Версия для печати

03.10.2023 набула чинності Методологія визначення КБВ 1, що була розроблена відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 51 Закону № 361 2. Однак, перш ніж перейти безпосередньо до аналізу положень Методології, нагадаємо ключові моменти щодо КБВ.

КБВ Ключові бенефіціарні обов’язки визначено у ст. 51 Закону № 361, яка передбачає таке:

1. Юрособи повинні мати інформацію про КБВ або його відсутність та структуру власності. Інформація про КБВ та структуру власності юрособи подають для внесення до ЄДР у порядку, визначеному Законом про держреєстрацію 3.

ДО ВІДОМА. У разі відсутності у юрособи КБВ, зокрема й КБВ її засновника, якщо засновник — юрособа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юрособи обґрунтованої причини його відсутності (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію). У разі відсутності КБВ юрособа зобов’язана повідомити про це держреєстратора під час проведення:

• держреєстрації створення юрособи;
• держреєстрації включення відомостей про юрособу до ЄДР;
• держреєстрації змін до відомостей про юрособу у порядку, визначеному Законом про держреєстрацію (ч. 5 ст. 51 Закону № 361).

2. Юрособи, які є засновниками (учасниками) юросіб, і фізособи, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, зобов’язані надавати на запит юросіб інформацію, необхідну для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ, та структуру власності юрособи, а також самостійно повідомляти юросіб про зміну КБВ та/або структури власності протягом 5 р. дн. із дати виникнення такої зміни.

3. Юрособи зобов’язані підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юрособи в актуальному стані, повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 р. дн. із дня їх виникнення та подавати документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом про держреєстрацію.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Юрособи, які порушили вимоги ч. 3 ст. 51 Закону № 361 (обов’язок щодо повідомлення держреєстратора про зміни) у зв’язку з неотриманням відповіді на запит інформації, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності, звільняються від відповідальності за таке порушення (абз. 3 ч. 3 ст. 51 Закону № 361).

4. У разі виявлення юрособою неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих держреєстратору відомостях про КБВ та/або структуру власності така юрособа зобов’язана не пізніше 3 р. дн. із дня їх виявлення подати держреєстратору виправлені відомості в порядку, передбаченому Законом про держреєстрацію.

Визначення КБВ міститься у п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361. Відповідно до цієї норми КБВ для юросіб є будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи (зокрема й через ланцюг контролю / володіння). Закон виділяє прямий та непрямий вирішальний вплив КБВ:

1. прямий вирішальний вплив — це безпосереднє володіння фізособою часткою у розмірі, не меншому від 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи;
2. непрямий вирішальний вплив — це принаймні володіння фізособою часткою в розмірі, не меншому від 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізичних чи юросіб, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи, ухвалювати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, незалежно від формального володіння.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! КБВ не може бути особа, яка має формальне право 4на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юрособі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права (відповідне положення міститься також і в Методології). Окрім цього, додатково п. 26 Методології передбачає, що КБВ не може бути представник особи, який діє на підставі довіреності або інших документів, що наділяють його відповідними повноваженнями, що видані на строк не більше ніж на один рік, який здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи.

Варто також згадати про осіб, які є вільними від бенефіціарних обов’язків. Це: політичні партії, структурні утворення політичних партій, профспілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юрособи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабміном, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), ОСББ 5, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юрособи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації) (ч. 8 ст. 51 Закону № 361).

Структура власності Другий ключовий момент — структура власності, якою є документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юросіб, що дає змогу встановити всіх КБВ, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність КБВ (п. 58 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). Положення про форму та зміст структури власності було затверджено наказом Мінфіну від 19.03.2021 № 163 (набув чинності 11.07.2021).

Відповідно до п. 3 Положення № 163 структура власності за формою є офіційним документом, що являє собою схематичне зображення структури власності юрособи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юрособи. Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено на вебсайті Мінфіну. Більш детально питання КБВ та структури власності ми висвітлювали у кількох матеріалах 6.

А тепер зосередимося на ключових положеннях Методології, яка поширюється на юросіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім юросіб-винятків, визначених ч. 8 ст. 51 Закону № 361.

Інакше кажучи, Методологія — це правовий орієнтир для юросіб щодо правильного визначення КБВ та подання (розкриття) відповідної інформації для включення її до ЄДР.

Етапи визначення КБВ Відповідно до п. 5 Методології визначення КБВ або встановлення факту його відсутності містить такі етапи:

1. дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юрособи шляхом безпосереднього володіння фізособою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи;
2. дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юрособи шляхом володіння фізособою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізичних чи юросіб чи здійснення вирішального впливу на діяльність юрособи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи, ухвалювати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, незалежно від формального володіння;
3. дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізосіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю/володіння), у разі їх наявності у структурі власності юрособи та/або в разі утворення юрособи — правового утворення, подібного до трасту;
4. здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час дій, визначених п.п. 1–3 п. 5 Методології;
5. проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.

ДО ВІДОМА. Кількість осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив (контроль), не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу; якщо в результаті дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юрособи встановлено більше однієї особи, кожна така особа вважається КБВ юрособи.

Цікавий момент: у разі відсутності ознак, визначених п.п. 1, 2 п. 5 Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа КБВ, досліджується інформація про осіб, які обіймають посади в керівних органах та/або в органах управління (наглядових та виконавчих) юрособи, особу, яка виконує функцію одноосібного органу управління (п. 6 Методології).

Визначення ознак вирішального впливу КБВ Відповідно до п. 8 Методології дослідження інформації для визначення КБВ включає в себе збір та проведення аналізу інформації (даних), необхідної для встановлення вирішального впливу на діяльність юрособи, отриманої з джерел, визначених у Методології, та з урахуванням особливостей нормативно-правового регулювання створення, режиму майна, переданого засновниками, держреєстрації та діяльності юрособи, а також ідентифікацію та верифікацію даних, що дають змогу встановити КБВ. Обсяг дій юрособи зі збору необхідної інформації (даних) для встановлення вирішального впливу КБВ на діяльність юрособи та глибина аналізу отриманої інформації (даних) мають бути пропорційними характеру та масштабу діяльності юрособи, її структурі власності. Вжиті заходи мають бути достатніми для того, щоб бути впевненим, хто є КБВ (п. 9 Методології).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Конкретні форми та шляхи дослідження інформації, аналізу фактичних даних з метою з’ясування ознак і засобів набуття/зміни вирішального впливу визначаються в кожному випадку окремо. Порядок і етапи дослідження та визначення ознак вирішального впливу, їх обсяг, зміст та послідовність проведення, передбачені Методологією, можуть змінюватися залежно від обставин, які виникають під час дослідження наявності впливу на діяльність юрособи (п. 10 Методології).

Відповідно до п. 15 Методології для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються:

1. усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) юрособи, які прямо володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи;
2. усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юрособи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи, зокрема через пов’язаних фізичних чи юросіб, трасти або інші подібні правові утворення;
3. усі особи, що здійснюють вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи;
4. усі особи, що здійснюють вирішальний вплив на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи, ухвалювати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи незалежно від формального володіння.

Як ми вже писали вище, Закон № 361 виокремлює прямий та непрямий вирішальний вплив КБВ, відповідно й Методологія містить різні норми щодо встановлення кожного із цих видів впливу.

Зокрема, п. 11 Методології передбачає, що з’ясування даних, які дають змогу встановити КБВ, та ознак прямого вирішального впливу на діяльність юрособи шляхом безпосереднього володіння фізособою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи здійснюється на підставі інформації, яка міститься:

1. у реєстрі власників іменних цінних паперів, інформаційних довідках, наданих на запит та відповідно до умов договору, укладеного з Центральним депозитарієм цінних паперів, виписках з рахунків у цінних паперах акціонерів, наданих депозитарними установами, — для акціонерних товариств;
2. в обліковій системі часток ТОВ 7та ТДВ 8, що її веде Центральний депозитарій цінних паперів на підставі договору з товариством та у порядку, встановленому НКЦПФР, — для ТОВ та ТДВ;
3. у засновницькому договорі про розмір часток (внесення вкладів) учасників — для повного та командитного товариства;
4. у відомостях про юрособу в ЄДР щодо розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розміру частки кожного із засновників (учасників) — для ТОВ та ТДВ (крім товариств, облік часток яких ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів), приватного підприємства, командитного та повного товариства, фермерського господарства зі статусом юрособи;
5. у відомостях про засновників, учасників, акціонерів, членів юросіб, що містяться в реєстрах іноземних держав;
6. в офіційних документах (належним чином завірених копіях), що підтверджують належність іноземцям іноземних юросіб, трастів, іноземних інвестиційних фондів, інших подібних правових утворень;
7. у структурі власності юрособи, складеній за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства, та здійсненому розрахунку частки власності у статутному (складеному) капіталі для встановлення ознак вирішального впливу на діяльність юрособи.

Однак якщо з прямим вирішальним впливом справи йдуть простіше й прозоріше, то непрямий вирішальний вплив передбачає набагато більше варіантів, що, власне, підтверджують і норми Методології. Зокрема, відповідно до п. 12 Методології з’ясування даних, що дають змогу встановити КБВ, та ознак непрямого вирішального впливу може здійснюватися за допомогою інформації, яка, зокрема, міститься:

1. у внутрішніх (локальних) документах юрособи, які регламентують порядок створення та діяльність юрособи залежно від її організаційно-правової форми, а саме в установчих документах (засновницькому договорі, статуті, рішенні про утворення юрособи, яка діє на підставі модельного статуту), положеннях про органи управління юрособи (положеннях про загальні збори, наглядову раду, раду директорів, виконавчий орган, ревізійну комісію та інші органи, утворені відповідно до рішень юрособи);
2. у протоколах засідань органів управління юрособи, а саме установчих / загальних зборів засновників / учасників / акціонерів / членів, рішеннях одноосібних / колегіальних органів (наказах, розпорядженнях, рішеннях);
3. у корпоративному договорі, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації;
4. у письмових угодах про здійснення від імені юридичної або фізособи правочинів з управління майновими / немайновими правами, набуття / припинення майнових / немайнових прав юрособи або фізособи та в документах про стан їх виконання;
5. в обліково-статистичній (адміністративній), податковій та фінзвітності, яку юрособа веде і розкриває відповідно до вимог законодавства, аудиторських звітах, результатах перевірок фінансово-господарської діяльності;
6. у відкритих інформаційних системах, реєстрах і базах даних органів держвлади, саморегулівних організацій, органів суспільного нагляду, ЗМІ 9, соцмережах, інших відкритих джерелах та інформації, яка міститься у публічному доступі, в іноземних держреєстрах, які забезпечують збирання, накопичення та облік інформації про юросіб, фізосіб-підприємців та громадські формування;
7. у поясненнях посадових осіб, засновників / учасників / акціонерів / членів юрособи, інших документах, що підтверджують можливість вирішального впливу на діяльність юрособи, наданих самостійно або на запит юрособи;
8. у зверненнях (листах, повідомленнях), які надійшли від фізичних або юросіб, державних, судових, правоохоронних чи розвідувальних органів, щодо діяльності юрособи;
9. у документах, що підтверджують держреєстрацію актів цивільного стану (свідоцтві або витягу з ДРАЦСГ 10про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть);
10. у документах, що підтверджують громадянство (підданство) особи, реєстрацію іноземної юрособи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), — у разі утворення юрособи, засновником (засновниками) якої є іноземна юрособа, або у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юрособи іноземної юрособи, якщо засновником юрособи є юрособа-нерезидент.

Під час визначення КБВ за ознакою непрямого вирішального впливу на діяльність юрособи шляхом володіння фізособою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фізичних чи юросіб досліджується інформація про зв’язки між особами, які можуть бути використані для того, щоб домогтися більшої вигоди для себе, та можуть ґрунтуватися на родинних відносинах, майнових, організаційно-управлінських або договірних відносинах (п. 16 Методології).

Відповідно до п. 18 Методології ознаки непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю встановлюються на підставі, зокрема:

1. надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юрособи;
2. ведення особою перемовин щодо вчинення правочинів юрособою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються або виконуються органами управління юрособи без подальшого додаткового затвердження;
3. наявності в особи довіреності на здійснення значних правочинів від імені юрособи, що видана на строк, більший від одного року, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юрособи;
4. здійснення особою операцій за банківськими рахунками юрособи або наявності можливості блокувати операції за такими рахунками;
5. зазначення особи як засновника (КБВ, вигодонабувача) юрособи під час відкриття рахунків такою юрособою, крім випадків, якщо активи такої юрособи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юрособи, засновником (КБВ, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Окрім цього, виявлення ознак непрямого вирішального впливу юрособи — суб’єкта господарювання може здійснюватися шляхом з’ясування, зокрема, можливості ухвалення однією чи декількома пов’язаними юридичними чи фізособами рішень щодо господарської діяльності іншої особи — суб’єкта господарювання, які впливають на загальні умови участі цього суб’єкта господарювання у товарному обороті, зокрема рішень щодо встановлення ціни, асортименту товарів, обсягів попиту та пропозиції, обсягів реалізації товарів чи їх придбання, інших умов придбання або реалізації товарів; визначення обсягів виробництва, ринків товарів, напрямів техніко-технологічного розвитку, інвестицій; визначення джерел постачання, кола продавців, покупців або споживачів; вчинення правочинів, умов прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань; можливості однієї особи не допускати ухвалення іншою особою, що провадить господарську діяльність, рішень з питань діяльності юрособи (п. 19 Методології).

Відповідно до п. 21 Методології для визначення непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю щодо певної особи:

1. визначаються обсяг та структура активів особи, щодо якої визначаються відносини контролю;
2. визначаються особи, що мають права володіння та користування цими активами в цілому або їх частинами, зміст та обсяг цих прав володіння і користування;
3. встановлюється склад органів управління юрособи та порядок їх формування;
4. виявляються та аналізуються укладені договори і контракти, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління юрособи, окремо для кожної особи;
5. встановлюються особи, які обіймають посади керівника, заступника керівника наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, іншого наглядового чи виконавчого органу юрособи, які суміщають зазначені посади в інших юрособах; аналізуються їхні повноваження;
6. складається перелік прав, що дозволяють призначати більше половини посад членів наглядової ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів юрособи особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншій юрособі;
7. визначається перелік інших умов вирішального впливу на господарську діяльність юрособи, зокрема таких, що виникають із зобов’язань, зокрема і з торгових зобов’язань, із зобов’язань, що виникають внаслідок умов фінансової підтримки, умов виконання зобов’язань тощо;
8. за потреби здійснюється поглиблене дослідження можливостей осіб здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність юрособи, щодо якої визначаються відносини контролю;
9. визначається використання офіційних або неофіційних домовленостей про використання номінального власника або номінального утримувача.

Ідентифікація КБВ Відповідно до п. 23 Методології ідентифікаційними даними для КБВ є:

• прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
• дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі коли КБВ-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн — усі країни його громадянства (підданства);
• серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в ЄДДР (за наявності);
• місце проживання;
• РНОКПП 11 (за наявності).

Важливий момент: документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація КБВ — резидента, мають бути чинними (дійсними) та мати всі необхідні ідентифікаційні дані. У разі сумніву щодо чинності (дійсності) відповідного документа перевірку наявної в ньому інформації проводять за допомогою відомостей з ЄДДР для підтвердження їхньої ідентичності, єдиної інформаційної системи МВС щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян. У разі відсутності доступу до державних електронних інформаційних ресурсів для перевірки інформації для встановлення особи щодо чинності (дійсності) документів, на підставі яких здійснюється ідентифікація КБВ, перевірку такої інформації / відомостей проводять на підставі документів / інформації, наданих безпосередньо такими особами на усний або письмовий запит юрособи (п. 24 Методології).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Засвідчення (нотаріальне або із застосуванням засобів КЕП 12) копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юрособи, має здійснюватися не раніше ніж за 90 днів до дня подання документа для проведення держреєстрації (ч. 21 ст. 17 Закону про держреєстрацію).

Актуалізація (оновлення) інформації Відповідно до п. 28 Методології актуалізація (оновлення) інформації про КБВ здійснюється у випадках:

1. виникнення відповідних змін у діяльності юрособи, структурі власності, ознаках та якостях вирішального впливу;
2. самостійного виявлення юрособою неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих держреєстратору відомостях про КБВ;
3. виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінмоніторингу, іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про КБВ та структурою власності юрособи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ та/або структуру власності такої особи, що міститься в ЄДР).

Зміни у відносинах контролю юрособи та/або в структурі власності відбуваються, зазвичай, у разі вчинення відповідних правочинів, змін організаційно-правової форми юрособи, складу органів управління, внесення змін до установчого документа, пов’язаних зі зміною прав засновників / учасників / акціонерів / членів чи повноважень органів управління (п. 29 Методології).

ДО ВІДОМА. З метою підтримання інформації про КБВ в актуальному стані юрособа може самостійно розробити механізм його визначення, зокрема шляхом закріплення у внутрішніх (локальних) документах обов’язку засновників / учасників / акціонерів / членів повідомляти про свій статус КБВ (контролера) або його зміну, порядок збору та актуалізації (оновлення) інформації, необхідної для визначення КБВ (п. 32 Методології).

Неприбуткові організації Визначення КБВ неприбуткової організації здійснюється з урахуванням вимог законодавства, яке регулює діяльність такої організації, положень установчих документів та виду діяльності такої організації (п. 33 Методології). Окрім цього, п. 34–37 Методології передбачає таке:

• під час визначення КБВ досліджується інформація на наявність ознак прямого або непрямого вирішального впливу фізособи на діяльність неприбуткової організації шляхом реалізації права контролю, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, ухвалення обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації;
• дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу здійснюється з урахуванням характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня) такого впливу, встановленої законодавством заборони розподілу отриманих доходів 13 (прибутків) або їх частини серед засновників / учасників / членів, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ);
• досліджується інформація щодо основної мети утворення та діяльності неприбуткової організації, її активів, основних джерел надходження активів, осіб, що перераховують такі активи (рухоме / нерухоме майно) на користь такої організації та осіб — отримувачів основної частини активів (рухомого / нерухомого майна). При цьому аналізуються зв’язки між особами, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність організації, а також особами, які перераховують активи (рухоме / нерухоме майно) на користь такої організації, що є основним джерелом надходження активів до організації, або особою — отримувачем основної частини активів (рухомого / нерухомого майна);
• у разі відсутності ознак, визначених п. 34 Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа КБВ, досліджується інформація про осіб, які обіймають посади в керівництві організації та мають право представляти організацію без довіреності.

Іноземний елемент Не такою вже рідкістю для українських юросіб є іноземний засновник (учасник). Відповідно до п. 43 Методології визначення КБВ партнерства, утвореного за законодавством іноземної юрисдикції, здійснюється з урахуванням виду партнерства (повне партнерство, обмежене партнерство або партнерство з обмеженою відповідальністю), особливостей його утворення та провадження діяльності, умов договору між партнерами.

ДО ВІДОМА. Партнерство — об’єднання двох або більше осіб, створене відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети (п. 14.1.1412 ПКУ).

Відповідно до п. 44–47 Методології:

• у повному партнерстві (general partnership) досліджується інформація на наявність ознак вирішального впливу щодо всіх партнерів, які несуть необмежену майнову відповідальність за зобов’язаннями партнерства та беруть участь в управлінні діяльністю партнерства (п. 44 Методології);
• в обмеженому партнерстві (limited partnership) досліджується інформація на наявність ознак вирішального впливу щодо кожного повного партнера, який несе необмежену майнову відповідальність за зобов’язаннями партнерства та здійснює управління діяльністю партнерства. За загальним правилом партнери з обмеженою відповідальністю в обмеженому партнерстві не беруть участі в управлінні діяльністю партнерства, проте потрібно встановити, чи наявні в діяльності таких партнерів ознаки непрямого вирішального впливу на діяльність партнерства всупереч вимогам закону або договору, які регулюються діяльністю партнерства (п. 45 Методології);

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо партнер повного партнерства або повний партнер обмеженого партнерства є юрособою, встановлюються КБВ такого партнера (п. 46 Методології).

• у партнерстві з обмеженою відповідальністю (limited liability partnership) досліджується інформація на наявність ознак вирішального впливу щодо всіх партнерів, зокрема щодо можливості партнера брати участь у здійсненні управління діяльністю партнерства з обмеженою відповідальністю.

Окрім цього, щодо усіх видів партнерств додатково досліджується інформація про будь-яких інших фізосіб, які здійснюють непрямий вирішальний вплив на діяльність партнерства (зокрема через ланцюг контролю / володіння) (п. 48 Методології).

Воєнний стан Наприкінці матеріалу нагадаємо про наболіле: граничні строки розкриття інформації про КБВ (детально це питання ми висвітлювали у матеріалі «Бенефіціарні нововведення: кому жити стане легше, а кому навпаки» // «ПБ», № 41/2022, с. 5). Наразі, у період воєнного стану, можна не хвилюватися, адже Закон № 2115 14, який був ухвалений фактично через тиждень після введення воєнного стану, передбачає серед іншого, що:

• фізособам, ФОП, юрособам дозволено подати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;
• у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом 3 місяців після його завершення до фізосіб, ФОП, юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених у п.п. 1 п. 1 Закону № 2115.

ДО ВІДОМА. У листі від 09.06.2022 № 44816/55964-26-22/8.4.3 Мін'юст роз’яснив, що встановлені Законом № 361 зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ підпадають під дію норм Закону № 2115, а отже, санкції, передбачені законодавством, у такому разі застосовуватися до суб’єктів господарювання не будуть; водночас юрособи, які бажають здійснити оновлення відомостей про КБВ, мають юридичне право та технічну можливість зробити це, звернувшись до суб’єктів держреєстрації.

Окрім цього, відповідні зміни були внесені й до Закону № 361, оновлений п. 4 розд. X якого передбачає, що юрособи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджено положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юрособою КБВ (крім осіб, зазначених у ч. 8 ст. 51 Закону № 361, та юросіб, які подали відомості про КБВ та структуру власності), подають інформацію про КБВ в обсязі, визначеному Законом № 361, та структуру власності в порядку, встановленому Законом про держреєстрацію, протягом шести місяців із дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юрособою КБВ, але не раніше 90 днів із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Катерина Литвиненко, юристка