Чи можна проводити перерахування із зарплати працівника за його заявою іншій фізичній особі? Чи є обмеження до розміру такого перерахування? Чи потрібно відображати отримувача таких коштів у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку? З якою ознакою доходу?

У законодавстві немає заборони для перерахування частини зарплати працівника на рахунок іншої фізичної особи. Працівник самостійно розпоряджається заробленими коштами. Більш того, ч. 5 ст. 24 Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) передбачає: за особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Тобто ця норма передбачає можливість перерахувати належні до виплати працівникові кошти за тими реквізитами, які вкаже працівник. Звісно, зазвичай працівник вказує реквізити своєї банківської картки (у межах зарплатного проекту) чи іншої особистої карти. Втім за даною нормою він може вказати іншого отримувача коштів — попросити роботодавця перерахувати свою зарплату (усю суму «на руки» чи частину) за певними платіжними реквізитами, коли отримувачем буде інша фізична чи юридична особа, а не сам працівник.

Зверніть увагу, що обмеження розміру відрахувань із зарплати, прописані в ст. 128 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р., у цьому випадку не працюють: норма застосовна в разі примусового утримання частини зарплати на користь інших фізичних чи юридичних осіб. А в даній ситуації фактично йдеться про один із варіантів виплати зарплати (безготівково + за певними платіжними реквізитами). А тому працівник може хоч і всю суму попросити перерахувати за певними платіжними реквізитами.

Як це реалізувати? Працівник пише заяву в довільній формі з проханням перерахувати таку-то суму за такими-то платіжними реквізитами (у тому числі слід вказати ПІБ та реєстраційний номер платника податків отримувача такого платежу). Ця операція чимось схожа на виплату зарплати за довіреністю з каси установи.

Щодо заповнення додатка 4ДФ до Податкового розрахунку, то, на нашу думку, установа не є податковим агентом щодо фактичного отримувача частини зарплати працівника. Установа є податковим агентом щодо працівника, якому нарахувала зарплату (її відображаємо в додатку 4ДФ з ознакою «101», навіть якщо фактичне перерахування відбувається іншій особі). А в цій ситуації установа, керуючись ч. 5 ст. 24 Закону про оплату праці, просто на прохання працівника виплачує його зарплату не йому особисто, а за тими реквізитами, які він вказав у заяві. А тому немає підстав відображати таке перерахування в додатку 4ДФ.

Віктор Шевченко,експерт газети