Оплата за простій педагогу: на який посадовий оклад орієнтуватися?

У позашкільному закладі освіти оголошено простій з оплатою в розмірі 2/3 посадового окладу. Педагогічний працівник має тижневе навантаження 22 години (при нормі — 18 год на ставку). Як правильно рахувати оплату за простій:

згідно з окладом, передбаченим штатним розписом;
чи відповідно до оплати за години педагогічного навантаження?

-A

A+

Версія для друку

Наталія Алєйнікова, к. е. н., експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Із введенням воєнного стану для багатьох установ склалися несприятливі умови для повноцінного функціонування. Втім з 14 березня поступово відновлюється робота навчальних закладів, зокрема, у дистанційному режимі. А в листі від 18.03.2022 р. № 1/35-44 МОН попросило органи управління забезпечити освітній процес і в закладах позашкільної освіти.

Втім, розуміємо, що в деяких регіонах (переважно, де ведуться бойові дії) забезпечити освітній процес складно. Тому заклади освіти не працюють, внаслідок чого для працівників, які не матимуть змоги виконувати свої посадові обов’язки, запроваджується простій.

Відповідно до ст. 34 КЗпП1 простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою не потребує згоди працівника. Це питання вирішує роботодавець. На це вказують фахівці Держпраці в листі від 07.04.2020 р. № 25700 та Мінекономіки в листі від 15.04.2020 р. № 3501-06/25061-02 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 8/2020, с. 9).

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

Загальні правила Час простою оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП — з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

ЦИТАТА. «Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)».

(ч. 1 ст. 113 КЗпП)

І КМУ в постанові від 07.03.2022 р. № 221 також надає право керівникам бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки (Мінекономіки зареєстровано Галузеву угоду 18.06.2021 р. за № 12) сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити:

оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;

оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників закладів освіти у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Втім, загалом це тільки рекомендація. Тому, якщо коштів не вистачає, то період простою можна оплачувати в розмірі 2/3 посадового окладу. Конкретний розмір оплати періоду простою потрібно зазначити в наказі. Тобто мінімальна межа — 2/3 тарифної ставки, а вже в наказі керівник зазначає конкретний порядок оплати простою. Норма ч. 1 ст. 113 КЗпП встановлює нижню межу оплати простою, але не передбачає заборону здійснювати оплату простою вище, ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), як, наприклад, у запитанні читача — у розмірі посадового окладу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Розраховувати оплату за період простою, який оплачується в розмірі 2/3 окладу, потрібно виходячи з посадового окладу, зазначеного в штатному розписі. Якщо працівник має право на підвищення посадового окладу (наприклад, за педагогічне звання, тип навчального закладу тощо), то до розрахунку беруть оклад з урахуванням підвищення (п. 34 Інструкції № 1022).

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом МОН від 15.04.1993 р. № 102.

Нараховувати на цей оклад надбавки, доплати, які передбачені працівнику, не потрібно! При оплаті простою виходячи з 2/3 ставки (окладу) вони не враховуються.

Навантаження Оплата праці педагогів здійснюється відповідно до п. 78 Інструкції № 102, тобто за тарифікацією. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону про позашкільну освіту3 норма годин на одну тарифну ставку, наприклад, для керівників гуртків позашкільних закладів освіти становить 18 годин на тиждень.

Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За години педагогічної роботи, виконаної понад норму, провадиться додаткова оплата відповідно до отримуваної ставки зарплати в одинарному розмірі (п. 64 Інструкції № 102). А робота вчителів і викладачів закладів освіти понад установлену норму учбового навантаження не є сумісництвом — це передбачено п. 8 Переліку робіт, що не є сумісництвом4.

Перелік робіт, які не є сумісництвом, наведений у додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мін’юсту, Мінфіну, Мінпраці від 28.06.1993 р. № 43.

Тобто навантаження педагога 22 години на тиждень не означає, що педагог працює за сумісництвом чи має більше тарифної ставки (вважати, що він обіймає 22 год/18 год = 1,2 ставки, неправильно).

Тому, оскільки в закладі позашкільної освіти прийнято рішення про оплату простою в розмірі 2/3 посадового окладу, то це означає, що для розрахунків слід взяти посадовий оклад згідно зі штатним розписом (з урахуванням підвищень окладу) — незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

Висновок. Якщо педагогічне навантаження педагога:

рівно чи більше ставки (як у запитанні читача — 22 години на тиждень), то при розрахунку оплати простою орієнтуємося на оклад згідно зі штатним розписом (без врахування навантаження);
менше ставки, то це означає, що працівник виконує роботу на умовах неповного робочого часу, тому посадовий оклад розраховується пропорційно його зайнятості (0,25; 0,5; 0,75 ставки тощо).

ДО ВІДОМА. Якщо ж є бажання оплатити період простою педагогічним працівникам з урахуванням встановленого їм педагогічного навантаження, то про це слід прямо зазначити в наказі про запровадження простою, наприклад, «оплатити педагогічним працівникам період простою в розмірі 2/3 окладу з урахуванням педагогічного навантаження, які вони мали до запровадження простою».

№ 11, 2022 (с. 30)