Підприємству, яке складає фінансову звітність за МСФЗ та утримує основні засоби (далі — ОЗ), зазвичай не уникнути так званого компонентного підходу до обліку таких активів. Адже одне з базових правил бухобліку ОЗ, яке закладено в МСБО 16 «Основні засоби», звучить так: кожну частину конкретного об’єкта ОЗ, собівартість якої суттєва стосовно загальної собівартості (первісної вартості) такого об’єкта, слід амортизувати окремо. Водночас певні суттєві частини об’єкта ОЗ можуть мати однакові строки корисного використання й методи амортизації та групуватися під час визначення амортизаційних відрахувань.
Тим часом підприємство може окремо амортизувати навіть частини об’єкта ОЗ, собівартість яких не є суттєвою щодо загальної собівартості такого об’єкта. Це доцільно, якщо в кожного з таких компонентів — власний строк корисного використання та/або метод амортизації. При цьому підприємству в жодному разі не потрібно захоплюватися надмірною «компонентизацією» обліку. Не має сенсу подрібнювати свої об’єкти ОЗ на велику кількість компонентів, якщо вплив такого підходу на показники фінансової звітності буде несуттєвим.
Зважаючи на такі досить цікаві особливості, сьогодні ми пропонуємо розглянути декілька практичних обліково-податкових питань, які стосуються компонентного обліку ОЗ.