Версія для друку

Застосовуємо ПЦМ на рівні місцевих бюджетів

Програмно-цільовий метод (далі — ПЦМ) бюджетування є методом управління бюджетними коштами, відповідно до якого система планування та використання бюджетних коштів орієнтована на досягнення конкретних результатів, що дає змогу покращити якість державних послуг та забезпечити оптимальний розподіл бюджетних ресурсів в умовах їх обмеженості.

Основні положення щодо застосування ПЦМ у бюджетному процесі регламентує ст. 20 БКУ, згідно з якою на рівні місцевих бюджетів програмно-цільовий метод застосовується за рішенням відповідної ради.

Засади застосування програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів визначені розпорядженням № 308-р, на виконання якого розроблено Основні підходи № 805. Наприкінці минулого року до них було внесено зміни, якими визначено, що ПЦМ на рівні місцевих бюджетів застосовується відповідно до норм БКУ.

Також відповідно до п. 18 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ ПЦМ у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають зв’язок з державним бюджетом, застосовується починаючи зі складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.

Таким чином, на сьогодні ПЦМ може застосовуватися на будь-якому рівні за умови ухвалення рішення відповідною місцевою радою (п. 1 ст. 20 БКУ).

Підставою для застосування на рівні місцевого бюджету ПЦМ є рішення про місцевий бюджет, у якому видатки (кредитування тощо) затверджені у розрізі бюджетних програм з визначенням кодів програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету.

У разі застосування ПЦМ використовується програмна класифікація видатків та кредитування бюджету, структура кодування якої затверджена наказом № 1195. Для визначення коду програмної класифікації застосовують Типову програмну класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасову класифікацію видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу (ТПКВКМБ / ТКВКБМС), також затверджену наказом № 1195.

До застосування ПЦМ у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів використовується Тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів, затверджена Міністерством фінансів України (ч. 2 ст. 10 БКУ).

Зведена звітність у цей період формується із використанням Тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Правила складання паспортів бюджетних програм

У разі ухвалення рішення про застосування ПЦМ головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження місцевому фінансовому органу. Вимоги щодо порядку складання паспортів містяться у Правилах № 836. Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та фіноргану в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет, а у випадках, визначених абз. 3–7 п. 1.3 Правил № 836, — протягом двох тижнів після настання відповідних випадків (п. 1.6 Правил № 836). Якщо згідно з нормативно-правовими актами головний розпорядник ухвалює свої рішення в іншій формі, ніж наказ (наприклад, розпорядження), паспорт бюджетної програми затверджується одночасно відповідним розпорядчим документом головного розпорядника і наказом фіноргану.

Якщо місцевий бюджет складається без урахування ПЦМ, то складати паспорти бюджетних програм не потрібно.

Обов’язки головних розпорядників під час запровадження ПЦМ визначені ст. 20, 22 БКУ та наказом № 836. Зокрема, головні розпорядники забезпечують своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься, відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про державний бюджет України.

Порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм та включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм належать до порушень бюджетного законодавства (пп. 17, 36 ст. 116 БКУ), за які можуть бути застосовані заходи впливу відповідно до ст. 117 БКУ.

Фінансові органи виконують перевірочну, затверджувальну та моніторингову функції, як це передбачено нормами БКУ та наказу № 836.

Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та фіноргану в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет, а у випадках, визначених абз. 3–7 п. 1.3 Правил № 836, — протягом двох тижнів після настання відповідних випадків (п. 1.6 Правил № 836).

Якщо до рішення про місцевий бюджет внесено зміни, які призводять до зміни інформації та показників бюджетної програми, паспорт якої ще не затверджено, паспорт зазначеної програми затверджується на підставі показників (обсягу коштів, назви), встановлених рішенням про місцевий бюджет, з урахуванням внесених змін (п. 1.9 Правил № 836). Тобто, якщо будь-які зміни вносяться до бюджетної програми, паспорт якої ще не затверджено, то всі ці зміни мають бути відображені у паспорті, що буде затверджений спільним наказом головного розпорядника та фіноргану протягом 45 днів від набрання чинності рішенням про місцевий бюджет. Якщо паспорт бюджетної програми затверджено, то зміни до нього вносяться протягом двох тижнів шляхом затвердження паспорта у новій редакції. Аналогічна норма поширюється і на формування паспортів нових бюджетних програм, які виникають у разі внесення змін до рішення про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період.

У разі дій, що призводять до скасування чинної програми, відповідний головний розпорядник бюджетних коштів готує наказ про визнання таким, що втратив чинність, наказу про затвердження відповідного паспорта бюджетної програми. Наказ створюється відповідно до основного документа, який безпосередньо регулює питання діловодства в органах виконавчої влади в Україні, а саме Інструкції з діловодства.

Вимоги до Звіту 
про виконання паспорта

Форму Звіту про виконання паспорта бюджетної програми місцевого бюджету (далі — Звіт) затверджено наказом № 836. У першій частині Звіту дані у колонках 1, 2, 3 блоку «Затверджено паспортом бюджетної програми» у розрізі загального та спеціального фондів бюджету мають відповідати даним, затвердженим паспортом бюджетної програми на відповідний звітний період (півріччя або рік). Зміст паспорта бюджетної програми має відповідати рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, бюджетному розпису, у тому числі і плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).

Якщо у процесі виконання бюджетної програми виникають нові завдання, які виконуються за рахунок коштів спеціального фонду бюджету (в тому числі — за рахунок власних надходжень бюджетних установ), потрібно внести відповідні зміни до паспорта бюджетної програми і затвердити його у новій редакції. Такими завданнями, наприклад, можуть бути завдання на проведення капітального ремонту, придбання обладнання, проведення енергозберігаючих заходів тощо.

У цьому випадку планові цифри обсягів бюджетних призначень та обсягів фінансування бюджетної програми можуть не відповідати рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період та бюджетному розпису.

Якщо ж нові завдання не виникають, то зміни до паспорта бюджетної програми не вносять, а у Звіті наводять пояснення причин розбіжностей між затвердженими та виконаними надходженнями (або іншими результативними показниками).

Головні тези

• ПЦМ може застосовуватися на будь-якому рівні місцевого бюджету за умови ухвалення рішення відповідною місцевою радою.
• У разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі використовується Типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу (ТПКВКМБ / ТКВКБМС), затверджена наказом № 1195.
• У разі ухвалення рішення про застосування ПЦМ головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження місцевому фінансовому органу. Вимоги щодо порядку складання паспортів містяться у Правилах № 836.
• За потреби зміни до вже затвердженого паспорта бюджетної програми вносяться протягом двох тижнів шляхом затвердження паспорта у новій редакції.

Матеріал підготований за сприяння експертів
Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД)
(http://www.ibser.org.ua/)