Версия для печати
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку складання та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Процедура подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також обставини, за яких подають уточнюючий розрахунок, визначені статтею 50 розділу II ПКУ.
Форма і порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі — Порядок № 21).
Пунктом 1 розділу VI Порядку № 21 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 <…> ПКУ, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 <…> ПКУ, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Відповідно до підпункту 14.1.156 <…> ПКУ податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 198.6 <…> ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), такий платник податку у разі самостійного виявлення помилки зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений абзацом 4 пункту 50.1 <…> ПКУ, платник нараховує лише у випадку, коли така помилка призвела до заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів.
В. о. заступника Голови М. Продан
