Платник єдиного податку 07.10.2019

(коментар до ІПК ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

(коментар до листа НБУ від 11.09.2019 р. № 57-0007/46774)

Сьогодні ми проаналізуємо низку офіційних роз’яснень ГУ Держпраці в Харківській області та Фонду соцзахисту інвалідів, які надані на наші запити.
Присвячені ці роз’яснення питанням роботи осіб з інвалідністю, оскільки останнім часом з’явилися плітки як щодо прийняття їх на роботу, так і щодо обліку їх в «інвалідному» нормативі.

На сьогодні більшість ФОП-єдинників звільнено від застосування РРО, але є й ті, хто цим правом не може скористатися або ось-ось втратить. Таким суб’єктам доведеться розпочати приймання оплати через РРО, отже, буде корисно ознайомитися зі своєрідним вступним курсом — цією статтею. Крім того, днями Верховною Радою було прийнято два закони (на момент підготовки номера готуються на підпис Президенту), які оновлюють правила застосування РРО, у т. ч. значно звужують коло єдинників, які можуть обійтися без нього.

Погодьтеся, постійно дорожчати може тільки бензин. А ось ціна на сільгосппродукцію має властивість то знижуватися, то зростати. Причини таких коливань криються зазвичай у непостійності попиту на продукцію протягом року через сезонність виробництва та в її «зрілості».
Наприклад, найкращі місяці для реалізації врожаю зернових і олійних культур — середина зими і рання весна. У цей період ціни досягають свого піку. А от у перший місяць збору урожаю вони стрімко падають через насиченість ринку.
Ці коливання впливають не тільки на економічний результат діяльності сільгоспника. Одним з перших у бухгалтера виникає запитання: як визначити податкові зобов’язання з ПДВ? Зараз дамо відповідь.

Підприємство (платник ПДВ, звітний період — місяць) 30 серпня надало банківській установі платіжне доручення на переказ коштів на електронний ПДВ-рахунок. Проте фактично перерахування відбулось тільки 2 вересня. Затримка призвела до того, що коштів на електронному ПДВ-рахунку не вистачило для своєчасного списання до бюджету податкових зобов’язань, самостійно визначених в декларації з ПДВ за липень поточного року. Крім того, відбулась затримка збільшення реєстраційного ліміту, внаслідок чого ми зареєстрували ПН, складені у першій половині серпня, лише 2 вересня.
Чи загрожують в такому випадку штрафні санкції?

Підкажіть, як правильно розрахувати кількість днів невикористаної відпустки у разі звільнення працівниці? Який період потрібно брати для розрахунку за таких даних: жінка була прийнята на роботу 01.10.2015 р., з 22.05.2017 р. по 24.09.2017 р. перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а з 25.09.2017 р. і до сьогодні — у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.
За весь час роботи їй були надані щорічні відпустки тривалістю:

• 10 к. дн. (12.07.2016 р. — 21.07.2016 р.);
• 14 к. дн. (29.03.2017 р. — 11.04.2017 р.);
• 14 к. дн. (01.05.2017 р. — 14.05.2017 р.).

Директор нашого підприємства помер унаслідок нещасного випадку. ТОВ працює за модельним статутом, де прописано алгоритм дій у таких випадках. Заступника директора немає, а головний бухгалтер не згоден тимчасово виконувати обов’язки директора.
Чи можуть учасники (три фізичні особи) призначити іншу особу такою, що виконує обов’язки директора?

Підприємствам доволі часто доводиться захищатися від контролюючих органів (податківців, органів Держпраці тощо) в суді. До запровадження адвокатської монополії представляти інтереси юридичної особи могла будь-яка дієздатна повнолітня фізична особа. Але починаючи з 01.01.2019 р. ситуація кардинально змінилася.
З матеріалу ви дізнаєтесь, хто та в яких випадках сьогодні може здійснювати представництво юридичної особи в суді.

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Додаток до матеріалу:

• "Зміна вартості об’єкта фінансового лізингу: коригування ПДВ та інші цікавинки" // "ПЄП", 2019, № 37

Національний банк України
Лист від 11.09.2019 р. № 57-0007/46774

Додаток до матеріалів:

• "Повернення помилкових коштів: Нацбанк дає поради" // «ПЄП», 2019, № 37

Державна служба україни з питань праці
Лист від 28.08.2019 р. № К-919/12-08/10885

Додаток до матеріалів:

• "Робота осіб з інвалідністю: огляд офіційних роз’яснень" // «ПЄП», 2019, № 37

Державна служба україни з питань праці
Лист від 03.09.2019 р. № К-945/02.04/12-08/10253

Додаток до матеріалів:

• "Робота осіб з інвалідністю: огляд офіційних роз’яснень" // «ПЄП», 2019, № 37

Міністерство соціальної політики України
Лист від 23.10.2018 р. № 20396/0/2-18/29
Додаток до матеріалу:

• "Робота осіб з інвалідністю: огляд офіційних роз’яснень" // «ПЄП», 2019, № 37

Якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної у випадку, коли відбувається наступний за постачанням перегляд цін: на дату здійснення перерахунку ціни чи на дату доплати/повернення коштів?
(категорія 101.15 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Зміна вартості об’єкта фінансового лізингу: коригування ПДВ та інші цікавинки" // «ПЄП», 2019, № 37
• "Коливання валютних курсів та коригування ПДВ: спірні моменти" // «ПЄП», 2019, № 38

Чи потрібно постачальнику складати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при передачі майна у фінансовий лізинг, якщо відбувається зміна його вартості після сплину 1095 днів з дати складання податкової накладної?
(категорія 101.15 ЗІР, відповідь діяла до 12.06.2019 р.)

Додаток до матеріалів:

• "Зміна вартості об’єкта фінансового лізингу: коригування ПДВ та інші цікавинки" // «ПЄП», 2019, № 37

У яких випадках ФОП — платники ЄП застосовують РРО?
(категорія 109.04 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "ФОП-єдинник і робота з РРО: важливі моменти для новачків" // «ПЄП», 2019, № 37

Який строк служби РРО?
(категорія 109.11 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "ФОП-єдинник і робота з РРО: важливі моменти для новачків"

Чи передбачена відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, якщо кошти на електронний рахунок в системі електронного адміністрування несвоєчасно перераховано не з вини платника?
(категорія 101.27 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Несвоєчасне перерахування коштів до бюджету сталося не з вини платника. Хто відповідатиме?" // «ПЄП», 2019, № 37