпшення необоротних активів відображають проводкою Дт 2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки» — Кт 5411; оплату в цьому разі проводять за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (у разі придбання активу), КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» (у разі реконструкції, реставрації, дообладнання, модернізації активу), КЕКВ 3130 (у разі модернізації активу). Потім на суму цих витрат збільшують первісну вартість проводкою Дт 5411 — Кт 5111 «Внесений капітал»1.

Детальніше про оновлений облік необоротних активів див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 10/2017, с. 14 — Прим. ред.

Тоді як кошти, отримані з бюджету на капремонт, відображають в обліку, як і решту бюджетних асигнувань, проводкою Дт 2311, 2313 — Кт 7011 «Доходи за бюджетними асигнуваннями». При цьому роботи та будматеріали для капремонту оплачують за КЕКВ 3130 і відображають їх в обліку проводкою Дт 8013 (8113) «Матеріальні витрати» — Кт 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415 «Розрахунки з іншими кредиторами», 2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги».

Облік «несуворих» бланків: лікарняні листи

Як обліковувати бланки лікарняних листів та інші бланки документів, які були суворими раніше, але наразі вже втратили такий статус?

Ю.П.: Слід розрізняти «суворий» статус документа і специфічний порядок списання. Бухоблік в даному випадку залежить від того, чи існують підстави вважати бланки «суворими».

Якщо у нормативно-правовому акті, що встановлює порядок обігу документа, закріплено за документом статус «бланк суворої звітності», то відповідно до Порядку застосування Плану рахунків обліковувати його потрібно на балансовому субрахунку 1816 «Інші нефінансові активи» і одночасно на позабалансовому субрахунку 081 «Бланки суворого обліку».

Бланки листків непрацездатності (далі — ЛН) вже давно не є «суворими», тому їх, як і канцтовари, слід обліковувати на субрахунку 1812 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Той факт, що про використані бланки ЛН необхідно звітувати, а їх корінці підлягають зберіганню протягом 3 років, зовсім не є приводом для обліку на субрахунку 1816. Це лише специфіка використання активу.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначений Інструкцією № 455.

Щодо організації обліку, то на сьогодні єдиного нормативно-правового акту, що регламентує порядок отримання, розподілу, використання, реєстрації та знищення бланків ЛН, немає. Тому організація документообігу з питань обліку бланків ЛН — компетенція керівника медзакладу2.

Детальніше про бухоблік бланків листків непрацездатності див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 10/2017, с. 20 — Прим. ред.

Облік літерних поштових марок після підвищення вартості

За якою вартістю списувати літерні поштові марки, якщо після їх оприбуткування змінилася їх номінальна вартість? Чи потрібно дооцінювати їх в такому разі?

Ю.П.: Відповідно до п. 3 Положення № 388 поштова марка — це державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням номінальної вартості та держави, який є засобом оплати послуг поштового зв’язку, що надаються національним оператором.

Національний оператор організовує розповсюдження знаків поштової оплати відповідно до законодавства, у тому числі шляхом реалізації за номінальною вартістю іншими юридичними та фізичними особами на договірних засадах. Номінальна вартість поштової марки — вартість послуги поштового зв’язку, що зазначається на поштовій марці арабськими цифрами або латинськими літерами.

Відповідно до п 2.6 Порядку № 372, поштові марки є грошовими документами (у національній та іноземній валютах), які знаходяться в касі установи, і належать до інших коштів установи. Відповідно до п. 4 розд. І та п. 2 розд. ІІ НС 134 «Фінансові інструменти» грошові кошти та їх еквіваленти включаються до складу фінансових активів.

Частиною 5 ст. 8 Закону про бухоблік передбачено, що установа самостійно визначає за погодженням з власником або уповноваженим ним органом (тобто з головним розпорядником коштів) відповідно до установчих документів облікову політику, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Ураховуючи зазначене, поштові марки як засіб оплати послуг поштового зв’язку списуються на фактичні видатки за номінальною вартістю (вартістю придбання) на підставі документів, передбачених для господарських операцій в установі.

Технічна проводка Дт 5512 — Кт 5111: бути чи не бути?

З впровадженням Плану рахунків дещо змінився підхід до нарахування амортизації. Тепер її відображають однією проводкою Дт 8014 (8114) «Амортизація» — Кт 14 «Знос (амортизація) необоротних активів», відповідно протягом всього періоду експлуатації об’єкта насубрахунку 5111 «Внесений капітал» має значитися незмінною сума первісної вартості. Тоді як щодо об’єктів, які були введені в експлуатацію в минулих роках, на субрахунок 5111 з колишнього субрахунку 401 «Фонд в необоротних активах» була перенесена залишкова вартість. Чи обов’язково для приведення даних обліку у відповідність до чинної Типової кореспонденції «дотягувати» сальдо субрахунку 5111 до суми первісної вартості необоротних активів?

Ю.П.: Враховуючи той факт, що основні засоби в бюджетних установах придбавались або споруджувались в більшості випадків достатньо давно і на них уже повністю або майже повністю нарахований знос, то в результаті технічного перенесення інформації на новий План рахунків ми отримали на рахунку 51 «Внесений капітал» інформацію про залишкову вартість основних засобів. Нарахування амортизації починаючи з 2017 року на основні засоби, які були придбані (споруджені) як в попередніх бюджетних періодах, так і в поточному, відображається на витратних субрахунках 8014 та 8114 з подальшим віднесенням до накопиченого фінансового результату.

З метою дотримання єдиного підходу щодо відображення в обліку основних засобів та для аналізу стану нефінансових активів керівником бюджетної установи може бути прийняте рішення зробити одноразово технічну проводку Дт 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» — Кт 5111 на суму нарахованого на 01.01.2017 р. зносу; після цього на субрахунку 5111 буде первісна вартість об’єктів як введених в експлуатацію цього року, так і минулих років, а разом з тим облік узгоджується з Типовою кореспонденцією.

В іншому випадку операція зі списання об’єктів, які були введені в експлуатацію до 2017 року, відображатиметься за Дт 5111 — Кт 5512 не на первісну вартість, як то зазначено в п. 1.32 Типової кореспонденції, а на суму, за якою об’єкт обліковувався на субрахунку 5111.

З точки зору методології бухобліку, більш правильним є перший варіант: він забезпечує інформативність субрахунку 5111 і єдиний підхід до обліку ідентичних активів. Але дотримання другого підходу не є порушенням, тому вибір залишається за установою.

Єдине, що обов’язково — дотримуватися одного й того ж підходу до обліку всіх необоротних активів в установі3.

Такої ж позиції дотримувалась і редакція. Приклад відображення в обліку списання основних засобів в кожному із запропонованих варіантів див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 10/2017, с. 18-19.— Прим. ред.

Облік матеріалів, отриманих від ліквідації майна

Відповідно до п. 23 Порядку № 1314, п. 5 розд. VI НС 121 «Основні засоби» при ліквідації основних засобів установи повинні оприбутковувати всі об’єкти, що мають потенціал корисності або можуть принести економічну вигоду. Однак існує думка, що матеріальні цінності, які будуть реалізовані (наприклад, металобрухт), слід обліковувати на позабалансовому субрахунку 041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів» до продажу. І лише при проведенні реалізації зарахувати їх на баланс з одночасним збільшенням зобов’язань, а доходи відображати лише від реалізації. Чи це вірно?

Ю.П.: Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, чи такі, що можуть бути реалізовані як вторинна сировина (металобрухт тощо), оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів (п. 5 розд. VI НС 121 «Основні засоби»). Отримані в результаті списання майна основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів (п. 23 Порядку № 1314). Отримані таким чином активи несуть в собі майбутні економічні вигоди або потенціал корисності, тому при їх оприбуткуванні установа має відображати доходи.

Госпоперації повинні бути відображені в облікових регістрах в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік), тобто оприбуткування активів на рахунки запасів має бути відображено на дату фактичного їх отримання, а не тоді, коли установа прийме рішення їх реалізувати. Якщо відбудеться перевірка в проміжку між датами ліквідації основного засобу і реалізації металобрухту і метал не буде рахуватися на балансі в числі запасів, є підстави вбачати порушення п. 23 Порядку № 1314 і п. 5 розд. VI НС 121 «Основні засоби».

Отже, порядок оприбуткування і реалізації матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів, такий:

1) за фактом ліквідації активу на суму, зазначену в Акті оцінки, відображають:

  • активи та дохід від їх оприбуткування: Дт 1518 «Інші виробничі запаси»— Кт 7211 «Дохід від реалізації активів»;

2) за фактом реалізації відображають:

  • передачу активу (металобрухту) спеціалізованому підприємству: Дт 2111 «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги» — Кт 1518;
  • отримання коштів від покупця Дт 2313 «Реєстраційні рахунки» — Кт 2111.

В проекті змін до Типової кореспонденції за такою операцією за Кт зазначено субрахунок 7111 (7121) «Дохід від реалізації активів продукції, (робіт, послуг)». Якщо активи залишені для потреб установи, реалізація ще не відбулась, чи правильно відображати дохід від реалізації ічому планується змінити 7211 на 7111?

Існує думка, що тут підходить субрахунок 7511 «Доходи за необмінними операціями», оскільки реалізації не відбувається, металобрухт чи щоб там не було установа отримує безоплатно — від розбирання власного активу; натомість погашення зобов’язань, зменшення активів установи не відбувається, отже, операція підпадає під визначення необмінних операцій. Чи це вірно?

Ю.П.: Це одне із дискусійних питань. Неодноразово були спроби відображати в обліку інформацію щодо доходів від реалізації активів окремо від доходів, які виникають в результаті оприбуткування активів, отриманих в результаті інвентаризації, та які використовувались і продовжують використовуватись в установі. За результатами обговорень проекту змін до Типової кореспонденції було прийнято рішення ввести субрахунок 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» — для обліку активів, які виявлені в результаті інвентаризації, отримані внаслідок демонтажу, в результаті списання майна за умови, що ці активи не передбачаються для реалізації, а залишаються саме для потреб установи, тобто будуть використовуватись в процесі основної чи додаткової діяльності.

Що стосується активів, які планується реалізувати, їх оприбуткування буде відображатись як дохід на субрахунку 7211. Субрахунок 7511 може застосовуватись у випадку, коли активи надходять від юридичної чи фізичної особи з дотриманням процедури документального оформлення безоплатного надходження таких активів. Наприклад, працівники купили за власні кошти кавомашину та передають її безоплатно установі для подальшого використання (без оформлення договору зберігання, як того вимагає порядок перебування в установі власних речей працівників).

Облік наданих/отриманих субвенцій

Сільрада зі свого бюджету надає субвенцію районному бюджету для організації перевезень учнів до шкіл, що фінансуються з райбюджету. Відповідне рішення про передачу бюджетних ресурсів затвердили обидві ради. Сільська рада включила вказану субвенцію до складу видатків бюджету, а районна — до складу доходів бюджету. Чи потрібно показувати такі операції в бухобліку і якщо «так», то яким чином?

Ю.П.: В даному випадку сільрада відповідно до рішення про місцевий бюджет отримала бюджетне призначення на перерахування трансферту та повинна відобразити надходження та витрачання фінансового ресурсу. Проектом змін ми передбачили окремий субрахунок 7512 «Трансферти», який застосовуватиметься розпорядниками бюджетних коштів для обліку надходжень, пов’язаних з перерахуванням сум трансфертів, тобто асигнувань, які не будуть використані в установі і підлягають подальшому розподілу.

Отже, в бухгалтерському обліку сільради операції відображатимуть такими проведеннями:

  • отримано надходження для перерахування трансферту районному бюджету: Дт 2314 «Інші рахунки в Казначействі» — Кт 7512;
  • перерахувано трансферт районному бюджету: Дт 8511 «Витрати за необмінними операціями» — Кт 2314.

Районна рада надходження до бюджету субвенції з іншого місцевого бюджету відображає в бухобліку наступним чином: Дт 2313 «Реєстраційні рахунки» — Кт 75124.

Детальніше щодо порядку оформлення субвенції на підвезення учнів до школи див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 41/2016, с. 21 — Прим. ред.

 

Облік сплати податків і зборів через каси сільських та селищних рад

Фізособи, що проживають у сільській місцевості, мають право сплачувати податки і збори через касу сільради (абз. 2 п. 57.5, п.п. 296.9.1 ПКУ). При цьому оформлюють квитанцію про прийняття податків і зборів, а кошти зараховують на субрахунок 2211 «Готівка у національній валюті». За підсумками дня касир оформлює прибутковий касовий ордер, а готівку зараховують на рахунок в банк (або на реєстраційний рахунок в Казначействі) і платіжним дорученням перераховують в бюджет відповідного рівня. За кредитом якого субрахунку в обліку відображати зарахування готівки в цьому разі?

Ю.П.: Відповідно до ч. 1 ст. 43 БКУ бухгалтерський облік і складання звітності про виконання як місцевого, так і державного бюджетів ведуть органи Казначейства України.

Сільрада не уповноважена вести облік податкових надходжень, а лише приймає від населення відповідні платежі, тому визнавати доходами сільської ради як установи ці кошти не можна.

Юрію Петровичу, отже, сільрада взагалі не веде облік таких коштів?

Ю.П.: Будь-які операції через касу установи повинні оформлюватись належним чином відповідно до Положення № 637 та відображатись у відповідних облікових регістрах5.

Детальніше щодо порядку оформлення сплачених податків див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет» № 14/2017, с. 8 — Прим. ред.

Можливо, їх слід обліковувати за аналогією обліку коштів, що надходять на виплату допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи? Так, облік готівки, що є платою за зобов’язаннями перед бюджетом фізосіб, буде таким:

1) надходження сум податків і зборів від фізосіб: Дт 2211 — Кт 6414 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

2) зарахування готівки на рахунок в банк або Казначейство: Дт 2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки» — Кт 2211;

3) перерахування сум податків і зборів в бюджет: Дт 6414 — Кт 2311, 2313.

Або ж вірний такий варіант. Готівка, яку фізособи здають у касу сільради, не несе в собі потенціал корисності чи майбутні економічні вигоди для установи, оскільки напрямок використання цих коштів змінити неможливо, а у разі їх перерахування заборгованість установи перед бюджетом не зменшиться. У зв’язку з цим такі кошти фізосіб належать до категорії непередбачених активів і підлягають обліку на позабалансовому субрахунку 041?

Ю.П.: Сільська рада як будь-яка юридична установа, що веде бухоблік відповідно до законодавства України, самостійно визначає свою облікову політику, де передбачає кореспонденцію субрахунків для відображення операцій з активами та зобов’язаннями із збереженням методологічних засад, визначених нацстандартами бухгалтерського обліку. Проведення, наведені у вашому прикладі, дійсно можливо застосовувати для відображення надходження податків та їх перерахування в бюджет, але для відображення зобов’язань перед бюджетом буде застосовуватись субрахунок 6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами».

Субрахунок 2313 призначений для обліку коштів, які можуть бути використані для поточних операцій установи. Податки не є надходженнями установи. Тобто відображати їх на рахунку 2313 не доцільно. Потрібно застосовувати субрахунок 2314.

А от облік на позабалансовому субрахунку 041 вести некоректно, оскільки податки підлягають перерахуванню в бюджет та не існує ймовірності, що ці платежі стануть активами сільради.

Юрію Петровичу, які саме активи слід обліковувати на субрахунку 041?

Ю.П.: Субрахунок 041 використовують для обліку непередбачених (потенційних) активів. Непередбачені активи виникають внаслідок незапланованих або інших неочікуваних подій, кінцевий результат яких невідомий. Прикладом таких подій є позов, який установа порушує в суді, та рішення суду щодо якого є невизначеним. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій.

Плани Мінфіну

На сайті Мінфіну розміщено проект змін до Типової кореспонденції, Плану рахунків та ще деяких нормативних документів з бухобліку в держсекторі. Коли цей проект запрацює та яка нормативка наступна у черзі на оновлення? Якими планами Мінфіну ви можете поділитися знашими читачами?

Ю.П.: Проект змін, розміщений на сайті Мінфіну, наразі затверджений та знаходиться на державній реєстрації в Мін’юсті. Процедура реєстрації доволі тривала, але ми сподіваємось на оперативну співпрацю з Мін’юстом. Наказ набере чинності з дня офіційного його опублікування.

В планах нормотворчої діяльності щодо бухобліку передбачена ціла низка нормативно-правових актів щодо запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі та нового Плану рахунків.

Зокрема, це стосується порядку заповнення річних форм фінансової звітності, тобто звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до річної фінансової звітності, а також заповнення форм фінансової звітності про операції з виконання державного та місцевих бюджетів. В найближчий час плануємо затвердити форми облікових регістрів та карток аналітичного обліку, оновлені з урахуванням нових субрахунків бухгалтерського обліку.

Дуже вдячні Вам, шановний Юрію Петровичу, за таке змістовне та цікаве інтерв’ю. Бажаємо успіхів в Вашій нелегкій справі!

 

Використані документи

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку у державному секторі, затверджений наказом МФУ від 31.12.2013 р. № 1203.

Порядок застосування Плану рахунків — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом МФУ від 29.12.2015 р. № 1219.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом МФУ від 29.12.2015 р. № 1219.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом МФУ від 12.03.2012 р. № 333.

НС 121 «Основні засоби» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202.

НС 123 «Запаси» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202.

НС 134 «Фінансові інструменти» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 «Фінансові інструменти», затверджене наказом МФУ від 18.05.2012 р. № 568.

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Положення № 388 — Положення про знаки поштової оплати, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 р. № 388.

Порядок № 372 — Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затверджений наказом МФУ від 02.04.2014 р. № 372.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

№ 24, 2017  (с. 15)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку