Платник єдиного податку 18.11.2019

(коментар до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності»  від 03.10.2019 р. № 159-IX)

(коментар до листа НБУ від 30.09.2019 р. № 50-0006/50538)

Не будемо оригінальними, якщо нагадаємо, що 21.10.2019 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства1. Його обговорюють усі, починаючи від бухгалтерів, юристів та закінчуючи служителями Феміди. Багато хто вважає КУзПБ прогресивним законом, але разом з тим скептики наголошують на недосконалості деяких його норм та прогалинах, які за старою «доброю» традицією доведеться усувати представникам судової влади.
Цю статтю ми вирішили присвятити відповідальності керівника підприємства в процедурі банкрутства, оскільки саме навколо цієї норми так багато галасу і так мало змістовної інформації.

Кожний аграрій, який займається вирощуванням продукції тваринництва, розуміє, що він має справу із живими істотами. А вони, на жаль, не вічні. Тому їх загибель, у тому числі через хворобу, — це звичайне явище для сільськогосподарського товаровиробника. Та як тільки таке явище стається, бухгалтер починає виконувати всі необхідні дії щодо документального оформлення цієї операції та відображення її наслідків у бухгалтерському та податковому обліку.
Поговоримо детально про всі ці операції.

Приводом для написання цієї статті послужило запитання одного з наших читачів, який планує розвивати свою підприємницьку діяльність за новим напрямком, а саме планує займатися дропшипінгом. Слід зауважити, що цей різновид співробітництва виробника, продавця та покупця з’явився в Україні достатньо недавно, але розвивається доволі стрімко. Однак на сьогодні законодавчо не врегульовані його правові підстави, що, зазвичай, призводить до виникнення у суб’єктів господарювання достатньої кількості запитань, певних складнощів та суперечних моментів, особливо на початковому етапі здійснення дропшипінгу.
Саме тому розглянемо детально, які в Україні існують варіанти оформлення з правової точки зору операцій з дропшипінгу та який з можливих варіантів є найбільш обґрунтованим та економічно вигідним для дропшиперів.

ФОП-єдинник групи 3 за ставкою 5 % (неплатник ПДВ) збирається надавати в оренду нерезиденту нежитлове приміщення.
Чи оподатковується така операція ПДВ?
Чи повинен ФОП зареєструватися платником ПДВ?

Нещодавно на сторінках нашої газети ми розбирали порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків.
Сьогодні, як і обіцяли, розглянемо механізм повернення переплачених коштів ЄСВ.

Національний банк України
Лист від 30.09.2019 р. № 50-0006/50538

Додаток до матеріалу:

• "Здаванню виручки підрозділами безпосередньо до банку — так, щорічному перегляду ліміту — ні" // «ПЄП», 2019, № 42

Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ?
(категорія 301.04 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Повертаємо зайво сплачені суми ЄСВ: правила та нюанси процесу" // «ПЄП», 2019, № 43

Чи може ФОП, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, повернути суму надміру сплаченого ЄВ?
(категорія 301.04.02 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Повертаємо зайво сплачені суми ЄСВ: правила та нюанси процесу" // «ПЄП», 2019, № 43

Чи має право спадкоємець повернути надміру або помилково сплачені суми ЄВ у разі смерті ФОП?
(категорія 301.10 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Повертаємо зайво сплачені суми ЄСВ: правила та нюанси процесу" // «ПЄП», 2019, № 43