Версія для друку

Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»

07.05.2022 р. набрав чинності Закон, що коментується.

Ним розширено повноваження КМУ у сфері зайнятості населення, спрощено правила отримання допомоги по безробіттю, а також надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Втім, є й інші зміни, на які слід звернути увагу бюджетним установам-роботодавцям. Далі розкажемо про все по черзі.

Припинення трудових відносин з ВПО

Почнемо з нового інструмента припинення трудових відносин з ВПО та набуття ними статусу безробітного.

Загалом Закон, що коментується, позиціонується як документ, що спрощує процедуру реєстрації громадян як безробітних та стимулює роботодавців працевлаштовувати ВПО. Наприклад, є проблема: ВПО не має можливості припинити трудовий договір за попереднім місцем роботи (і не може продовжувати там роботу).

Раніше згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону про ВПО1 така ВПО для набуття статусу безробітного могла припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, така заява подавалася до відповідного центру зайнятості за місцем проживання ВПО.

Але, враховуючи реалії сьогодення, абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону про ВПО викладено в новій редакції та доповнено декількома абзацами.

ЦИТАТА. «Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви».

(абз. 2, 3 ч. 4 ст. 7 Закону про ВПО)

Зі свого боку центр зайнятості за місцем проживання ВПО в день припинення трудового договору повідомляє про це (абз. 4, 5 ч. 4 ст. 7 Закону про ВПО):

• роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
• територіальний орган ПФУ;
• територіальний орган ДПС.

Що це означає?

По-перше, законодавчо визначений спосіб припинення трудового договору, який застосовується виключно до ВПО.

По-друге, йдеться про ситуацію, коли ВПО не має можливості ні працювати за трудовим договором у попереднього роботодавця (наприклад, дистанційно), ні припинити цей договір за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) чи з власної ініціативи (ст. 38, 39 КЗпП), наприклад, через небезпеку обстрілів, відсутність комунікації з роботодавцем тощо.

По-третє, за сукупністю цих ознак (особа має статус ВПО і не може розірвати договір самостійно) і за заявою ВПО, поданою до центру зайнятості, трудовий договір вважається припиненим з наступного дня після подання заяви. І центр зайнятості має повідомити про це колишнього роботодавця, ПФУ та ДПС.

Тобто головна відмінність нового механізму полягає в тому, що ВПО тепер вже не треба надсилати заяву роботодавцю та завіряти її нотаріально. Проінформує роботодавця (а також й інші зацікавлені сторони) центр зайнятості.

Колишній роботодавець Загалом видається дивним, як центр зайнятості може повідомити роботодавця, якщо з ним немає комунікації (якщо б комунікація була, то працівник міг би самостійно звільнитися, наприклад, подавши заяву про звільнення електронною поштою). Втім, припустимо, що колишній роботодавець отримав таке повідомлення. Які тоді його подальші дії? Чи потрібно йому видавати розпорядчий акт про звільнення працівника та за якою підставою? Чи зобов’язаний він провести розрахунки з працівником?

На нашу думку — так, розпорядчий акт треба видати. Адже, якщо трудовий договір припинено і ця інформація доведена до відома ПФУ та ДПС, відповідний працівник вважається безробітним. І має право як на виплати по безробіттю, так і на укладання нового трудового договору з новим роботодавцем. Але водночас він має право на отримання зарплати, заробленої в попереднього роботодавця, та розрахункових.

Як буде вирішуватись це питання, напевне ще залежить від того, чи функціонує роботодавець хоч якось в умовах воєнного стану, чи перебуває він на тимчасово окупованій території, чи в зоні активних бойових дій. Але можливі сценарії розвитку цих правовідносин ми спробуємо з’ясувати в Мінекономіки.

Поки що ж можемо порадити: якщо ви роботодавець ВПО і отримали відповідне повідомлення від центру зайнятості щодо вашого працівника та маєте можливість звільнити і розрахувати його — виносьте відповідний наказ (розпорядження) та розраховуйтесь з працівником з належних йому виплат або принаймні зафіксуйте їх та, якщо можна, повідомте про обставини, що унеможливлюють їх проведення зараз.

Новий роботодавець ВПО стає на облік у центр зайнятості, щоб отримувати допомогу по безробіттю.

ДО ВІДОМА. Під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного (до речі, всім, не тільки ВПО). Відповідні зміни внесено до розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону № 15332.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Втім, звісно, це не єдина ціль. Адже головна мета — це працевлаштування на нове місце роботи. І коли таке місце роботи буде знайдене, у нового роботодавця виникне питання: як оформлювати працівника? Адже згідно зі ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (витяг з реєстру застрахованих осіб).

А в нашому випадку у ВПО взагалі може не бути трудової книжки на руках або вона є, але без запису про звільнення з попереднього місця роботи. Звісно, можна взяти витяг з реєстру застрахованих осіб. Але поки що незрозуміло, чи з’являться в ньому дані про звільнення працівника з колишнього місця роботи (за процедурою абз. 2, 3 ч. 4 ст. 7 Закону про ВПО) і коли. Так, якщо центру зайнятості:

• вдасться проінформувати колишнього роботодавця про припинення працівником в односторонньому порядку трудового договору і такий роботодавець звільнить працівника та подасть довідковий звіт, то дані про звільнення з’являться в реєстрі. Тоді новому роботодавцю можна буде прийняти працівника на основне місце роботи;
• не вдасться проінформувати (або ж у колишнього роботодавця не буде можливості звільнити працівника та здійснити дії, аби інформація з’явилася в реєстрі), то в нового роботодавця не буде інформації про звільнення працівника в попереднього роботодавця. Тобто, він може працевлаштувати працівника тільки за сумісництвом (враховуючи встановлене обмеження, це тільки на 0,5 ставки). Втім, маємо надію, що центр зайнятості інформує ПФУ і ДПС не просто так і хтось з них може внести дані до реєстру. Якщо ні (до внесення таких даних до реєстру), то безпечніше приймати ВПО за сумісництвом на 0,5 ставки. Або центр зайнятості зможе надати довідку про звільнення працівника з попереднього місця роботи. Втім, це питання ми також з’ясуємо в Мінекономіки.

Робота іноземців

Закон, що коментується, змінив вимоги отримання і продовження дозволів на роботу іноземців. Так, новим п. 52 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про зайнятість3 передбачено на час воєнного стану таке.

Видача та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюються за рішенням територіального органу центру зайнятості за заявою роботодавця, поданою будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, разом з документами, визначеними цим Законом.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Однак видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь (за необхідності — громадян інших держав) здійснюються за погодженням із регіональними органами СБУ.

Строк розгляду центрами зайнятості заяв про видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства продовжується до отримання погодження або відмови органом СБУ в такому погодженні.

У разі відмови регіональних органів СБУ в погодженні видачі або продовження такого дозволу територіальний орган центру зайнятості відмовляє в його видачі або продовженні.

Інші зміни

Інші безробітні Законом, що коментується, також врегульовано питання виплат безробітним, що вже перебувають на обліку, але опинились на окупованих територіях, у зоні активних бойових дій чи перемістились у безпечний регіон.

Зокрема, виплата допомоги по безробіттю таким особам може здійснюватися без особистого відвідування безробітним центру зайнятості, за умови підтвердження безробітним наміру перебування в статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів (п. 33 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону № 1533).

За новим п. 71 ст. 45 Закону про зайнятість непідтвердження без поважних причин будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування в статусі зареєстрованого безробітного протягом 30 робочих днів з дня, наступного за днем останнього підтвердження (відвідування) (під час дії надзвичайного або воєнного стану, карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації), є підставою для припинення реєстрації в статусі безробітного.

Також із Закону № 1533 виключено норму, що в разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується лише після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання. Тобто такі виплати не припиняються за умови, що раз на 30 днів працівник виходить на зв’язок. Але і не скасовує обов’язку безробітного стати на облік за новим місцем проживання.

Допомога з часткового безробіття Переглянуто визначення допомоги з часткового безробіття та порядок її призначення — викладено у ст. 47 Закону про зайнятість, яка зараз і визначає всі пов’язані з цим видом допомоги умови, а ст. 471 — виключено.

Коротко зазначимо, що допомога з часткового безробіття — це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб — підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, а також встановлення карантину (ч. 1 ст. 47 Закону про зайнятість).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Допомога з часткового безробіття не надається працівникам органів держвлади, органів місцевого самоврядування або закладів, установ, організацій, створених ними у встановленому порядку, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Тож зупинятися на ній більш детально не будемо.

Інше Також:

• розширено повноваження КМУ щодо визначення переліку видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання; встановлення особливостей реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку (п. 33 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону № 1533, п. 52 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про зайнятість);
• оновлено вимоги щодо критеріїв пошуку роботи безробітними (п. 52 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про зайнятість);
• оновлено порядок надання фінансової допомоги для ФОП та роботодавців, а також безробітним для початку підприємницької діяльності (ст. 27 Закону про зайнятість).